Казковий Вроцлав – доміки та гноміки. Звіт про сімейну подорож до Польщі. Частина-1

Вроцлав та Краків вважають найгарнішими містами Польщі. Вони займають, відповідно, друге та перше місце в рейтингу туристично привабливих польских міст. У 2016 році -Вроцлав, у 2000 році – Краків – були обрані Культурними столицями Європи. Саме ці найстаріші міста Польщі ми відвідали під час зимової сімейної подорожі. У цій статті ми розповімо про наші враження та цікаві місця Вроцлава, а в наступній –  читайте звіт про мандрівку до Кракова.

“Місто ста мостів”, “польска Венеція” – так називають стародавній Вроцлав, що розташувався на 12 островах на річці Одра й п’яти її притоках.  Зимовий Вроцлав зачаровує милими будиночками, кумедними гномами, неймовірною атмосферою, креативними ресторанчиками та кав’ярнями, цікавими музеями, книгарнями, привітними людьми. Особливо романтичним нам здався Вроцлав ввечері. Адже ми прилетіли в Польщу саме на день Святого Валентина. Але про все – по порядку.

Зміст:

• Підготовка до подорожі. Авіаквитки, залізничні квитки, бронювання готелів.
• Переліт Київ – Вроцлав. Аеропорти Київа та Вроцлава. Як дістатись.
• Де ми зупинились у Вроцлаві.
• Вечірній Вроцлав. День Святого Валентина.
• День 1. Старе місто, Тумський острів, Sky Tower  і кумедні Гноміки.
• День 2. Креативний Вроцлав, Ратуша, Квартал Чотирьох Храмів.
• День 3. Музей Університету, Афрікаріум, Зала Століття.

Підготовка до подорожі.

Сімейна мандрівка до Вроцлава та Кракова стала для нас новою в багатьох питаннях. Вперше за кордон ми прямуємо взимку. Так склалось, що всі наші далекі подорожі відбувались у теплу пору року. На машині взимку їздити не люблю, адже в цю пору наперед не передбачиш погодні умови. (а ми плануємо все заздалегідь). Поїздом – інша справа, наприклад, наші чудові подорожі до  Львову.

Для наших дітей це перший досвід мандрівки на літаку. У нас вже були перельоти в Рим, Ріміні, на Мальту.  А ще вперше ми летимо з мінімальним багажем, найдешевший тариф включав тільки ручну поклажу.(Пора змінювати звички, адже у подорожах на авто ми себе багажом не обмежували)))

 

Авіаквитки до Вроцлава.

На сайті – пошуковику дешевих авіаквитків Skyscanner.com.ua ми почали шукати недорогі авіаквитки в Європу. Задача була такою: 1. максимально проста дорога (краще прямий рейс з України лоукостом), 2. мінімальний тариф на авіапереліт, 3.цікаве туристичне місто, 4. близька відстань від аеропорту до центра (адже багато лоукостерів прилітають у другорядні аеропорти, що розташовані дуже далеко від міст. Тоді вартість транспорту до центру може бути приблизно такою ж, як ціна перельоту). Детальніше про пошук найдешевших авіаквитків та вартість квитків до Вроцлава ми писали тут.

Так за місяць до мандрівки ми вибрали вигідний рейс з Київа до Вроцлава авікомпанії Wizz Air. (До речі, вже відкрито зі Львова рейси лоукостів Wizz Air та Ryanair до Вроцлава (та Кракова) .  Найдешевші авіаквитки до Польщі були придбані нами  з інтервалом у тиждень, тому у план подорожі до Вроцлава ми ще додали Краків. Виглядало це так: дві ночі у Вроцлаві -три ночі у Кракові – знову дві ночі у Вроцлаві.

Польска залізниця.

З Вроцлава до Кракова і у зворотньому напрямку ми добирались поїздом Інтерсіті. Їхати 3,5 години. Квитки на поїзд до Кракова купували на цьому сайті за 4 тижні до подорожі. Враження про польску залізницю ми написали в окремій статті:

= Польська залізниця: як купити квитки через інтернет, відгуки. Вокзали Вроцлава та Кракова.

