В це місто закохуєшся з першого погляду. Тут панує неповторна романтична атмосфера. Ровінь – одне з найгарніших міст Хорватії. Колоритні вузькі вуличкі, маленькі затишні площі, старовинні кам’яні будинки, розкішна панорама Адріатичного моря, зелені парки, гарні пляжі – прогулянка містом дарує справжє естетичне задоволення. Недалеко від Ровіня – мальовничій Лімський канал, унікальний хорватській фіорд. Тут на фермах вирощують устриці, мідії, різні види риб та морепродуктів. Ми спробувати свіжі морські делікатеси в ресторані прямо на березі каналу. Маленьке стародавнє містечко Бале збереглось з часів середньовіччя, а ще його називають містом метеликів. Ми пробули тут лише годину, але навіть цей час подарував приємні враження.
Зміст:
- Романтичний Ровінь – найчарівніше місто Істрії.
- Лімський канал. Де спробувати свіжі устриці.
- Стародавнє містечко Бале.
Відпочинок на морі в Пулі чудовий, але нам, як завжди, не сидиться на місці. Наш відгук про Пулу та околиці читайте тут:
= Пула. Медулін. Фажана. Відпочинок на морі. Звіт про подорож до Хорватії. Частина 4.
В один з днів вирішили подивитись Ровінь, популярне туристичне місто полуострова Істрія. Від Пули до нього всього 40 км. По дорозі запланували заїхати на Лімський канал скуштувати устриць та відвідати старивинне містечко Бале. Ось такий маршрут поїздки одного дня з Пули до Ровіня у нас вийшов.
Хорошими другорядними безкоштовними дорогами ми доїхали до Ровіня. Все, що треба знати для поїздки в Хорватію на автомобілі читайте в цій статті:
= На машині в Хорватію. Оплата доріг, ПДР, комплектація авто, вартість пального, відгуки.
Романтичний Ровінь – найчарівніше місто Істрії.
Припаркували машину на великому паркінгу “Valdibora”, що розташований на набережній, недалеко від Старого міста. Адреса: Ul. Giordana Paliage 3. В’їзд через шлаґбаум. Вартість парковки – 6 кун/год. Ми оплатили парковку по завершенню прогулянки містом в кіоску – касі. Цікаво, коли виїжджали система зчитала наші номера авто і шлаґбаум автоматично відкрився, не потрібно було вставляти чек про оплату в автомат.
Прямо від паркінгу відходять туристичні човни та катери. Тут пропонують морські прогулянки навколо Ровіня. А у нас в планах піша прогулянка Старим містом. Тінистою алеєю з крамничками та ресторанами прямуємо до мети.
Знову вийшли на набережну. Допитливі чайки тут почуваються справжніми господарями.
Біля ринку птахів підгодовують залишками риби.
Старе місто Ровіня розташоване на невеликому півострові, так само, наприклад, як болгарський Старий Несебр. Цікаво, що раніше це був окремий острів, а в 1763 році протоку між ним та материком засипали. Над Старим місто височіє дзвіниця Собору Св. Євфімії. Ось головний орієнтир для тих, хто, як ми сьогодні, любить гуляти вуличками незнайомого міста без певного маршруту. Не заблукаєте)).
Перші враження – попали в Італію. Типова італійська архітектура, старі будинки й так само сохне білизна на мотузках)). П’ять століть Ровінь належав Венеціанській республіці, а після Першої світової війни – Італії. Всі вказівники, назви вулиць в місті написані двома мовами: хорватською та італійською. Ну чим не Венеція?!
В III-IV cтолітті на острові виникло місто Castrum Rubini. Під час свого існування, за 16 століть, Ровінь був у складі Візантії, Венеціанської республіки, Австро-Угорщини, називався Ruvigno, Ruginio. Він славився як відомий морський порт, а в XVIII столітті став ще й центром контрабандистів.
У Старому місті, що було до XVII ст. островом, будинки в кілька поверхів, стоять щільно, впритул один до одного, вулички вузькі, місця дуже мало. Чого так? В XV ст. тут мешкало лише 2500 людей. За 200 років населення Ровіня збільшилось майже в 5 разів. На узбережжя масово тікали від Османської влади люди з сусідніх країн: Албанії, Італії, Боснії, Далмації. І всі вони мали якось розміститись на захищеному стінами острові. До вже існуючих надбудовувались і прибудовувались кам’яні хати й палаци. Так з’явилась унікальна архітектура Старого міста.
