Пам’ятки Умані. Літній та осінній шарм Софіївки

Ми розповімо про визначні пам’ятки Умані та романтичний, надзвичайно красивий парк «Софіївка» – пам’ятник садово-паркового мистецтва XVIII – XIX століття. Місто Умань Черкаської області багато хто знає, завдяки розкішному парку «Софіївка» і щорічному осінньому паломництву хасидів до могили цадика Нахмана. За ними сама Умань залишається на задньому плані, але це старовинне й колоритне місто варте уваги. Цікаво по ньому прогулятися. Тут збереглося багато старовинних будівель XVIII – XIX століття.

Трохи практичної інформації:

Як дістатися до Умані:

На автобусі або на машині: по трасі Е-95 Київ-Одеса. Відстань від Києва 200 км. Також є дорога Черкаси- Умань і Вінниця- Умань. Шлях від Черкасс- 190 км, від Вінниці- 160 км.

Де зупинитися в Умані:

Поруч з парком є великий красивий готель.

Можна також заздалегідь забронювати житло тут:

• Готелі та квартири Умані -від 300 грн

Більше акцій та пропозицій готелів Умані дивіться тут:


Booking.com

Парк Софіївка:

Години роботи: з 15 квітня по 15 листопада. Щодня з 9-00 до 18-00. Але парк відкритий і після 18-00. Вхід у вечірній час вільний.

Вартість вхідного квитка: дорослі 30 грн, дит. – 20 грн.

Можна замовити екскурсію і під час 2-х годинної прогулянки послухати легенди про кожен куточок і скульптуру парку: ціна для груп до 14-ти осіб – 280 грн.

Додатково: катання в човні по підземній річці Ахеронт і прогулянка на поромі. Вартість кожної атракції: дор. – 30 грн, дит. -20 грн. Є тут і катання на катамаранах, конях, каретах, екскурсійному електромобілі.

Такі електрокари з’явилися в парку недавно. Вартість (наскільки пам’ятаю) – 30 грн з людини. Їздить по основному екскурсійному маршруту.

Пам’ятки Умані.

На місці Умані тисячі років тому жили скіфи, уличі. У ХІ столітті це була територія, захоплена половцями, племенем куманів. Є версія, що назва «Умань» походить від його назви «Кумани». Вперше про «Гумань» згадується в історії з 1616 р – це маленьке містечко в Брацлавському воєводстві. Їм володів рід польських шляхтичів Калиновських. Вони побудували тут, над річкою Уманкою, укріплений дерев’яний замок, захистили його додатково трьома валами і глибокими ярами. На початку XVII століття в Умані був козацький полк, частина війська Богдана Хмельницького. Їм керували славні воїни Іван Ганжа та Іван Богун.

За Андрусівським перемир’ям місто перейшло під владу Речі Посполитої і з 1652 р стало належати роду Потоцьких. Щоб Умань процвітала, сюди запросили вірменських, єврейських, сербських, російських, турецьких купців. У 1674 р турецькі війська вирізали багато людей після захоплення міста. У 1711 р за наказом російського царя Петра I більшість козаків і місцевого населення було депортовано з Умані на Лівобережжя.

1760 р. – Умань отримує Магдебурзьке право. Францішек Салезій Потоцький активно відбудовував місто і через 4 роки заснував Василіанський монастир, а при ньому – католицьку школу для 400 учнів. Це найбільш старий будинок, який зберігся в Умані. Йому більше 250 років.

Тепер тут знаходиться Державний історико-архітектурний заповідник «Стара Умань».

Під будівлею Василіанського монастиря виявили величезний підземний поверх. Підземні ходи тягнуться на багато кілометрів під містом. Історики припускають, що саме через підземелля монастиря в 1674 р прокралися турки і захопили Умань. Також є версія, що гайдамаки в 1768 р теж зайшли в місто через ці ходи. Першими їх жертвами були монахи і учні василіянської школи.