Був варіант купити дешеві квитки на автобуси на сервісі Infobus. Дуже приваблива ціна – 10 злотих з людини, щоб проїхати більше 300 км. Але прочитали в інтернеті негативні відгуки про зимові поїздки цими автобусами. Вони курсують по всій Європі, наприклад, автобус нашого рейсу їде з Берліну . Тому дуже часто запізнюються, а холодної  зими ще й з дітьми не дуже цього хотілось. Плюс взимку читали відгуки про “змерзальник” у салоні та те, що дуже часто туалет у автобусі не працює. Тому ми вирішили обрати комфорт і дорожчий переїзд залізницею.

Бронювання житла.

Готелі у подорожі ми бронюємо на відомому сайті Booking. У Вроцлаві та Кракові вирішили оселитися в апартаментах із кухнею, щоб мати можливість самостійно готувати, адже це суттєво економить бюджет мандрівки. У Вроцлаві забронювали апартаменти CertApart на площі Ринок, у Кракові – цікаві стильні апартаменти Red Kurka за 5 хвилин від Головної площі.

Booking.com

Готівка чи банківська карта. Валюта Польщі – польский  злотий (PLN). Один злотий = 100 грошей. В основному розраховувались картою: в громадському транспорті, музеях, супермаркетах, кав’ярнях, сувенірних крамницях. Ми обміняли на злоті всього 30 евро готівкою. Правда, ще знімали з карти готівку для оплати квитків у два музея: Вавельского замку у Кракові та Вроцлавского університету (приблизно ще 20 евро).

При плануванні зимової подорожі також треба враховувати особливості цієї пори року: рано темніє, холодно, багато музеїв зачиняються раніше й більше мають вихідних днів, ніж у високий туристичний сезон, деякі оглядові майданчики та туристичні розваги взагалі зачинені.

Парковка в Жулянах. Під час планування виникло питання – де припаркувати свій автомобіль в Жулянах. Ціна парковки в  аеропорту Київ, 120 грн/доба,  здалась нам завеликою. На карті Гугл ми знайшли недорогу парковку  близько від аеропорту . Ціна 30 грн/доба. Парковка сподобалась, огорожена високим парканом, є цілодобова охорона. Єдиний мінус –  від парковки трохи незручно йти пішки. Щоб не порушувати правила дорожнього руху, нам прийшлось обходити  автомобільні розв’язки до світлофора. Але це не суттєво. Ділюсь картою.

Переліт Київ – Вроцлав. Аеропорти.

Аеропорт Жуляни має офіційну назву “Міжнародний аеропорт “Київ” ім. І. Сікорського”.  Невеличкий затишний аеропорт  у 8 км від центру Київа. Для обслуговування пасажирів діє 3 термінала. До нього можна дістатись з центра Київа тролейбусами № 22 та № 9, маршрутками № 565, 482, 496,499.

Цікаво, що за версією The World Routes Awards 2013 аеропорт Жуляни входить у трійку найкращіх світових аеропортів для малої та середньомагістральної авіації. Займає друге місце в Україні по кількості пасажирів. Недалеко від аеропорту розмістився найбільший в Україні авіаційний музей.

Ми швидко зареєструвались на рейс до Вроцлава та пройшли паспортний контроль. Біля стойки реєстрації Wizz Air стоїть спеціальний стенд для перевірки розмірів  багажу. У  лоукості Wizz Air дозволено перевозити безкоштовно ручну поклажу розміром 42 см * 32 см * 25 см. Як раз такий багаж поміщається під кріслом в салоні літака.

“А за вікном майже весна”)))Ось такий вид відкривається з панорамного вікна у залі очікування. Нашого літака ще немає.

Цікаво, що літаки лоукостів не роблять перерв між рейсами, я їх назвав” авіаційними маршрутками”)) Як їх ще назвати, коли літак прилетів, висадив пасажирів, швидко взяв інших на борт і полетів далі. А ось і наш літак – маршрутка прилетів.

У салоні літака Віззейр досить зручно. Достатньо місця для ніг. Приємне обслуговування, а ще одразу мусиш переключитись на “закордонну хвилю” – стюардеси розмовляють польскою та англійською.  Діти з хвилюванням сприйняли свій перший політ. Вже у Вроцлаві Аня сказала: “Дивно – вранці ще була на парах в університеті, а ввечері вже гуляю по Вроцлаву”.

А за бортом літака сонячно й хмарно, неймовірно красиво.

Іноді крізь хмари видно землю, де-не-де вкутану снігом.

