Куди поїхати з Братислави на один день. Тренчин (Trenčín) – одне з найгарніших міст Словаччини. Тренчанський Град входить до трійки найбільших замків Словаччини, після замку Девін і Списького Граду. Але на відміну від них, добре зберігся. Град розташований на високому пагорбі. Цікаво побувати у середньовічній фортеці і насолодитись неймовірними краєвидами. Старе місто Тренчина колоритне і затишне. Як дістатись, що подивитись. Ділюсь враженнями від подорожі до Тренчина у цій статті.
Місто Тренчин знаходиться на річці Ваг в 130 км від Братислави і 20 км від кордону з Чехією. Це столиця Тренчинського краю, промислове місто. Тут мешкає 55 тисяч жителів. Це невелике мальовниче місто з старовинним Тренчианським Градом й історичним центром. Тренчину більше 900 років. Я вирішив поїхати у Тренчин на 1 день з Братислави.
Читайте: Братислава, Словаччина. На машині по Європі. Частина 5
Тренчин чомусь не входить до популярних організованих турів. Даремно! Місто дуже цікаве.
Зміст:
- Тренчин на мапі Словаччини.
- Як дістатись до Тренчина.
- Де зупинитись. Готелі Тренчина.
- Що подивитись. Пам’ятки Тренчина. Тренчанський Град.
- Де поїсти в Тренчині.
Місто Тренчин на мапі:
Дорога Братислава – Тренчин на карті Словаччини:
Як дістатися до Тренчина
- Автомобілем Тренчин знаходиться в 130 км від Братислави, в 415 км від Ужгорода, в 220 км від Попрада. Дорога з Братислави займе приблизно 1,5 години, швидше доїхати по платній автомагістралі D1. Більш докладно читайте про дороги Словаччини у нашій статті:
= На машині в Словаччину. Оплата доріг, ПДР, комплектація авто, вартість пального, відгуки.
- Літаком. Найближчий аеропорт, який приймає міжнародні авіарейси, знаходиться у Братиславі, це Аеропорт ім. Штефаніка. Він обслуговує рейси таких авіакомпаній: Ryanair, Wizz Air, Czech Airlines, Flydubai, SmartWings, Georgian Airways. Дешеві авіаквитки можна знайти на міжнародному сервісі Skyscanner.com.ua Інформацію про аеропорт Братислави читайте у нашій статті:
= Аеропорт Братислави. Як дістатись у центр міста. Як доїхати до Відня, Праги та інших міст Європи.
- Автобусом. З Братиславської автобусної станції (Autobusová stanica) тричі на день відправляються автобуси. Розклад руху і ціна квитка – на сайті Infobus.
- Поїздом. З залізного вокзалу Братислави (Hlavná Stanica) приблизно щогодини курсують поїзди у місто Тренчин (напрямок Братислава- Кошице). В дорозі приблизно 1 час 20 хвилин. Більш докладно про розклад руху поїздів можна дізнатися на сайті Словацької залізниці – www.zssk.sk або на міжнародному сайті Infobus.
Я добирався поїздом. Головний залізничний вокзал Братислави (Hlavná Stanica) невеликий. Інформація про відправлення потягів і платформи є на електронних табло. Зорієнтуватись на вокзалі легко.
У залізничній касі придбав квиток. “Потрєбуєм єдін лісток до Тренчіна” (потрібно один квиток до Тренчина), -ось така проста словацька мова. Вартість проїзду 6,22 євро в один бік.
Варто знати:
- Такий квиток не має місця. Сідаєте на будь-яке вільне місце. Дивіться, щоб воно не було зарезервовано. У моєму випадку над вільним місцем у вагоні горіла зелена лампочка. Я цього не знав, тож один раз довелось пересісти, адже у пасажирки був квиток з цим місцем.