З 6 липня 2016 року відкрито новий туристичний маршрут «Таємничими підземеллями Василіанського монастиря». Гостей зустрічає біля входу чернець-василіан і проводить по трапезним, коридорам, катакомбам підземелля. Розповідає про життя і побут ченців ордену василіан, про таємничі історії і загадки.

Контакти заповідника «Стара Умань»: вул. Небесної Сотні, 31. (04744) -3-11-88

У 1768 р під час Коліївщини гайдамаки, які боролися проти гноблення українського народу польською шляхтою, взяли місто і вирізали всіх євреїв, поляків, українських греко- католиків. Під час «уманської різанини» вулиці міста були червоними від крові жертв. Тарас Шевченко присвятив визвольній боротьбі під проводом Максима Залізняка та Івана Гонти поему «Гайдамаки».

Власником Умані в 1773р стає польський магнат Станіслав «Щенсний» Потоцький. Він активно займається відродженням міста, будує нові будівлі, палаци, храми. Найвідомішим з нововведень Потоцького стає парк Софіївка. Цей чудовий шедевр садово-паркового мистецтва він почав створювати в 1796 р. Автором Софіївки, його архітектурних, інженерних і ландшафтних рішень, а також керівником проекту став талановитий польський офіцер, капітан Л. Метцель. Станіслав Потоцький присвятив парк своїй коханій Софії, яка через два роки стала його дружиною.
У обох це – другий шлюб. Софія, гречанка з бідної сім’ї, була дуже красивою жінкою і вміло цією красою користувалася. Перший її шлюб був з сином коменданта Кам’янецької фортеці Юзефом Віттом. Кажуть, що бажання стати багатою і знаменитою Софія загадала під Тріумфальною аркою біля Петропавлівського костелу в Кам’янці.

Читайте: Кам’янець-Подільський – місто сонця. Що подивитися за один день. Пам’ятки, історія, екскурсії, фото, готелі.

Вона зводила з розуму багатьох королів і знатних чоловіків Європи. Її запрошували як почесну гостю у вищі дипломатичні суспільства різних країн. При цьому Софія служила імператриці Катерині II, виконувала завдання князя Потьомкіна. Була їх агентом, схиляла впливових чиновників до прийняття важливих політичних рішень на користь імператриці. За це отримувала в нагороду маєтки і титули. Софія – це Мата Харі того часу. Її інтимний зв’язок з сином Потоцького від першого шлюбу Юрієм підірвало здоров’я Станіслава. Потрясіння було настільки великим, що стало причиною його смертельної хвороби.

Станіслав Потоцький любив Софію, схилявся перед її красою. Заради неї він створив чудовий парк Софіївка, кожен куточок якого присвячений романтичному почуттю до коханої жінки. (Про парк ми напишемо нижче).

Син Станіслава та Софії, Олександр Потоцький, який отримав Умань в спадок, вирішив продовжити розпочате батьком будівництво міста. Завершив в 1826р. зведення Костелу Успіння Пресвятої Богородиці. Зараз в ньому Уманський художній музей.

Колишній Кінотеатр ім. Черняховського. Його побудували в 1832 р, завдяки фінансуванню графа Олександра Потоцького, сина Станіслава і Софії. Служило воно залом для благородних зібрань. Тут влаштовувалися розкішні бали, концерти і давалися перші театральні вистави в Черкаській області.

З 1866 р тут був військовий манеж, в якому проводили виїздки коней полку кавалеристів. Пізніше в будівлі влаштували табір для військовополонених турків і гауптвахту- карцер піхотного полку.

У 1894 р будівлю перебудували в Військовий Собор Святого князя Невського і святої Ксенії, прикрасили дзвіницею з куполами, з великими дзвінкими мідними і бронзовими дзвонами. Їх було чутно і видно куполи на 10 верст в околицяї. Тут регулярно проводилися служби. А в 1921 р Військовий Храм ненадовго став Кафедральним Собором української автокефальної православної церкви.