За дві години ми у Вроцлаві.  Аеропорт міста сучасний, гарний. Новий термінал був побудований до Євро -2012. Максимум корисної інформації про аеропорт Вроцлава читайте тут:

=  Аеропорт Вроцлава. Як дістатись у центр міста вдень та вночі.

Дешеві авіаквитки

•  Skyscanner.com.ua – сервіс, який порівнює ціни на квитки більше ніж 700 авіакомпаній і знаходить найвигідніші варіанти. При цьому бронювання здійснюються безпосередньо на сайті авіакомпаній, тому ви отримуєте всі належні бонуси, акції, милі.
• Авіакомпанія МАУ – дешеві авіаквитки з України в різні країни світу.

В аеропорту взяли карту міста в туристичному центрі, обміняли трохи готівкових євро на злоті.  Зрозуміло що тут курс був дуже невигідним, але невелика кількість готівки нам потрібна була. Думали, що вона знадобиться для поїздки громадським транспортом у місто. Купили квитки за готівкові злоті в автоматі на автобусній зупинці біля терміналу аеропорта. Хоча потім побачили, що майже у кожному трамваї/автобусі в салоні є термінал, де можна придбати квитки і оплатити їх банківською карткою.

Вартість квитка на одну поїздку 3 злотих. Це трохи менше 1 євро. Зійшли з автобуса в центрі Вроцлава, на зупинці “Renoma”. Їхали від аеропорту 35 хвилин.

Де ми зупинились у Вроцлаві.

Ми забронювали апартаменти в центрі Вроцлава. Квартира знаходиться на головній міський площі Ринок 8,  на другому поверсі  старовинної кам’яниці з назвою “Під сімома Електорами”. На фото – це яскраво -жовтий будинок, поруч з яким біла автівка.

Апартаменти  CertApart – це двокімнатна квартира з кухнею та просто шикарним  видом на площу Ринок. В ній було все для комфортного перебування. Нас привітно зустрів власник апартаментів Марек. Розповів про квартиру, куди піти, де поїсти у Вроцлаві.

Чудовий відпочинок після туристичної прогулянки Вроцлавом з неймовірним видом із вікна апартаментів.

Але один “недолік” у квартири все таки був, у першу ніч ми гарно чули дзвін на Ратуші. Він лунав кожної години + короткі дзвони через кожних 15 хвилин. Так вночі орієнтувались котра година – рахували крізь сон))) Згодом, ми звикли і наступні ночі вже нічого не чули. А от вдень було зручно.

Ось такий вид з вікна квартири та дзвін на Ратуші. (коли вікно зачинене, дзвін значно тихіший))

І от в першу ніч я під дзвін  рано проснувся, побачив у вікно таку красу і дуже зрадів такій можливості. Ранковий Вроцлав у перших промінях сонця.

Забронювати готель або апартаменти Вроцлава можна за цими посиланнями:

• апартаменти на площі Ринок , в центрі Старого міста Вроцлава
• готелі Вроцлава – від 30 евро
• апартаменти Вроцлава – від 23 евро

Найкращі спецпропозиції , акції зі знижками готелів або апартаментів міста можна знайти в формі нижче:

Booking.com

Вечірній Вроцлав. День Святого Валентина.

Недаремно ми прилетіли у Вроцлав у День Святого Валентина. З перших хвилин закохались у це місто. Ось таким ми його побачили вперше.

У святковий вечір 14 лютого і перший наш вечір у Вроцлаві вирішили повечеряти у ресторанчику. А на вулицях міста –  закохані пари, квіти, цукерки, червоні та рожеві повітряні кульки у формі серця. Звісно, знайти вільні місця у закладах  виявилось невеличкою проблемою. Але, хто шукає, той знаходить. Назва ресторації “Kociolek”, що значить “Казан”. Тут затишно, смачно й колоритно. Страви подаються з печі.

Стіни та стелі прикрашає різне кухонне начиння.

Офіціант, хлопець  з України, порадив фірмові страви. (Взагалі, в Польщі ми зустріли багато українських студентів, що підробляють у рестораціях, крамницях.) Порції великі. Ми, навчені досвідом Праги з величезним “вепревим коліном”, замовили  лише дві страви. І не помилились, вийшло багато і смачно.

