Львів за один день. Аромат кави, шоколаду й чарівності.

Що подивитись у Львові за 1 день. Визначні пам’ятки та цікаві місця, ресторації, кав’ярні. Маршрут самостіної прогулянки містом. Практичні поради для тих, хто вперше у Львові: Де зупинитись. Де поїсти. Куди піти і що робити у Львові рано вранці. Ця стаття – наш міні-путівник “Львів за один день”. Побачити, відчути, скуштувати…

Це кохання з першого погляду! Сюди хочеться повертатися знову і знову, щоб насолодитися незабутньою атмосферою. Львів – місто старовинних площ, колоритних вулиць, вишуканої архітектури, оригінальних ресторацій, затишних кнайп і кав’ярень, яскравих фестивалів і культурних подій. Напередодні Різдва і Нового року місто наповнене якимись особливими чарами, радісними посмішками, відчуттям свята і доброї казки.

Передноворічний грудневий Львів зустрів нас м’якою і приємною зимовою погодою. Ми приїхали ранковим поїздом о 6-ій ранку. Будівля вокзалу вражає. Цікаво, що Львівський вокзал – найперший вокзал в Україні.

Спочатку він був побудований в 1861р. і з’єднував Львів з Віднем, Перемишлем і Краковом. Поїздів і пасажирів додавалося. Було вирішено звести новий, більш місткий вокзал. Нова будівля побудована на місці старого в 1904р і відреставрована в 2003 році. Скульптури на фронтоні мають свою символіку. Зліва від герба міста Жінка – уособлення дороги і торгівлі, чоловік праворуч – символ Львова та промисловості.

Ця поїздка до Львова була найпершою. «Домашнє завдання» з підготовки до поїздки (нехай навіть і на один день) виконали на відмінно. Тому відразу знали, що у Львові подивитися, як дістатися, де зупинитися і де поїсти, куди себе подіти рано вранці.

Практичні поради для тих, хто вперше у Львові:

1. Де зупинитися у Львові:

Для пошуку готелю чи квартири у Львові ми користуємося сайтом Букінг. Ось прямі посилання на бронювання:

• Готелі Львова – від 350 грн за добу
• Квартири Львова – від 300 грн на добу
• Хостели Львова – від 80 грн на добу з людини

На сайті часто бувають спеціальні акції із вигідними знижками на помешкання. Наприклад, такі:

Booking.com

Скористайтеся нашою готовою добіркою гарних апартаментів. Це заощадить ваш час)))

Читайте: 20 кращих апартаментів і квартир в центрі Львова

В першу подорож до Львову ми орендували  квартиру на площі Ринок 12.  Простий інтер’єр, чисто, недорого-  те що треба для зупинки на одну ніч. Самий центр, у сусідньому під’їзді “Криївка” та “Львівські пляцьки”. Львівський дворик дуже колоритний.

Ось прямі посилання на всі готелі та квартири у Львові, які на даний час бронювали ми та наші рідні під час усіх наступних поїздок до Львову: Danylo Inn,  ASAO-Apartments walking center zone,   Lviv hollidays Galytska,   Historical Centre Apartments. 

Читайте також наш відгук: Готель Швейцарський – один з найстаріших у Львові.

2. Як дістатися від залізничного вокзалу на площу Ринок

Ми скористалися трамваєм. Можна їхати на №1, №9, №10.

3.  Львів самостійно.

Вважаємо за краще самостійні екскурсії. Безкоштовну карту Львова і список найближчих подій можна взяти в інформаційному туристичному центрі на залізничному вокзалі або в будівлі Ратуші на площі Ринок 1 (за фонтаном Нептуна).

4. Що робити і куди піти у Львові рано вранці.

Ми приїхали о 6-ій ранку. Тому постало питання куди себе подіти в ранковому місті. Ну не сидіти ж на вокзалі, нехай і такому красивому.

Ось такий ранковий Львів нам запав у душу.