Після революції в 1929 р востаннє дзвонили дзвони Храму. Його спробували підірвати, але зруйнували тільки дзвіницю. Тому залишки церкви переробили під кінотеатр, який діяв також для німецьких солдатів і офіцерів під час Другої світової війни. Після закінчення війни до будівлі кінотеатру ім. Черняховського, очевидно для додання монументальності, добудували ще 6 колон. Останній кіносеанс демонструвався тут в 1995 р. Сумно дивитися як колись респектабельний зал благородних зборів стоїть в запустінні і поступово руйнується.

Володіння Олександра Потоцького були конфісковані в 1834 р російською владою. Софіївку перейменували в «Царицин сад» на честь імператриці Олександри, дружини Миколи I.

Уманська сільськогосподарська академія – колишнє Училище садівництва. Навчальний заклад переїхав до Умані в 1859 р з Одеси і був «прикріплений» до парку, який на той час мав назву «Царицин сад». Для училища був побудований пансіонат і навчальний корпус, які через 4 роки з’єдналися церквою Марії Магдалини в єдину будівлю. З цього часу студенти і викладачі доглядали за парком, поповнювали його новими рідкісними рослинами.

У ХІХ – початку ХХ століттях в Умані з’являються нові аристократичні будівлі, вулиці забудовуються магазинами, торговими рядами, готелями. Деякі з будинків збереглися до сих пір. У них зараз розміщуються багато навчальних закладів і державних установ Умані.

Уманський аграрний коледж займає колишню чоловічу гімназію.

Один з корпусів Уманського педагогічного університету. Тут в ХІХ столітті був респектабельний готель.

У березні 1919 р недовго Умань була під владою УНР. У липні 1941 кати НКВС розстріляли в місті 954 людини, яких перевезли з в’язниці міста Чортків. Під час Другої світової війни німці влаштували недалеко від Умані один з перших концентраційних таборів в Україні «Уманську яму». Тут утримувалось більше 50 тисяч військовополонених і євреїв.

На околиці Умані в урочищі Сухий яр були розстріляні більше 13 тисяч євреїв. У парку Софіївка німці багато зруйнували і влаштували кладовище для військових. Письменник Євген Долматовський пережив пекло «уманської ями» і написав про це документальну книгу «Зелена брама».

Більше про історію міста можна дізнатися в Уманському краєзнавчому музеї. Він розмістився в старовинній будівлі, пам’ятці архітектури початку ХХ століття. Це приватний будинок лікаря М. Піотровського. Ідея створити такий музей народилася в далекому 1906 р, в музеї зберігається понад 50 тисяч експонатів, починаючи від стародавніх часів і до сучасності. Час роботи: щодня з 9-00 до 16-30. (ПТ до 15-00). Вихідний – понеділок. Вартість квитка дор.- 6 грн, дит- 3 грн. Екскурсія по музею- 25 грн.

Приємно пройтися по старій частині міста Умань. Тут особливий колорит.

Національний дендрологічний парк «Софіївка»

Іонічне море, Єлисейські поля, Грот Каліпсо, Критський лабіринт, Храм Посейдона, Амстердамський шлюз – все це можна побачити в Україні! Парк «Софіївка» в Умані- знахідка для любителів подорожей, античних міфів, епічних поем «Одіссеї та Іліади» Гомера. Дивовижне поєднання краси природи і «творіння рук людських» дарують незабутні емоції.

Кожен сприймає Софіївку по – своєму. Таким побачили парк ми- чоловіча половинка сім’ї Пузатків))

Софіївка вражає красою ландшафтів.

Іонічне море, або Нижній став. Це штучно створена водойма. Ставок був вирубаний в гранітному скельному дні річки Кам’янки. Припускають, що камені з дна річки стали окрасою парка- матеріалом для створення гротів, скульптур, композицій.