Сучасний Ровінь – багатонаціональне місто, що розкинулось вздовж узбережжя Адріатичного моря. Тут мешкає лише 14 тисяч чоловік. Влітку населення збільшується в кілька разів, адже це популярний морський курорт.
Де зупинитись у Ровіні.
З досвіду – бронювати житло для відпочинку на морі в Хорватії потрібно задовго. Вже в січні-лютому багато хорошого й недорогого житла було зайнято. Тому порада – плануйте відпочинок заздалегідь, так Ви знайдете більше варіантів за вигіднішими цінами. Забронювати житло в Ровіні можна за цими посиланнями:
- апартаменти і кемпінги Ровіня – від 30 євро
- готелі Ровіня – від 45 євро
Спеціальні пропозиції та акції готелів з вигідним знижками дивіться тут:
Ровінь – це місто-картина, справжній витвір мистецтва. Ним хочеться милуватись, неспішно блукати вулицями, заглядати у маленькі дворики.
Десята ранку. Ще туристів мало. Через пару годин тут буде багато людей. Бруківка на вулицях за століття так натерлася пішоходами, що по ній слизько ходить. Нам, дівчаткам, у босоніжках з рівною пласкою підошвою було непереливки. Тому будьте обережні. Краще підійде взуття з рифленою підошвою.
Між деякими будинками – сходинки, що ведуть до моря. Внизу або ресторанчик на 2-3 столика, або крамниця, або кам’яний міні-пляж.
Поруч з простими кам’яними будинками – старовинні палаци.
Мініатюрні ровіньські дворики прикрашені квітами.
Звернули з основної вулиці у тупікову. Знайшли кілька таких релаксуючих котиків.
Та ось такий вид на море з міських скель. Біля Ровіня багато невеличких островів. Між ними ходять човни.
По колу, вуличками, потихеньку піднімаємось вгору до Собору Св. Євфімії.
До головного храму Ровіня йдемо через невеличкий парк з доглянутими алеями та стежками. Саме з цього пагорба почалась історія міста. Тут у III – IV ст.з’явилось перше поселення.
Дзвінниця Собору Святої Євфімії найвища в Істрії (62 метри). Її видно з будь-якої точки Ровіня. Вгорі встановлена статуя Св. Євфімії. На дзвіниці є оглядовий майданчик. , до якого ведуть круті сходи. З нього видно весь Ровінь.
Кафедральний Собор Святої Євфімії – головний храм Ровіня. Побудований у XVII ст. на місті старого храму Св. Георгія X-го cтоліття. Свята Євфімія – покровителька міста. З цією християнською мученицею пов’язана легенда. 16 вересня 304 року за наказом імператора Діоклетіана її кинули на арену до левів. Дикі звіри розірвали Євфімію. Її тіло поховали у Константинополі, де звели на честь святої храм. У 800 році зник саркофаг з мощами і якимось дивом з’явився на березі моря біля Ровіня. З тих пір Святу Євфімію вважають захисницею Ровіня, а на місті старої церкви Святого Георгія у 1677 році звели нову Базиліку на її честь.
Всередині церкви затишно й велично. В центрі – алтар Святого Георгія. Праворуч – алтар Святої Євфімії, а за ним мраморний саркофаг з мощами. На стінах – старовинні фрески з зображенням смерті мучениці та саркофагом, що приплив до берега.
Перед Собором – великий оглядовий майданчик.
З нього чудово видно навколишню красу. Ось маленький маяк, а за ним дот часів військових дій та невеличкий пляж.
Море і пінії.
Острів Святої Катерини з готелем Island Hotel Katarina та мальовничими пляжами.
Від Собору Святої Євфімії спускаємось сходами, колоритними вузеньким вуличками до вулиці Grisia.
Вулиця Grisia – знаменита мистецька вулиця Ровіня. Тут багато крамничок, ресторанів та художніх галерей.
Старовинний Ровінь з VII століття захищали міцні мури, вхід у місто був через сім воріт. Сьогодні з них залишилось тільки три. Арка Балби була головними “парадними” воротами Ровіня. Її побудували у 1679 році на місті старого входу і назвали на честь тодішнього мера Даніеля Балби. Арка прикрашена венеційським левом.