Порившись в інтернеті, виявили адреси кількох цілодобових ресторанів, піцерій і кнайп. Ранок у Львові почнемо з сніданку)) Піцерії відразу відкинули, адже ми приїхали за Львівським колоритом. У знамениту «Криївку» якось не хотілося. Вибрали для відвідування ресторацію «Вежа Крамаря» недалеко від Оперного театру. З вечора передзвонили, уточнили, чи буде завтра в 6 ранку працювати ресторан. Відповідь позитивна. Але вранці двері «Вежі Крамаря» виявилися наглухо зачинені. Неприємно …

Ресторан-кнайпа Криївка

Наш запасний варіант для сніданку – «Криївка». Зручно, що трамвай на площі Ринок зупиняється прямо навпроти входу в кнайпу. На офіційному сайті адреса звучить так: «Десь на площі Ринок». Вивіски Ви не знайдете. Все ж «Криївка» – це секретний підпільний заклад, справжнє лігво “бандерівців”))) Скажу, що ми залишилися раді, тому, що« Вежа Крамаря» була закрита. Все що не робиться – до кращого.

У «Криївку» увійшли по паролю))) На наш подив тут було вже багато людей. Цікаво, що за деякими даними, цю унікальну кнайпу відвідує близько 1 мільйона осіб на рік і «Криївка» вважається одним з найпопулярніших ресторанів Європи. Оформлена кнайпа дуже атмосферно – як польова землянка УПА часів Другої світової війни. Повне занурення)))

Вранці в «Кріївці» спокійно. Ніхто москалів не ловить і не розстрілює))) Поснідали. Посміхнулися назвам страв у меню. Особливо сподобався освіжаючий чай «Медовуха на Тверезу», заварений на карпатських травах. Заради цього смачного чаю я сюди згідний повернутися))) У мене в поїзді вночі піднялася температура, (добре, що аптечка мандрівника у нас з собою завжди) тому чай на травах став у нагоді для відновлення сил. (Ну і 50г м’якої медовухи організм прийняв легко, для лікування)))

Кіт-талісман «Криївки» на прізвисько Петро ліниво і фаміл’ярно прогулявся серед столиків, розвалився на підлозі і навіть дозволив себе погладити.

Вранці поселилися,  квартира на площі Ринок 12. тиха, затишна , охайна.  Вікна виходять у двір. Вперше побачили таке планування львівських двориків.

Що подивитися у Львові за 1 день.

Сонце встало, місто прокинулося. Ми вирушили оглядати визначні пам’ятки стародавнього Львова, заснованого в ХІІІ столітті Галицьким князем Данилом Романовичем.

Місто отримало свою назву на честь сина засновника – Лева Даниловича. Лев зображений на геральдиці міста. З XIV століття цар звірів став окрасою багатьох старовинних будинків. Місцеві ентузіасти 5 років вели підрахунок кількості зображень левів. Цифра вражає – понад 4,5 тисячі бронзових, гіпсових, кам’яних, вітражних левів! На проспекті Свободи 11 знаходиться найбільш «левина» будівля, яку прикрашають 99 символів міста.

До речі, старовинний центр внесений до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. У місті найбільша кількість пам’яток архітектури в Україні. Львів вважається ще й Культурною столицею. Це душа України.

З а багато століть тут переплелися традиції та звичаї різних народів: євреїв, вірмен, поляк, росіян, білорусів, українців. І ця інтернаціональна культурна суміш створила особливий неповторний львівський колорит.

Гуляю містом і не вірю, що це Україна. Неначе переселився в Австрію і  трохи в Будапешт. Велична архітектура, вузькі вулички, Ратуша, вертеп, туристичні вказівники, вільний Wі-Fі на площі Ринок та в трамваях, велосипедні доріжки, по різдвяному декоровані вітрини магазинів і яток, сучасні трамвайні зупинки, затишні кафе, аромат кави і усміхнені люди. Дуже зручне для туристів місто!