- З місцем проїзд дорожчий на 1 євро, такий квиток купується онлайн на сайті залізниці: www.zssk.sk
- У квитку не вказується час відправлення поїзда. У моєму випадку він діяв до 22 лютого до 12-00. У цей період я міг сідати на будь-який поїзд з позначкою R, клас вагону – 2 (клас написано на вагоні).
До Тренчина також курсують поїзда ІС (Інтерсіті), квитки на ці поїзда дорожчі, їде він швидше і у квитках вказують час відправлення.
Так виглядає перон на залізничному вокзалі Братислави. Рік тому звідси ми вирушали до Відня. Читайте:
=Відень за два дні. Як дістатись, де зупинитись, що подивитись. Звіт про подорож.
Але тепер моя ціль – подорож до Тренчина.
У таких комфортних умовах я дістався до міста Тренчин. У вагоні був Wi-Fi, дорога зайняла 1 час 20 хв.
Де зупинитися. Готелі Тренчина.
В Тренчині можна зупинитись в готелях, апартаментах. Популярні гостьові будинки – пансіони. В центрі Тренчина, у підніжжя замкової гори, розташований один з кращих готелів міста Hotel Elizabeth Trenčín. Він входить у ТОП-10 популярних готелів Словаччини, володар нагороди “Найкращій міський готель країни”. Названий на честь дружини Франца Йосифа – імператриці Єлизавети Баварської, знаменитої Сісі. Зовні – розкішна старовинна будівля, а всередині – сучасний інтер’єр. Гостям пропонують сніданки. В готелі діють ресторан, критий басейн, сауни, SPA-салон, оздоровчий центр, затишна кав’ярня “Сісі”. Для мандрівників на машині є приватна парковка.
У подорожах ми користуємось сервісом Букінг. Проживання у Тренчині ви можете забронювати за такими посиланнями:
З акційними пропозиціями готелів Тренчина ви можете ознайомитись тут:
Що подивитися. Пам’ятки Тренчина.
Історія Тренчина.
У 179 році ця місцевість згадується як римське поселення Лаугаріціо. Воно було найпівнічнішим розташуванням давньоримських солдат у Центральній Європі. У Тренчині можна побачити напис про перемогу другого римського легіону над германськими племенами. Перші спогади про місто Тренчин датуються 1111 роком. У ті часи воно належало Угорському королівству. У XIII ст. ним правив “некоронований король” – Матуш Чак Тренчанський, що розбудував міцний замок на високому пагорбі. Тренчин був столицею великих територій, що називалась “Земля Матуша”. У 1412 році поселення отримало статус вільного королевського міста.
Протягом XVII – XVIII століть у Тренчині вирувала чума, сталося кілька великих пожеж і облога османською армією. Після відновлення з’явилось багато будівель, палаців, храмів у стилі бароко. З будівництвом залізниці у XIX ст. Тренчин розвивається як промислове місто. Сьогодні колоритне Старе місто, середньовічний Тренчианський Град, мальовнича природа і термальні курорти краю приваблюють все більше туристів.
Пам’ятки Тренчина.
Вже від залізничного вокзалу видно головну історичну пам’ятку Тренчина – Тренчанський замок, або Тренчанський Град (Trenčiansky hrad).
Замок височіє над містом, ніби продовжує його охороняти. Спершу я піднімусь до замку, а потім подивлюсь Старе місто.
У Тренчині випав сніг. Дощило. Але погода не завадила відчути атмосферу невеличкого словацького міста.
Підземним переходом перейшов дорогу. Під горою, на площі Mierovom námestí – історичний готель Elizabeth Trenčín. Елегантній будівлі більше ста років. На панорамній терасі готелю можна побачити давньоримський напис на скелі замкової гори. Вибили його на камені майже 2 тисячі років тому на честь перемоги військ римського імператора Марка Аврелія, що таборували під містом Лаугарісіо (тепер Тренчин), над германськими племенами. Орієнтовно напис 179 року. Тераса працює у теплу пору року, з квітня по вересень.