Крізь Арку Балби виходимо на головну площу Ровіня – площу Тіто. До XVIII століття на цьому місті була протока між материком та островом, яку засипали і зробили рівненькою охайною площею. Тут знаходиться мерія Ровіня, Історичний музей, туристичний офіс, в якому можна взяти мапу міста.
Над площею Тіто біля Палацу Каліфі (міський музей) височіє вежа Ратуші з старовинним годинником XIX ст. Вона була побудована ще в XII столітті як захисна кутова вежа фортеці. Багато разів перебудовувалась. Були часи, коли підземелля Ратуші використовувались як в’язниця. Вежа прикрашена Левом Святого Марка з книгою в одній лапі – символом Венеційської республіки, до якої 5 століть належав Ровінь.
З іншого боку площі Тіто – затока з мариною, причалом для яхт. Цікаво прогулятись по невеличкому молу. Роздивитись місто, яхти, людей. Звідси та сусіднього (довшого) молу відправляються прогулянкові човни та регулярні рейсові катери.
Поставили за мету відвідати музей Батана. Батана – це старовинний ровіньский рибацький човен. Під час подорожі на Мальту, ми були в захопленні від оригінальних яскравих мальтійських традиційних човнів Luzzu. Цікаво, на яких рибалили в давнину у Ровіні. Музей хоч новий та інтерактивний, але нам не сильно сподобався: маленький, тісненький і мало експонатів. Можливо просто ми очікували більше. З інтерактива: звучить унікальний старий ровіньський діалект, мова корінного населення, якою майже не розмовляють сьогодні, рибальсьскі пісні, деякі речі можна трогати, є кілька сенсорних екранів, які розповідають про історію човна. Вартість відвідування на нашу сім’ю обійшлося у 7 євро. Більш докладніше познайомитись з музеєм можна на сайті – http://batana.org/
Було дуже жарко, тому для відпочинку, ми ще дома (через інтернет) вибрали один дуже цікавий коктейль-бар Mediterraneo Cocktail Bar. Знаходиться він на вулиці Ul. Sv. Križa 24. Якщо точніше то на відстані 50-80 метрів від музею Батана. По дорозі знайшли ще одні стародавні міські ворота – Ворота Святого Хреста с залишками старих міських стін. Це одні з трьох входів у місто, що збереглися.
Бар Mediterraneo Cocktail Bar. Знаходиться на вулиці Ul. Sv. Križa 24 прямо над водою. Бар оригінальний маленький, лише на 5-6 столиків.
В барі – невимушена обстановка. Біля води можна сідати на якісь ящики, мішки і це все дуже комфортно. Навпроти – острів Святої Катерини.
У спеку освіжаючи коктейлі з ягодами та фруктами – одне задоволення.
Навіть чайки прилітають у гості))).
Тут цікаво, неординарно, мальовничо, затишно, смачно. Нам сподобалось, рекомендуємо.
І знову старовинні тісні романтичні вулички Ровіня, по яким ми повертались.
По дорозі до парковки побачили базар. Там продавалась різноманітна сільськогосподарська продукція, смачні сувеніри та місцеві делікатеси.
А серед цього різноманіття смаків був незнайомий для нас фрукт. Продавчиня – хорватка сказала, що це смоква, і пояснила – по-нашому інжир))) Прикольно коли хорватська та українська мови схожі. Ми купили пару ягід, і спробували. Свіжим інжир раніше ніколи не їли. Тільки в сушеному вигляді. Цікавий і оригінальний смак. Пізніше ми побачили, що інжир росте у дворі біля наших апартаментів в Пулі. Але він був ще зелений. Як пояснила нам власниця апартів Віолета, в неї – сорт який достигає ближче до осені.
Ось таким ми побачили Ровінь: сонячним, морским, романтичним, колоритним, смачним, яскравим.
Прогулянка Старим містом у нас зайняла трохи більше двох годин. Ровінь вразив своєрідною атмосферою й закохав в себе з першого погляду. Рекомендуємо обов’язково відвідати це місто. А наші мандри на сьогодні ще не завершені. Прямуємо на устрічну ферму, куштувати морські делікатеси.