Туристичний диво-поїзд
Туристичні вказівники

Велосипедні доріжки

Електронні табло на зупинці трамвая.

Визначні пам’ятки та цікаві місця Львову. Маршрут прогулянки містом.

Зранку починаємо подорож по Старому Львову.

Латинський Кафедральний костел

Чудовий Латинський Кафедральний костел XIV – XVIII століть. Він зводився так довго, що жоден майстер, який будував цей храм, не побачив за життя свого творіння.

Навколо Латинського Кафедрального костелу колись був цвинтар. Ядро на стіні костелу – нагадування про страшну турецьку облогу 28 вересня 1672p. Львів був обстріляний з гармат, багато будівель і стін міста зруйновані. 50 тисячна армія так і не взяла місто, який захищали 500 солдатів львівського гарнізону та місцеві жителі. Врятували Львів гроші. Після оплати великого викупу військо відступило.

Каплиця Боїмів

Поруч з храмом – Каплиця Боїмів – унікальна сакральна пам’ятка архітектури 1609-1615г. Тут були поховані 14 членів родини Боїмів, представників місцевої знаті. Західну стіну Каплиці називали ще «біблією для бідних». Роздивляючись її барельєфи і сюжетні композиції з Біблії, можна було зрозуміти про що мова навіть безграмотній бідній людині. Моделями для скульптур виступали місцеві жителі. Видно, як виглядали львів’яни 400 років тому.

Вірменський Собор

Вірменський Собор вразив дивним поєднанням східного колориту, готики і українського зодчества у внутрішньому інтер’єрі. Згідно з легендою, створення цього храму парафіяни повинні бути вдячні айві. Раніше на місці собору був пишний сад, в якому щедро вродили дерева і кущі завезені з Вірменії. Знатний вірменин розрізав айву поперек і побачив в розрізі хрест. Він вирішив, що це святий знак. І почав зводити церкву, в основі плану якої – форма грецького хреста.

Біля входу до церкви могильні плити XVI-XVII століття.

Двір Вірменського Кафедрального Собору, або Вірменський дворик

Обходимо храм навколо. З боку Вірменської вулиці заглядаємо у внутрішній дворик Кафедрального собору. Унікальна різьблена дерев’яна каплиця створена майстрами в XVIIІ столітті.

Можна побачити будинок архієпископів і будівлю банку – першого ломбарду у Львові. Тут збереглися залишки стародавнього вірменського кладовища, якому вже понад 600 років. Старовинні надгробні плити вбудовані в стіни, ними вимощений двір церкви. (Такий вид поховань ми вперше побачили на Мальті, плитами з написами вистелена підлога в Кафедральному Соборі і відвідувачі в прямому сенсі слова ходять по могильним плитам. Моторошно , скажу вам).

Будинок «Пори року»

На вулицеі Вірменська 23 є красива будівля. Це будинок «Пір року» ХІХ століття. Уважно придивившись, можна побачити на фасаді рельєфне зображення 4-х пір року і бога Сатурна, всіх зодіакальних знаків.

Пам’ятник винахідникам гасової лампи Яну Зегу і Ігнатію Лукасевичу біля ресторану музею “Гасова лямпа”

Мене завжди смішив такий туристичний атракціон: натовп туристів, нетерпляче очікують своєї черги, щоб старанно потерти певні частини тіла скульптур, пострибати або намотати кола навколо них і обов’язково при цьому загадувати бажання. Про таку можливість їм «солодко співає» гід. З боку це виглядає прикольно! У нас екскурсовода немає, але бажання теж хочеться згадати))) Так, про всяк випадок, і весело ж! Помічаємо, де на скульптурі блискучі потертості, загадуємо бажання і натираємо це місце до блиску)))

«Втерли» ніс пам’ятнику винахідника гасової лампи біля ресторації-музею «Гасова лямпа» (сюди ми ще повернемося повечеряти). Наш відгук про цей оригінальний ресторан і фото дивіться нижче.