У сусідній будівлі розмістився міський краєзнавчий музей –Trenčianske múzeum. Працює з 9-00 до 17-00, крім понеділка. За готелем починається вулиця Mierové námestie. Це мальовнича пішохідна вулиця Старого міста. Чудове місце для прогулянок. Коротка дорога до Тренчанського Граду починається між рожевою і зеленою будівлею. Треба звернути ліворуч.
Вулиця Matúšova веде до Тренчанського Граду. Названа на честь Матуша Чака, одного з головних власників Тренчанського Граду.
Кожна людина у подорожах знаходить щось своє. Найбільше я отримую задоволення від архітектури і таких вузеньких вуличок.
По дорозі до замку можна побачити Будинок Ката (Katov dom). Єдина збережена будівля такого типу, одна з найстаріших у місті. Датується 1607 роком. У 1412 році Тренчин отримав статус вільного королівського міста з правом меча. Місто такого рівня повинно було мати ката. Він страчував злочинців під міськими стінами Нижньої брами замку. Документальних підтверджень немає, що саме у цьому будинку у XVII ст. проживав кат, а у підвалі була в’язниця. Це лише здогадки. Кажуть, у цьому домі з’являються привиди. Зараз у Katov dom працює маленький музей. У ньому представлені “знаряддя праці” ката, його одяг і предмети побуту. Режим роботи музея дізнатись не вдалось. Взимку, у п’ятницю було зачинено.
Головним орієнтиром, що ви на вірному шляху до замку, є Парафіяльна церква Різдва Богородиці (Farský kostol Narodenia Panny Márie). Вона побудована у 1324 році на місці старої церкви. Це один з найдавніших храмів міста. Він був частиною середньовічних укріплень на замковому пагорбі Марієнберг. За століття не раз руйнувався, горів у великих пожежах 1790 та 1886 років. Повна реконструкція відбулась у 1911-1912 роках. Всередині церкви багато картин, вітражів і фресок, але, на жаль, вона була зачинена. В храм можна попасти під час служби, початок меси: пн-пт – 16-00, сб – 8-30, нд -9-00 і 11-00.
Перед церквою круто повертаємо ліворуч по вказівникам. Розпочинається фінальний підйом до Тренчианського Граду.
Тренчанський Град (Trenčiansky hrad).
Оборонні споруди існували на високому пагорбі над річкою Ваг вже в ХІ столітті. Фортецю збудували для охорони торгового шляху між Центральною Словаччиною і Богемією, Моравією. За часи існування у Тренчанського Граду було багато власників. У ХІІІ ст. господарем замку був Матуш Чак (1252 – 1321), угорській магнат і воєвода, визначна постать в історії Словаччини. Його називали “Паном Вагу і Татр”. Володіння Матуша займали великі території, складались з 14 комітатів (районів в Угорському королівстві). Столицею був Тренчин. Комітат Тренчина контролював майже 50 замків у західній Словаччині. Ці території називалися Земля Матуша (Terra Matthei).
Головна резиденція “некоронованого короля” Матуша Чака знаходилась у Тренчианському замку. За роки його правління велика “Земля Матуша” була незалежною від угорського короля. Вона стала прообразом словацького князівства. А словаки змогли усвідомити себе як націю. Багато письменників романтизували Матуша Чака як національного словацького борця з владою Угорщини. Про нього складались легенди, писались поеми і романи. Його ім’ям названі сьогодні вулиці і площі міст. Найвища вежа Тренчанського Граду називається Матушова. Проте, Матуш Чак був угорцем, що народився (по одній з версій) у комітаті Естергом.
Читайте: Естергом- перша столиця Угорщини. Куди поїхати з Будапешта на один день.