По дорозі вирішили заїхати у парк Міні-Хорватія. Така розвага цікава й популярна в багатьох країнах. Нам дуже сподобався Мінімундус в Австрії, пізнавально було у Міні-Італії біля м.Ріміні. Знаходиться парк Міні -Хорватія в 2 км на пініч від центру Ровіня, біля основої дороги. Чесно, кажучи, ми навіть не зрозуміли “що то було”. Заїхали по вказівнику у сільську вуличку. Навколо хати. У дворі однієї з них і розміщений парк. Головні ворота з написом Міні-Хорватія – зачинені. Хоча по інформації сайту має бути відкрито з 9-00 до 20-00. Заглянули крізь паркан – маленькі фортеці є, але те, що мало бути морем чи річкою біля них нагадувало болото, застояна вода аж позеленіла. Тому не стали ми шукати господаря, розвернулись у сусідньому дворі та й поїхали. А для інформації додам – вартість квитка 25 кун дорослий та 1о кун дитячий.
Лімський канал. Устрична ферма.
Лімський канал – це унікальна природна пам’ятка, глибока та довга затока. Знаходиться на північ від Ровіня, на південь від Пореча та Врсара. Вважають, що він утворився як фіорд багато міліонів років тому, коли сходили льодовики. Інша версія більш простіша. Такий великий канал “пробила” за довги роки крізь гірські породи річка. Поруч з Лімським каналом є багато печер. В деяких знайшли найдавніші в Істрії залишки первісної людини та доісторичних тварин. Одна з відомих – печера святого Ромуальда, довжиною 105 м. Колись затока була кордоном в Римській імперії між провінціями Італією та Далмацією. Тепер Лімська ущелина є заповідником. Тут неймовірно гарно.
Бути у Хорватії і не спробувати морепродукти? ))) Це дуже не правильно. А де продають найсвіжіші морепродукти? Там де їх вирощують. На полуострові Істрія на Лімському каналі, в 15 км від центра Ровіня, розташована устрічна ферма. Тут ровзодять устриці, мідії, різні види риб та морепродуктів. На березі Лімського каналу ( затоки) є кілька ресторанів. За відгуками в інтернеті ми вибрали ресторан Viking.
З тераси ресторану – гарний вид на затоку.
Замовили “морських гадів”, діти їсти їх відмовились. Для них – десерти, а ми, батьки, спробували устриці, морських гребінців і мідій.
Устриці та гребінці ми ніколи раніше не їли, тому спробувати ці популярні делікатеси було цікаво. А ось так ці “морські жителі” виглядають зблизька))). Устриці…
Морський гребінець.
Що сказати про смак. Гребінці і мідії сподобались найбільше, адже їх піддають термічній обробці, плюс “бомбезний” соус – смак дуже хороший. А от устриці подають сирими,вони мають відповідний аромат, який мені нагадав аромат морського порту)))З лимончиком виявились смачні. Десерти вишукані й смачнющі (особливо Тірамісу), діти в захваті.
Ресторан дуже сподобався: мальовничий краєвид, свіжі морепродукти, швидке й приємне обслуговування.
Стародавнє місто Бале.
Основна туристична програма цього дня була виконана. Пора повертатись в Пулу. По дорозі вирішили зробити фото-паузу у містечку Bale. Як ми про нього дізнались. Коли підшукували місце для морського відпочинку, то прочитали що від кемпінга Mon Perin курсує безкоштовний туристичний поїзд у Бале. А це 7 км від узбережжя. Цікаво. Побачили по карті, що нам по дорозі – 15 км від Ровіня та 20 км від Пули. Вирішили заїхати. І геть не пожалкували.
“Місто не вимірюється його шириною та висотою, а шириною його бачення та висотою його мрії!” – ось такі влучні слова ми побачили на офіційному сайті громади Бале. Тут живе близько 1200 людей. Місто було засноване у період Римської імперії, як фортеця Каструм Валлис або Валле, а старий центр зберігся ще з часів Середньовіччя. Старе Місто розташоване на пагорбі, а навколо – долина з ароматними полями та оливковими садами. Тут, на плантаціях парку Histria Aromatica вирощують лаванду, ромашку, розмарин, шалфей, календулу, мяту. Над ними пурхають бджоли та багато різнокольорових метеликів. Можливо тому Бале називають ще містом метеликів.
Оливкові сади біля кожної хати. А таку стару сільську дорогу хорвати з любов’ю називають “білою”.