А ось другий винахідник залишився «з носом», занадто високо до нього туристам тягнутися)))

Музейна площа

А ось з цим пам’ятником українському художнику – примітивісту Никифору Дровняку на Музейній площі в сквері, праворуч від Домініканського Собору, було важче розібратися. Особа художника здалася дуже доброю, тому вирішили, що він точно всі бажання виконає. У нього блищить піднятий вгору палець, ніс, ноги і черевики. Ось що терти ?!)))) Напевно, найсильніші бажання загадуються туристами в низькому поклоні з натиранням черевика?))) А за легендою, треться або ніс, або палець, але тільки одне бажання в день.

Домініканський Собор

Домініканський собор – велич і розкіш бароко. Підноситься він на Музейній площі. Ще в ХІІІ столітті на цьому місці князь Лев Данилович побудував на прохання своєї дружини, угорської принцеси Констанції, домініканський монастир і костел в готичному стилі. Майже 270 років тому костел розібрали і, завдяки фінансуванню польського воєводи Юзефа Потоцького, звели новий Домініканський Собор по всім модним тенденціям того часу.

Як потрібно по-справжньому воювати за наречену в повній мірі відчув на собі Домініканський монастир в далекому 1559 році. Польський воєвода Лукаш Гурка облогою і стріляниною з гармат брав храм, в якому сховалася від нього юна дружина, найбагатша спадкоємиця княжого роду Гальшка Острозька. Вона вважала, що заміж вийшла обманом. Львів завмер в очікуванні розв’язки, ніхто не торгував. Монастир не здавався, поки Гурка не наказав перекрити водопровід. Довелося видати Гальшку напористому нареченому.

Навпроти Домініканського Собору «Книгарня на Федорова» – затишний магазинчик. Прийшли ввечері купити книг і побачили ось таку божественну красу.

Продовжуємо знайомитися з визначними пам’ятками Львова))

Пам’ятник першодрукареві Івану Федорову

Чергове символічне місце Львова – пам’ятник першодрукареві Івану Федорову. Його оточила колоритна книжкова барахолка. Цікаво, що розмістилася вона біля ніг засновника друкарства.

До речі, у Львові є дуже цікавий музей Стародавньої Української книги. Знаходиться в парку, за будівлею Палацу Потоцьких (вул. Коперника, 15). В експозиції рідкісні старовинні гравюри, книги, видавцем яких був сам Іван Федоров. Гордість музею – прес для палітурки книжок і друкарський верстат XVII століття.

Читайте також: Парк мініатюр – маловідома пам’ятка Львова. А також Палац Потоцьких і Музей мистецтва давньої книги.

Поруч з пам’ятником і книжкової барахолкою ось такий веселий трамвай-кав’ярня.

Храм Успіння Пресвятої Богородиці

Навпроти, одна з найбільш значущих церков Львова – Храм Успіння Пресвятої Богородиці XIV-XV століття. Її називають ще Волоською, адже її будівництво спонсорували Господарі Валахії (так називалася колись Молдова).

Вежа Корнякта

Над Собором височить найвища (всього 66м) і відома вежа Львова – Вежа Корнякта. Зводили її 6 років з 1572 року в кращих італійських традиціях того часу. Зовні вона дуже схожа на Годинну вежу Сан-Марко у Венеції. Ви теж так вважаєте? Названа на честь знатного і найбагатшого за всю історію Львова купця грецького походження Костянтина Корнякта. Фінансувавши її будівництво, купець увічнив своє ім’я. Вежа Корнякта служила для оборони Львова як спостережний пункт і місце захисту. Саме звідси в 1704 р одним пострілом був пробитий капелюх шведського короля Карла XII.