А ще у День Святого Валентина обов’язково треба відвідати романтичні місця. Наприклад, міст закоханих.  У Вроцлаві так називають Тумський міст. Він з’єднує острів Піщаний та Тумський.  На мосту кілька закоханих пар саме чіпляли замки і підписували їх, творили свою історію кохання. А ми всі загадали бажання)))

Цікаво, що на Тумському острові немає електричних ламп. Освітлюють все навколо 103 унікальні старовинні газові ліхтарі. Вони горять яскравіше й мають м’яке біле світло.  Щовечора із заходом сонця спеціальна людина, ліхтарник, власноруч запалює, а вранці, з першими променями, гасить вогонь ліхтарів. На жаль, нам не вдалося побачити цю оригінальну вроцлавську традицію.

Пройшлися вечірнім Тумським островом до головного Кафедрального собору Вроцлава – собору Івана Хрестителя. Тут романтично, тихо й затишно.

Більш докладно з Тумським островом ми познайомимось завтра при денному світлі. Перший сімейний вечір у Вроцлаві вдався на всі 100%. Неймовірно красиве та душевне місто!

Вроцлав. День 1. Старе місто, Тумський острів, Sky Tower  і кумедні Гноміки.

Зимовий Вроцлав зустрів нас сонечком та весняним теплом +9 градусів.  У нас вдома в цей час ще панував морозець та лежав сніг. Приємно знайомитись з містом у таку чудову погоду.

Ранковий Вроцлав дарує позитивні емоції, вражає яскравими кольорами та казковістю. Як діти потім сказали, Вроцлав це “доміки” й “гноміки”)) Ось такі  красиві “доміки” на площі Ринок.

Кожна старовинна кам’яниця має свою історичну назву . Наприклад, “Під грифами”, “Під блакитним сонцем”, “Під золотим орлом”, “Золотий пес”, “Під папугами”.

Ратуша, наче палац із чарівної казки. Вже сім століть височіє вона у центрі головної площі Вроцлава. Поруч – будівля колишніх торгових рядів- “Сукеніце”.

А ось “доміки” на сусідній – Соляній площі. Тут з XIII ст. торгували сіллю. Тепер продаються квіти та сувеніри.

Тепер про “гноміків”. У Вроцлаві є своя оригінальна туристична “фішка”. У цьому місці є чарівні жителі – маленькі міські мешканці. Це гноми, або польською мовою “krasnale”. Точну їх кількість не знає ніхто. Кажуть, що біля 300. Нові гноми постійно з’являються в досить неочікуваних місцях: на тротуарах, у вітринах крамниць, на стовбах, стінах, ліхтарях. Щороку у вересні у Вроцлаві проходить Фестиваль Гномів.

Гноміки Вроцлава живуть своїм життям поруч із людьми -великими мешканцями)). Це такий собі паралельний чарівний світ, що захоплює й дивує. Кожний гномік займається своєю справою. Серед них є туристи, фрілансери, банківські працівники, фотографи, п’янички, акробати, солодкоїжки, будівельники, ліхтарники- всіх не перерахуєш.

Гноми відомі доброзичливістю та гарною вдачею, на них неможливо дивитись без посмішки. Кожен має своє ім’я. Нам приємно було спостерігати за радісними емоціями діток та дорослих, коли вони знаходили цих маленьких мешканців Вроцлава. Ми й самі їх полюбили. Аж настрій піднімався, коли зустрічали.

У туристичному офісі купили за 6 злотих карту вроцлавських “красналів”. Правда, там не всі зображені, а тільки 100. Наша прогулянка по туристичному Вроцлаву перетворилась на цікавий квест з пошуком милих гномів. Ми знайшли біля 70 маленьких мешканців.(якби ще світловий день подовше, вночі гноми “ховаються”)))Гноми у Вроцлаві круті!

Трійка гномів біля Ратуші.

Гномик, що полюбляє пиво.

Ось гном-будівельник на фоні Тумського острова.

На Тумському мосту запалює ліхтарі гномик -ліхтарник.

А це два друзяки допивають вино.

А ось я фотографую гнома,що фотографує іншого гнома, який фотографує місто))

Маленький, але дуже серйозний краснал з банкомату знімає готівку.

Гном – друкар на Тумському острові.

А цей маленький мешканець “прикорнув” прямо на підвіконні.

Гномік – професор біля головного корпусу  Вроцлавського Університету. Судячи з шапки, шо натерта до блиску, студенти загадують гноміку бажання про успішне складання сесії.

Деяких гномів вдягли тепленько, щоб не замерзли взимку))

Цей милий малюк взагалі “модник”.