Після Матуша Тренчанським Градом володіли угорські королі: Людовик І, Луї Анжуйський, Сигизмунд Люксембурзський і його дружина Барбара Ціллі. Їх змінювали інші заможні й впливові господарі. Кожен власник розбудовував Град на свій смак, доповнював новими палацами і вежами. Біля Тренчина у 1708 році був поранений у битві князь Ференц ІІ Ракоци, що боровся з Габсбургами за незалежність Угорщини і Трансильванії. Легенду про князя і його героїчну мати Ілону Зріні читайте в цій статті:
= Мукачівський замок «Паланок»: як дістатися, історія, легенди, фото.
У 1790 у місті сталась велика пожежа, постраждав також Тренчанський замок. Відтоді він втратив свою легендарну міць. У 1905 році останній господар подарував Град місту Тренчин.
Сьогодні у величному Тренчианському Граді розмістився музей. Біля каси – інформація для туристів. Режим роботи Тренчианського замку: у зимовий період з 9-00 до 16-30, травень -вересень з 9-00 до 19-00, останній вхід до 17-00.
Вартість квитка: Якщо самостійно (без екскурсовода) відвідувати замок, то можна придбати квиток на Мале коло(Maly Okruh). Дорослий квиток 5,50 євро, діти 3-6 років – 1,00 євро, старші діти і студенти – 3,00 євро. При самостійному огляді замку доступні не всі приміщення.
Велике коло (Velky Okruh) – це відвідування Граду з екскурсією. У цей маршрут включені всі експозиції. Екскурсії проводяться словацькою або англійською мовою, в певні часи. Ціна Великого кола трохи дорожча. Дорослий – 7,00 євро, діти 3-6 років – 1,50 євро, студенти-4,00 євро. У січні замок відвідується без екскурсій.
Я прийшов до Тренчанського замку об 11-00. Найближча екскурсія через годину, ще й словацькою мовою. Тому я не став чекати, придбав квиток на Мале коло і почав знайомитись з Градом самостійно.
Тренчанський Град був добре укріпленою фортецею. Він гарно зберігся дотепер. Складається з Нижнього і Верхнього двору з палацами-резиденціями власників. Замок має 5 старовинних воріт. На фото перші ворота.
Другі ворота. Йдеш і уявляєш, як цими вулицями ходили колись мешканці. Можливо в цих воротах була перевірка безпеки для всіх, хто входив у замок.
У Нижньому дворі замку археологи знайшли кельтську монету і сліди первісного поселення – свідчення давньої історії цього місця. Тут знаходяться казарми, в’язниця, колодязь кохання, бастіон. Артилерійський бастіон побудований у XVI ст. Він охороняв мости через річку Ваг. Коли бачиш звідси краєвиди Тренчина, розумієш – місце для артилерії вибрали правильно.
З Нижнього двору чудово видно річку Ваг і головну площу Старого міста – Mierové námestie.
Поруч – старовинний Колодязь Кохання. Його глибина майже 80 м. Уявіть, викопали його вручну!!! у міцній кам’яній скелі. Проте воду так і не знайшли. Колодязь служив резервуаром для збору дощової води. Чому це Колодязь Кохання? Про це розповідає романтична легенда.
Штефан Запольський, один із власників замку у XVІ ст, викрав у турецького багатія Омара дружину Фатіму. Багатого викупу Штефан не просив. Але вимагав від закоханого Омара власними руками викопати глибокий колодязь. За три роки чоловік з друзями зробив це. Коли він подавав першу кружку води Запольському, сказав: “У тебе є вода, але немає серця”. Омар вивіз із воріт замку свою кохану Фатіму верхи на коні. Її фата зачепилась за кущ троянд і впала. Сьогодні на цьому місці працює ресторан “Фатіма”. (заклад вище Будинку Ката, з чудовою терасою).
Нижній двір Тренчанського замку – улюблене місце для весільних церемоній і фотосесій закоханих. На території Нижнього двору є літній майданчик. Тут проходят фестивалі, концерти, міські свята.
Вид на Верхній замок і казарму з Нижнього двору. В казармах розміщались солдати, охорона Граду, був арсенал. Тепер тут експозиція старовинної зброї.