Міський Арсенал

Продовжуємо прогулянку по вулиці Підвальній. Міський Арсенал – старовинна оборонна споруда XIV-XV ст. На відміну від Вежі Корнякта, спонсором будівництва фортеці було місто, тому Арсенал і отримав назву – Міський. Його стіни пізнали не одну битву. У Міському Арсеналі є єдиний в Україні Музей зброї. У цій фортеці зберігалася зброя, а також відливалися нові гармати і ядра. У XVІІІ столітті в підвалах фортеці перебували в ув’язненні українські козаки і гайдамаки, які брали участь в Коліївщині.
Міський Арсенал. Вхід в Музей зброї.

Вид Арсеналу з зворонтього боку, з вулиці Староєврейської. У 70-80ті роки ХХст фортеця активно реставрувалася. Відновили конструкцію бійниць і поверхів, Верхню стіну і відкрили Нижню.

Вулиця Староєврейська

Вулиця Староєврейська названа так, тому що в середньовіччі тут був єврейський квартал Львова. Кожен будинок тут – пам’ятник архітектури міста.
Початок вулиці. Правда, колоритні магазинчики і винний ресторан ?!

На Староєврейській знаходяться два знаменитих львівських ресторана. Під час нашої ранкової прогулянки Львовом, вони, на жаль, були ще закриті.
«Під Золотою Розою» – ресторан єврейської кухні, він унікальний тим, що в меню зовсім немає цін, а при оплаті за рахунком потрібно торгуватися. Думаю, що названий він на честь старовинної синагоги «Золота роза», яка була зруйнована в 1941р.

«Дім легенд» – прикольний легендарний ресторан, в якому оживає казка. У нього навіть відлік часу свій особливий – львівський. Знову закритий. Цього разу ми там не побували, а ось в наступну поїздку влітку були. (Але про це в іншій статті))

Трохи раніше по маршруту був кафе-трамвай, а ось бусик в стилі хіпі стоїть як барвиста реклама перед входом в кафе. Львів дивує креативними нестандартними ідеями.

А ось будівля за бусиком. Містична… Лабораторія Паранормальних явищ

Вулиця з шістьма назвами.

Поруч унікальна пам’ятка Львова – Вулиця з шістьма назвами. Секрет простий! Справжня назва вулиці-Архівна. А в нових іменах на фото простежується цікава закономірність, чи не так? З 2006р у Львові проходить фестиваль кіно “Кінолев”. І в честь кожного діяча кіномистецтв, якому присвячено кінофестиваль в певному році, додають нову назву вулиці і прикріплюють відповідні таблички: вулиця Тарковського, Бергмана, Фелліні, Параджанова, Іллєнка, Трюффо.

Вулиця Валова.

Ось так зимує квітковий годинник.

Монастир Бернардинів

Потужні мури монастиря Бернардинів, побудованого в 1600р, а також рів перед ними.

Через міст по унікальній дерев’яній бруківці заходимо у двір монастиря. Хотілося б сказати, що тут тихо і час зупинився. Але натовп організованих туристів не сприяє такому опису.

Монастир Бернардинів, його стіни і підземелля зберігають багато таємниць і історій, тут народилися захоплюючі легенди.

Колодязь в Монастирі Бернардинів

Колодязь в стилі бароко. Кажуть, в нього в 1648 р кидали убитих львів’ян, які хотіли відкрити міські ворота військам Богдана Хмельницького.

Церква Святого Андрія Первозванного

У церкві Святого Андрія Первозванного. Дуже багатий інтер’єр, прикрашений фресками і різьбленням XVІІ- XVІІІ століття.