Їдеш дорогою і насолоджуєшся ароматом лаванди. Тепер у нас асоціація: Лаванда – Хорватія)))
Ми попали у Bale під час сієсти, коли мешканці відпочивають і всі заклади зачинені, але від цього тихе містечко стало ще більш романтичним. На мощених каменем вуличках і площах час ніби зупинився. Нам знову здалось, що ми не в Хорватії, а в Італії… середньовічній. Тим більше почули італійську мову – крім нас ще по вуличках прогулювалась італійська пара. Маленький базарчик пустує.
Центральна площа Бале. Тут літніми вечора проходять концерти, джазові фестивалі, традиційні свята. Про це нагадує маленька сцена в центрі. У вишуканому Міському Палаці XIV століття розміщається адміністрація муніціпалітету Бале. При вході герб – білий хрест на червоному фоні. Венеційська республіка в 1477 році надала Бале Статут міста.
Балкон сусідньої будівлі дуже милий.
Навпроти Міського Палацу, по інший бік сцени, найбільша будівля Бале – Палац Соардо-Бембо, названий на честь родин його власників. Він входить у Топ-30 найважливіших пам’яток Хорватії. Був зведений у XVI столітті між двома міськими вежами, реставрований кілька років тому. Під час ремонту в підвалах Палацу знайшли знаряддя з поселення бронзового віку.
Міська вежа з годинником побудована у XIX столітті знаходиться на вершині пагорба.
У Бале збереглись рештки старих міських мурів та веж.
Парафіяльна церква Пресвятої Діви Марії Святої Елізабет XVIII ст. У підземеллі є лапідарій, в ньому зберігаються залишки старих храмів Бале, старовинні меблі, скульптури, найстаріший кам’яний саркофаг з мощами Благословенного Юліана датується 1595 роком.
Ще трохи вуличок Бале.
Маленьке затишне містечко Бале залишило приємні емоції. Обійти його можна за півгодини. Це місто ще не зіпсоване туристами, тому тут панує справжня автентична атмосфера.
Де зупинитись в Бале та околицях.
Поділимось прямими посиланнями на бронювання житла в Бале для всіх, хто хоче тут хоч на день поселитись:
- готелі та апартаменти Бале – від 35 євро.
- кемпінг Mon Perin знаходиться на узбережжі в 7 км від Бале.
Акції та спеціальні пропозиції готелів Бале дивіться тут:
А ми, насолоджуючись істрійськими краєвидами та ароматами лаванди, вирушили назад до Пули з мріями окунутись у прохолоду Адріатичного моря.
Читайте наш авторський путівник по Пулі:
= Пула. Хорватія. Путівник: відпочинок на морі, пляжі, готелі, пам’ятки, транспорт, їжа, ціни, фото.
Сьогодняшній день був насичений враженнями, цікавими відкриттями. Пула і Ровінь – популярні міста істрійського полуострова. Ровінь – романтичний, колоритний, прекрасний. Прогулянка по його вузеньким мощеним каменем вуличкам приносить естетичне задоволення, дарує чарівні емоції. Це дійсно кохання з першого погляду. Ровінь для нас місто – картина. А Пула приваблює різноманіттям пам’яток від римського періоду до австрійської епохи, мистецькими заходами. Відкривати її для себе дуже цікаво. Пула для нас місто – пригода. На нашу думку, ці міста варті уваги, адже кожне з них привабливе по-своєму.
Продовження нашого звіту про подорож до Хорватії читайте тут:
= Хум-найменше місто в світі. Маршрут Хорватія-Україна. Звіт про подорож.Частина 6.
До речі, ми бронюємо житло в подорожах на цьому сайті, тому впевнено рекомендуємо його як надійний сервіс для мандрівників.
Новинка! Бажаєте заощадити свій час у підготовці до подорожі? Отримайте наш авторській путівник з готовими маршрутами по місту. Дізнайтеся більше на цій сторінці:
Читайте весь звіт про подорож до Хорватії тут:
=Львів та замок Сент Міклош. Звіт про подорож до Хорватії. Частина 1.
= Словенія: Марібор, Любляна, Пред’ямский замок. Подорож до Хорватії.Частина 2.
= Трієст. Італія. Маршрут Словенія-Хорватія. Подорож до Хорватії. Частина 3.
= На машині в Хорватію. Оплата доріг, ПДР, комплектація авто, вартість пального, відгуки.
Коментарі (0 ком.)
Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.