А ось  – Papa Krasnal. Він першим нас зустрів у Вроцлаві. Це найбільший і найголовніший гном. За легендою саме від нього пішов увесь рід вроцлавських “красналів”.

Цікаво подивитись на Вроцлав з висоти. У місті є кілька оглядових майданчиків, називаються – “punkt widokowy”. Але взимку не всі вони працюють. Наприклад, майданчик на Ратуші зачинений у холодну пору року. З площі Ринок ми направились до Костьолу Марії Магдалени. Це один з найстаріших храмів Вроцлава. Він був зведений у XI ст, не один раз перебудовувався. Між двумя вежами костьолу на висоті 45 м перекинуто місток. Його називають “мостом спокути”. Кажуть, що у давні часи на ньому карали легковажних жінок, що забували про сім’ю та дітей. Вони мали перейти вузький міст між вежами.

До веж ведуть біля 200 сходинок. Підйом зовсім не важкий, вартість цього  задоволення на нашу сім’ю -20 злотих ( приблизно 5 євро). Вид з моста Костьолу Марії Магдалени неймовірний.

Вроцлав у ранковому тумані виглядає  загадково.

Всередині Костьолу Марії Магдалини дуже атмосферно й гарно.

Далі направились в сторону Тумського острова та набережної Одри. По дорозі проходили повз Домініканській та Бернардинській монастирі, Рацлавицьку панораму.

У будівлі колишнього Бернардінського монастиря XIV cт. тепер розташувався Музей Архітектури.

О ось Рацлавицька панорама. У цій будівлі розміщене велике полотно радіусом 114 м  та 15 м висотою. Воно було створено у Львові у 1894 р. Завдяки ефектам освітлення, ландшафту, спеціальних лаків та фарб, картина переносить глядача у 1794 рік, у момент переможної битви війська Тадеуша Костюшко над російською армією.

О ось і Одра. З набережної Bulwar Xawerego Dunikowskiego відкривається чудовий краєвид на Тумський острів з Кафедральним собором Вроцлава. Картину доповнють допитливі лебеді та качки. Вони зовсім не бояться людей.

На острів Тумський ми вирішили пройти по мосту Миру  й прогулятись мальовничою набережною.

Поруч – вишукана старовинна будівля Національного музею Вроцлава. 

Вид на набережну з Моста Миру.

Далі ми гуляли по Тумському острову. Це найдавніша частина Вроцлава, назва перекладається як Кафедральний острів. Саме тут чеський князь Вратислав біля 900-го року заснував торгове місто, а у 1000 р. польський князь Болеслав побудував замок та перший католицький храм. На острові й зараз розміщені – резиденція Архієпіскопа, унікальна церковна бібліотека, кафедра Архієпархії Вроцлава, великий Ботанічний сад Вроцлавського університету.

Величний собор Івана Хрестителя – головний католицький храм Вроцлава. Є першим готичним собором Польщі. Він збудований у XIII ст. на місті старого храму.

Навесні 1945 р. під час штурму Бреслау (так називався Вроцлав) собор Івана Хрестителя був частково зруйнований. Відновили храм у 1960- ті роки. А вежі собору відбудували тільки в 1990-х рр. На одній з них , на висоті 97 м, зробили оглядовий майданчик, до якого підіймає сучасний ліфт. Ми, на жаль, не потрапили на цей “пункт відоковий”, хоч він і працює взимку. Під час ранкової служби собор відкритий для парафіян.  Туристичні Каси починали роботу тільки з 12-00.

Вдень Тумський острів наповнюють туристи.  А от вранці та ввечері тут спокійно й затишно.

Тумський міст вражає вишуканістю конструкції. Вдень він постав перед нами в іншій красі. Вчора у вечерньому світлі ліхтарів міст здавався нам загадковим й романтичним.

По Тумському мосту перейшли на острів Піщаний. Назвали це давнє місце так, тому що острів тисячу років тому  “намився” з річкового піску. Одразу за мостом бачимо велику будівлю Костела Матері Божої на Піску. Є тут й православний храм Кирила та Мефодія, а ще ми прогулялись гарним парком та набережною.

Міст Піщаний вважається самим першим залізним мостом у Вроцлаві. Він побудований у 1861 р. на місці старого моста. По ньому ми потрапили знову в Старе Місто.

Далі прямуємо до Вроцлавського університету, заснованого у 1702 р. Це великий комлекс, до якого входять багато старовинних будівель, що зараз займають факультети, університетська церква, бібліотеки, сади, вишукані концертні зали.