Вулиця Сербська

Після вулиці Сербської йдемо до площі Ринок. Біля входу в Мазох-кафе стоїть самотній письменник Леопольд фон Захер-Мазох, засновник відомої в психіатрії течії. Цікаво, що народився він у Львові (в той час – 1836 рік- місто Лемберг), його батько був ректором Львівського університету. Розумний був чоловік, але зі своїми тарганами. За звичкою дикого туриста шукали потерті місця на пам’ятнику, для бажань. Блиск побачили на місці кишені. Виявляється, цікаві дамочки засовують руку в його кишені і загадують особливі бажання))) В кафе не пішли, ми ж з дитям)))

Міська пекарня сирників і штруделів «Львівські Пляцки»

Втомилися. Хочеться чого-небудь перекусити. На площі Ринок 13 є дуже затишне кафе «Львівські Пляцки». Воно привертає увагу оригінальною вітриною, в якій кухарі готують смакоту.

Такі ми бачили тільки за кордоном і тепер у Львові.

Австрія. День 4. Величний Відень, торт Захер і чарівництво звуків в Будинку Музики.

Львівські Пляцки – це міська пекарня сирників і штруделів по традиційним галицьким рецептам. Усередині оригінальний дизайн інтер’єру в стилі шебі-шик, привітні офіціанти. Все по-домашньому, душевно і комфортно.

Ми замовили собі сирник, один штрудель з лососем і другий з яблуками, ароматну каву і чай. Все це самі полили різними соусами і шоколадом. Дуже смачно! Ми в захваті!

Площа Ринок.

Площа Ринок – центральна площа Львова. Вона почала забудовуватися ще в XІV -XV столітті. Пережила багато пожеж. Жити тут могли тільки найбагатші і знатні жителі Львова, тому що земля була дуже дорогою. Але не тільки земля, великий податок на вікна визначив особливості побудови будівель. Фасади дуже вузькі, вміщають зазвичай по 3 вікна (звідси проста прикмета – де вікон більше, там господар багатший). Інша частина будинку вузька, але довга.

Такі смужки будинків сформували особливі колоритні вузькі львівські дворики. Ми як раз в такому жили на площі Ринок.

Міська Ратуша на площі Ринок

У центрі площі Ринок – будинок міської Ратуші. Її висота 65 м (менше, ніж висота Вежі Корнякта. У ній 66 м). Зараз там розмістилася мерія Львова. Також є місцевий туристичний інформаційний центр, в якому можна безкоштовно отримати карту Львова і список найближчих подій в місті.

Львівська Ратуша пережила не одну трагедію. Не обійшлося без містичних легенд Львова. Сучасна будівля – вже 4-та Ратуша за рахунком. Першу побудували в 1619г. В 1672 році вона згоріла під час турецької облоги. Але дивно, як раз перед нападом турецьких військ, флюгер вежі з фігуркою лева впав і вказав на схід. Городяни побачили в падінні флюгера погану прикмету.

У 1704р флюгеру знову не сиділося на відновленої Ратуші. Він зірвався на землю. Цього разу Ратуша постраждала і зруйнувалася під час пожежі від шведських військ під керівництвом короля Карла XII. Втретє в 1826р на Ратуші просто обвалився купол. У цей час всередині солідна комісія підписувала протокол про бездоганну надійність будівлі. Сучасна Ратуша стоїть з 1852р і старовинний годинник на її башті дзвонить вже більше 150 років.

Під час нашої поїздки до Львова вежа була закрита для туристів. Але влітку ми на вежу піднялися. Ось така краса! До речі, якщо Ви на вежі і в цей час дзвонить дзвін, швидше загадувати бажання. Кажуть, що обов’язково збудеться)))

Львівський оперний театр

Львівський оперний театр на проспекті Свободи. Будівля в стилі бароко та ренесансу була побудована в 1900 році.

Як і на площі Ринок, на алеї і площі перед театром – каруселі та затишні дерев’яні ятки Різдвяного ярмарку. Панує передноворічна атмосфера.

Ресторан-музей “Гасова лямпа”

Увечері продовжили насолоджуватися Львовом. Вечеряли в оригінальному ресторані “Гасова лямпа”. Ще тільки вранці ми старанно натирали ніс винахіднику гасової лампи біля входу в ресторан.