Фонтан Змія на Нижньому ставу. Струмінь води піднімається зазвичай на 12- 16 метрів над поверхнею озера. Виключення – це спекотні літні дні, коли все пересихає. Цікаво влаштована система гідропостачання всих фонтанів Софіївки. Вони складається з чотирьох штучних ставків, створених по кам’янистому руслу річки Кам’янки за допомогою земляних дамб: Верхній, Нижній, Червоний та Вітієвский. Фонтани і водоспади Софіївки працюють без насосів.

У XVIII столітті інженери парку придумали простий спосіб забезпечення роботи фонтанів за рахунок перепаду висот в ставках і ширини діаметра труб. Фонтан Змія здіймає високо струмінь води, завдяки різниці в 1,5-2 метра між висотою Верхнього і Нижнього ставу. А міць і сила струменя виходить ще через те, що в “пащу” Змії лягли труби підземного водопроводу діаметром  в 10 разів менше , ніж тих з якого надходить вода з Верхнього озера в фонтан.

Фазанник
Чортів міст.
Венеціанський міст.

Є в парку затишні куточки, лавки, альтанки і доріжки без туристів,  якими приємно не поспішаючи прогулятися, насолоджуючись самотою, чистим повітрям, ароматом трав, красою природи.

Тарпейська скеля.

Скульптури парку переносять в епоху Древньої Греції, її міфів і легенд.

Скульптура Аполлона Бельведерського.

Скульптура Евріпіда – давньогрецького поета і драматурга.

Колона печалі. Встановлено в пам’ять про трьох дітей Софії та Станіслава, які померли маленькими від епідемії. Праворуч від усіченої колони – три маленьких водоспади. Їх назва «Три сльози» – як символ материнського горя по кожному з дітей.

Грот Каліпсо і черговий туристичний атракціон по загадуванню бажань))

У дендропарку Софіївка зібрано близько 2 тисяч видів рослин: рідкісних сортів дерев, чагарників, трав і квітів. Багато видів – результат селекції, знахідки вчених Національної Академії Наук України, фантазія ландшафтних дизайнерів.

Чудо-дерево

Уже відцвітає оригінальне «тюльпанове дерево». На його гілках ще видно як розпустилися жовті тюльпани.

Партерний амфітеатр веде від Семиструйного фонтану до оранжереї. Спочатку на цьому місці був урочистий вхід в парк, а велика галявина потопала у квітах і носила назву Долина Троянд.

Комфортно в парку себе почувають лебеді та дикі качки. Живуть в красивих пташиних будиночках на воді.

Вони зовсім не бояться і  підпливають близько до гостей парку.

Куди поїхати восени. У Софіївку! За розкішшю осінніх фарб.

Ось таким побачила парк Софіївка наша дочка Анна. Її фото осіннього парку насичені романтикою і емоціями.

Фото- прогулянка Софіївкою без запланованих маршрутів, поспіху і планів- «світ за очі». Тільки природа і осінній настрій!

Парк Софіївка має дивовижний шарм в будь-яку пору року. Умань – колоритне місто, по якому цікаво прогулятися.

Дякуємо за цікаву поїздку Богуславському гуманітарному коледжу ім. І.С. Нечуя-Левицького.

Запрошуємо в Богуслав! Дізнайтесь про наші авторські тури тут:

=Богуслав – місто натхнення. Екскурсії, тури.

Яскравих Вам вражень!

Читайте також:

= Львів за один день. Аромат кави, шоколаду і чарівництва.

= Кам’янець-Подільський – місто сонця. Що подивитися за один день. Пам’ятки, історія, екскурсії, фото, готелі.

= Мукачівський замок «Паланок»: як дістатися, історія, легенди, фото

= Україна: відпочинок в Карпатах, Славське. Містичний Підгорецький замок.На машині по Європі. частина 7

= Чернігів – путівник. Козелець, Седнів, Батурин. Маршрут мандрівки на вихідні.

Схожі записи

Львів та замок Сент Міклош. Звіт про подорож до Хорватії. Частина 1.

Стеблів – Батьківщина І.С. Нечуй-Левицького.

Легедзине. Музей Трипільської культури.