Від Піщаного моста ідемо по plac Nankiera до Вроцлавського університету. Над площею височіють ошатні храми: Святого Вінсента, Костел Св. Клари  та Костел Св. Матвія.

Костел Св. Клари з неймовірно гарним інтер’єром у стилі бароко.

Коли ідеш площею Nankiera і милуєшся красою храмів, варто придивитись до тротуару під ногами. А на ньому ми побачили ось таку цікавинку  “Тротуар історії міста”. Тут послідовно розміщені  знаки з визначними фактами з історії Вроцлава. Так можна дивитись під ноги та готуватись до іспиту з історії))).Наприклад:

1242 р – місто отримало Магдебургське право.

А в цьому році затвердили герб міста Бреслау (так з XV ст. й до 1945 року називався Вроцлав)

У 2012 році Вроцлав приймав матчі футбольного чемпіонату Європи.

У  2016 році був європейською столицею Культури.

Бароковий сад Оссолініум та будівля університетської бібліотеки вражають вишуканістю.

Елегантна бідвля головного корпусу Вроцлавського університету. Тут знаходиться знаменита зала Аула Леопольдіна. Ми її відвідаємо в понеділок, сьогодні ( в середу ) музей університета зачинений.

Пора підкрипитися, ми заздалегідь запланували відвідати студентську столову Вроцлавського університету. Це як раз було нам по дорозі.  Ось фасад сучасного університетського корпусу, на першому поверсі якого розмістилась столова Bazylia.

В столовій оригінальна система розрахунку: незалежно від того, яке ви берете блюдо, ви платите лише за вагу. В кінці робочого дня діють досить великі знижки. Тут самообслуговування. Готують смачно, багато національних польских страв. Важко себе втримати щоб не взяти зайвого)) Нам сподобалось.

Пройшлись до вул. Odrzańska. Нею ми повертались до площі Ринок. В середньовіччя на вулицях навколо торгової площі розміщались майстерні ремісників, пекарів, ковалів. Були тут й м’ясні ряди. Ось й встановили домашнім тваринкам, м’ясо яких вживають  в їжу,  пам’ятник біля Галереї на Ятках.

Вийшли ми на площу Ринок біля маленьких старих будинків “Ясь та Малгося”, що названі на честь героїв польских казок . Ворота між ними вели на кладовище, що було у середні віки у дворі Костелу Святої Єлизавети. Готична дзвіниця храму здіймається над містом на 90 метрів. На оглядовий майданчик костелу ведуть 300 сходинок.

В другу половину дня ми направились на ще один “пункт відоковий” Вроцлава. Це хмарочос Скай Тауер (Sky Tower), який знаходиться за межами Старого міста. Доїхали до нього за 10 хвилин на трамваї. Взагалі, в Польші дуже сподобалась система громадського транспорту.

Читайте про це окрему статтю:

= Громадський транспорт Вроцлава: вартість проїзду, де купити квитки, як заощадити.

Оглядовий майданчик в Sky Tower знаходиться на 49 поверсі. Підіймає туда відвідувачів швидкісний ліфт. Кількість місць обмежена. Квитки продають на другому поверсі торгового центру з інтервалом у 30 хвилин. Сімейний квиток – 34 злотих .

Найближчій підйом нам довелось чекати 40 хвилин.  Але нічого, ми прогулялись торгівельним центром.

Знайшли на першому поверсі найбільшу інерактивну інсталяцію в Європі (має площу 40кв.м), що реагує на рухи наче у фантастичних фільмах. Гарна забавка для дітей, та й дорослі з радістю розважались)))

Підійшов наш час. Вхід до оглядового майданчика знаходиться надворі. Нам потрібно було піднятись ліфтом на 49 поверх. У ліфт також пускають обмежену кількість пасажирів.

Оглядовий майданчик займає половину поверху, тому можливо побачити Вроцлав тільки на 180 градусів навколо. Нам повезло з погодою. Ми просто насолоджувались краєвидами міста.

Діти влаштували фотосесію.

Ось ми знову вулицею Świdnicka прямуємо до площі Ринок. Оперний театр Вроцлава був збудований у 1841 р. На його сцені виступали Ріхард Ваґнер, Ніколо Паґаніні, Ріхард Штраус, Ференц Ліст.