Я б сказав, що це справжній музей гасових ламп. Інтер’єр ресторану прикрашений найрізноманітнішими старовинними лампами. Їх більше 200 штук. Навіть ледве чутно запах гасу, коли ввечері офіціанти їх запалюють. “Гасова лямпа” нагадала мені найперший і найбільший в Європі “Музей ламп”, який ми відвідали в угорському селі Жамбек.

Про Жамбекский Музей ламп читайте тут:

Куди поїхати з Будапешта на один день. Місто Жамбек і село Tök. Кінне шоу, музей старовинних ламп і стародавні руїни церкви ХІІІ століття.

Ось такий “гасовий” колорит))

Все дуже сподобалося, обслуговування прекрасне. Офіціанти з посмішкою і швидко виконують замовлення. Порції великі, їжа смачна, ціни доступні.

На окрему увагу заслуговує меню. Це просто шедевр. Назви страв у ньому піднімуть настрій. Ми замовили “Свербить ядро палає”, “Вареники по білогорватські” і донечці “Крилатого абітурієнта” (на фото праворуч). Ми бачили подібне меню в кнайпі “Криївка”, але це підкорило наше серце)))

Нас просто підкорюють тонкі креативні маркетингові ходи, придумані львівськими виробниками. Наприклад, такі:

• На пачці Кави зі Львова написано: “Розкриваючи упаковку “Кави зі Львову”, потрібно негайно вдихнути на повні груди п’янкого аромату Львова, заплющивши при цьому очі для кращого сприйнятття. Найкраще це робити сидячи, щоб не знепритомніти від задоволення. “
• Або ще написи на меню у Львівській Майстерні шоколаду: “Львівський шоколад заборонено витирати з пальців та губ хустинкою чи серветкою. Єдина рекомендація – обережно та старанно злизувати.”

Ну, правда – шедеврально!

Майстерня Карамелі

На десерт забрели в “Майстерню карамелі”. Виявили її випадково, завдяки яскравій і красивій цукерковій вітрині. Вона знаходиться на Вірменській вулиці зліва від входу в Вірменський Кафедральний Собор.

Прямо на очах відвідувачів створюється кулінарне диво – ароматна карамель. У магазині можна її спробувати. Із задоволенням накупили карамелі.

Львівський Національний університет ім. Івана Франка

На наступний день ми побували у Львівському Національному університеті ім. Івана Франка. Це один з найстаріших університетів Європи і перший вищий навчальний заклад в Україні. Університету вже більше 350 років.

Стільки цікавого у Львові! Чи можна за один день відчути неповторний колорит стародавнього Львова? Ми переживали, чи встигнемо за такий короткий час оглянути заплановані пам’ятки. Але «в процесі» вирішили не бігти за планом, а просто насолоджуватися усім навколо. І це дійсно було правильним рішенням.

У кожного міста є своя атмосфера. У Львова дуже сильна позитивна енергетика. Зачаровує поєднання різних епох і стилів в архітектурі. З давніх часів у Львові живуть різні національності. Це створює унікальний і неповторний львівський колорит.

Доповнює всю цю красу аромат кави, шоколаду і чарівності …

Читайте також:

= Що привезти зі Львова. Топ-18 сувенірів, подарунків і “цяцянок” з міста Лева.

= Парк мініатюр – маловідома пам’ятка Львова. А також Палац Потоцьких і Музей мистецтва давньої книги.

= Кам’янець-Подільський – місто сонця. Що подивитися за один день. Пам’ятки, історія, екскурсії, фото, готелі.

= Відпочинок в Карпатах. Місто Сколе: пам’ятки, готелі, легенди, фото.

= Мукачівський замок «Паланок»: як дістатися, історія, легенди, фото.

= Чернігів – путівник. Козелець, Седнів, Батурин. Маршрут мандрівки на вихідні.

Ми бронюємо отелі в подорожах по Україні та Європі на сайті Букінг.

Booking.com