Диявольська вежа або Голодна вежа (Hladomorna) розташована на півночі нижнього двору. Спочатку її побудували як оборонну вежу, але згодом використовували як в’язницю.
Всередині вежі є вузький колодязь з решіткою. Під ним на глибині 9 метрів знаходиться приміщення. У ньому тримали і морили голодом злочинців.
У Голодній вежі можна побачити середньовічні знаряддя катувань.
Треті ворота Граду. Старовинною мурованою вуличкою прямуємо до Верхнього замку.
Атмосферне й цікаве місце.
Ще один погляд на Тренчин і Південний форт. Форт складається з системи мурів і сухих рвів. Це унікальний фортифікаційний комплекс у Європі.
Вид на головний Верхній замок і Четверті ворота. На фото – залишки Літньої вежі, палац “антигероя” романтичної легенди Штефана Запольського і вежа Матуша.
Щоб краще відчути атмосферу Тренчанського Граду, подивіться відео. На мою думку, воно передає емоції, які переживаєш у цьому замку. На відео видно четверті і п’яті ворота Тренчинського Граду.
У Верхньому дворі височіють залишки Літньої вежи. Припускають, що вона виконувала функцію літньої резиденції власників замку. Праворуч на фото Палац Запольського, зведений в кінці XVI ст. Це найпізніша будівля Тренчинського замку. З 1994 року у палаці розміщається картинна галерея родини Ілешхазі, що колись володіла замком. Експозиція нараховує більше 100 картин XVI – XIX століть. Вхід у галерею можливий для груп з екскурсоводом (по квитку на Велике коло).
Поруч розташований Палац Людовіка. Він збудований при королі Людовіку I у XV столітті. В приміщеннях палацу – виставка меблів XVII -XIX століть. За склом – відновлені старовинні інтер’єри.
Через Палац Людовика можна попасти всередину Вежі Матуша. Це найстаріша і найвища будівля Тренчанського Граду. Побудована за господаря Матуша Чака, приблизно у XIII ст. Спочатку романська вежа мала три поверхи, пізніше добудували ще два. Це було житлове приміщення.
У Вежі Матуша також цікаво роздивитись історичні інтер’єри.
Вежа мала велике стратегічне значення для захисту Граду і Тренчина. З неї гарно видно околиці.
У підніжжя Вежі Матуша.
При виході з Вежі Матуша гарно видно Палац Барбари. У 1424 році замок перейшов у власність королеви Барбари Ціллі. Згодом вона значно перебудувала Тренчанський замок. Зруйнувала Палац Матуша і на його фундаментах звела для себе новий палац-ліворуч на фото. Тут проходили урочисті прийоми і розкішні бали.
У 1972 році під час археологічних розкопок були знайдені залишки стін Ротонди, вік якої приблизно X-XI ст. Ці фундаменти вважаються найстарішими архітектурними елементами Тренчанського граду. Доступ до Палацу Барбари і Ротонди можливий для груп с екскурсоводом, за квитком Великого кола.
Ось таким я побачив один із найбільших замків Словаччини. Тут дійсно цікаво. У холодну зимову пору туристів майже не було. Це дозволило повністю зануритись в історію і атмосферу цього старовинного замку.
Спуск від замку до Старого міста проходить так само повз церкву Різдва Богородиці (Farský kostol Narodenia Panny Márie). З майданчика храму відкривається гарний вид на Старе місто Тренчина.
Я пішов донизу не тим шляхом, що піднімався до замку. Ліворуч від графіті (на фото) є невеличка вулиця. Нею можна спуститися у Старе місто Тренчина.
Вузенькою вуличкою прямуємо у місто. Озираємось. Такий вид з неї на Тренчанський Град.
Вуличка привела на площу Mierové námestie. Якщо ви приїхали у Тренчин не залізницею, а іншим транспортом, то через цю арку можна попасти у Тренчанський Град. Знаходиться у будинку № 24.
Старе місто Тренчина.
Mierové námestie (Площа Миру) – центральна площа Тренчина. На цьому місці, між Замковою горою і річкою Ваг, вже до 1111 року було засноване поселення Подградска. За століття Площа Миру змінила майже 12 назв. Серед них – Teatrum, Forum Publicum, Hauptplatz, з 1945 по 1962 року – Stalinovo námestie (площа Сталіна). На ній збереглись будівлі XIV -XIX століть.
Площа Mierové námestie завжди була культурним і адміністративним центром Тренчина. На ній знаходяться Ратуша – муніципалітет міста, Костел, Чумна колона, пошта. Тут проводяться міські свята і фестивалі. Влітку, у першу суботу місяця з 8-00 до 12-00, на Mierové námestie проходить великий Фермерський ярмарок. Mierové námestie у теплу пору року, коли навколо зелень і квіти, має виглядати ще більш затишно.
Чумна колона Святої Трійці (Morový stĺp Najsvätejšej Trojice) зведена у 1712 році як подяка Господу за визволення від страшного мору. Від чуми 1710 року загинуло близько 1600 жителей Тренчина. Замовив будівництво пам’ятної колони граф Миколай Ілешазі (Mikuláš Ilešházy (або Illéshazy). Про це свідчить напис на колоні.
В кінці Mierové námestie височіє Костел Св. Франциска Ксаверського (Piaristický kostol sv. Františka Xaverského). Римо-католицька церква побудована у XVII ст. італійськими скульпторами П’єтро і Готхардом Спаццо за зразком Університетської церкви у Відні. Входить до списку найгарніших барокових пам’яток Словаччини.
Поруч – колишній Комплекс єзуїтського монастиря та коледжу. Зведений у 1662 році на місці 4-х міських будинків. На третьому поверсі головного фасаду, між вікнами, можна побачити сонячний годинник 1711 року. На ньому зображено сад з деревом знань. Сьогодні у будівлі так само навчаються діти. Тут розміщається гімназія.
Освячена церква єзуїтами у 1657 році на честь Святого Франциска Ксаверського – покровителя міста Тренчин. У 1708 році пожежа зруйнувала інтер’єри храму і сусіднього єзуїтського монастиря. Відновив і розписав храм у XVII ст. тірольський художник Крістоф Тауш.
Вхід у костел був зачинений. Храм можна відвідати під час служби. Меси проходять у пн-сб 6-00, 18-00, нд 6-00, 10-00, 18-00. Через скляні двері вдалося побачити унікальний бароковий інтер’єр церкви.
Поруч з костелом знаходиться готична Міська брама (Mestská brána). Колись їх називали Нижні ворота (Dolná brána). Біля них “працював” у Середньовіччі міський кат. Збудовані у XV столітті як частина фортифікаційних укріплень міста. Вони були південним входом до головної площі Тренчина – Mierové námestie. Ворота мали підйомний міст. Спочатку брама складалась з двох поверхів, згодом її укріпили, звели ще кілька поверхів барбакану.
Старовинний годинник брами XVI століття можна побачити в експозиції Музею ката. Тепер її прикрашає годинник 1934 року. На балконі вежі влаштували оглядовий майданчик з краєвидом на Старе місто. Підйом з боку вулиці Sládkovičovej. Години роботи – щоденно з 10-00 до 18-00. Квиток -1 євро, дитячий 0,50 євро.
На входом – старовинний герб Тренчина і напис з середньовічним девізом місто, що перекладається “Якщо Бог не оберігає місто, сторож не спить дарма”. Напевне це значить, що без захисту Бога немає сенсу охороняти місто сторожу.
За Міською брамою – Площа Štúrovo námestie. Названа на честь словацького поета, філолога, лінгвіста Людовіта Штура. У Середньовіччі це була приміська частина Тренчина. За межами міських мурів селились ремісники і торговці. Тут колись розміщались ринок худоби і зерна. Тому ця площа колись мала назву Зерновий ринок. З Štúrovo námestie можна одночасно побачити основні туристичні та історичні пам’ятки Тренчина – Синагогу, Міську Браму, Костел Св. Франциска Ксаверського і Тренчанський Град.
Поруч з Міською брамою – Тренчинська синагога (Trenčianska synagóga) – одна з найгарніших у Словаччини. Колись у Тренчині проживало приблизно 200 євреїв. У 1913 році біля старої дерев’яної синагоги XVIII століття єврейська громада побудувала нову, сучасну. Під час Другої Світової війни вона була сильно пошкоджена. Після війни тут розміщався склад. У 1980-х роках відновлена будівля синагоги стала культурним центром. Тут проводяться тимчасові виставки.
На площі Štúrovo námestie є оригінальний фонтан Fontána vodníka Valentína. Він збудований у 1998 році на місці старого міського колодязю. Взимку на площі влаштували міський льодовий каток, тож Водника Валентина закували у лід))). Від фонтану видно лише голову, що виглядає поверх катка.
Де поїсти в Тренчині.
У Словаччині дуже багато хороших пабів, де варять традиційне пиво і смачно годують. Перед поїздкою подивився відгуки в інтернет і вибрав хороший заклад у центрі міста. Пообідав у місцевому пабі Lanius reštaurácia a piváreň. Він знаходиться на головній площі Mierové námestie, будинок 20.
У затишній атмосфері місцевої пивоварні я зігрівся і відновив сили. Те що треба мандрівнику.
У пабі Lanius reštaurácia a piváreň – кілька видів пива, смачна їжа, великі порції, доступні ціні.
Ось так цікаво пройшли мої 4 години у Тренчині. Купив магніт з краєвидом міста.
Тренчин мені дуже сподобався. Затишне і колоритне містечко, з своєю історією і легендами. Якщо приїжджаєте у Братиславу на кілька днів, раджу один день приділити Тренчину і Тренчанському Граду.
Тренчанський край – чудове місце для відпочинку, . Влітку тут проходять фестивалі, взимку катаються на лижах. Сюда варто приїхати на кілька днів на машині, щоб бути більш мобільним і роздивитись околиці. У радіусі 15-50 км від міста знаходяться середньовічні замки: Hrad Beckov, Považský hrad, Čachtický hrad (резиденція кровавої графіні Ержебет Баторі). Недалеко також одна з найстаріших печер Словаччини – Pružinská Dúpna, єдині в країні музеї: унікальний Музей-сканзен Скла (skanzen Sklenný sen) і Парк мініатюр із замками (Park miniatúr Podolie). Для туристів в горах прокладено багато мальовничих піших маршрутів.
В 15 км від Тренчина розташований термальний курорт Trenčianske Teplice. Цілюща вода виходить на поверхню з 5 джерел. Місцевий СПА-комплекс Kúpele Trenčianske Teplice – популярне місце відпочинку і оздоровлення Словаччини.
До речі, зупинитись на курорті Trenčianske Teplice можна в готелях, пансіонах. Забронювати можна за цим посиланням:
Акційні пропозиції готелів Trenčianske Teplice дивіться тут:
Бажаємо яскравих подорожей!
Читайте також:
=Братиславський Град – королівський замок над Дунаєм.
= Німеччина. Саксонія: Саксонська та Чеська Швейцарія. На машині по Европі. Частина 4.
= Німеччина. Саксонія: Дрезден, Моріцбург, Майсен.На машині по Європі. Звіт про подорож – частина 3.
= Казковий Вроцлав – доміки та гноміки. Звіт про сімейну подорож до Польщі. Частина-1
*IN LOVE* *IN LOVE* *IN LOVE* Дуже цікава та змістовна розповідь)
Пані Лесю, щиро дякуємо за відгук!