Вроцлав здивував дивовижно гармонійним поєднанням старовинної архітектури з сучасними “хай- тешними” будівлями. Наприклад, поруч середньовічний Костел Св. Станіслава, Вацлава і Дороті та модерновий торгівельний центр.

Одна з центральних вулиць Сарого міста – Świdnicka .

“Здаємо” таємне місце у Вроцлаві, де продають смакоту.  На  Świdnicka 24 ми побачили таку чергу. Згодом помітили, що багато покупців тут завжди))). А це найкраща рекомендація закладу. Називається “Стара пекарня”.

Тут печуть і продають смачні свіжі пончики – традиційні польскі солодощі – Pqczek та Donut з різноманітними начинками. Поки стоїш у черзі, спостерігаєш за кулінарним процесом.

Донати не завжди були у продажу, але ми все ж через пару днів їх  “виловили”.

Смачно, апетитно, гарно. На час перебування у Вроцлаві ми стали постійним клієнтами Старої пекарні)))

День добігає кінця. Раннє закінчення туристичного дня – один із недоліків зимових подорожей. Після 17-00 вже потихеньку темніє і сильно не налюбуєшся краєвидами міста. Але нічого, романтичні прогулянки зимовим вечірнім містом також мають свою привабливість.

Вроцлав. День 2. Креативний Вроцлав, Ратуша, Квартал Чотирьох Храмів.

У розповідь про другий день у Вроцлаві ми об’єднали ранок перед мандрівкою у Краків та другу половину дня після приїзду з цього чудового міста. Звіт про подорож до Кракова читайте незабаром.)) Цей маршрут прогулянки можна використати для планування туристичного дня у Вроцлаві.

Зранку ми вирушаємо до Кракова.  До залізничного вокзала “Wrocław Główny” вирішили йти пішки. Від площі Ринок дорога займає 20-25 хвилин. Прогулянка виявилась цікавою.

Пам’ятник першому королю Польщі Болеславу Хороброму,  засновнику першого замка та християнського храму у Вроцлаві на острові Тумський. Доречі, саме він по запрошенню князя Святополка розбив війська Ярослава Мудрого та захопив у 1018 році Київ. Правив він у місті менше року, але Волинські землі утримував до 1030 р.

На перехресті вулиць Swidnicka та Pilsudskiego ми побачили оригінальний Пам’ятник анонімному перехожому “Pomnik Anonimowego Przechodnia”. Під час антикомуністичних демонстрацій у 80-х роках у Вроцлаві без вісті пропало багато демонстрантів. Скульптура нагадує про трагічні реалії комуністиного терору. По версії журналу «Newsweek» Пам’ятник анонімному перехожому входить до 15 найгарніших місць Польщі. Як на мене, досить моторошно поруч із цими фігурами знаходитись.

Скульптури знаходяться з обох боків вулиці Swidnicka. По одну сторону – ніби звичайні люди спускаються у невидиме підземелля.

По інший бік вулиці – з’являються з під землі.

Поруч з сучасною будівлею музичного театру навіть букви танцюють. А ще цікаво, ця зупинка у трамваї оголошується оперним співом. Ми були приємно здивовані.

Залізничний вокзал Вроцлава нагадує казковий палац.

Читайте: Польська залізниця: як купити квитки через інтернет, відгуки. Вокзали Вроцлава та Кракова.

Біля залізничного вокзалу знаходиться автовокзал Вроцлава. З автовокзалів Вроцлава курсують автобуси в інші міста Європи .

Квитки на автобус можна купити на сайті Infobus – це міжнародний сервіс, що порівнює цінові пропозиції різних автобусних кампаній і знаходить найдешевші варіанти.

Від вокзалу ми повертались іншою дорогою: спочатку вулицею Kołłątaja, після мосту – вулицею Piotra Skargi до Галереї Домініканьскої,  потім затишною вулицею Старого міста Oławska вийшли до площі Ринок.

На цьому маршруті ми Вроцлав побачили трохи іншим. Ще більш затишним, та водночас сучасним і креативним.

Знову неймовірно гармонійне поєднання сучасного стилю “хай – тек” з шармом старовинної архітектури.

В переході під вулицею Piotra Skargi, навпроти Галерї Домініканської,  побачили унікальний Міжнародний керамічний мурал. Він складений у 2016 році  з 362 керамічнийх плиток. Їх виготовили 262 художника зі всього світу. Цікава й креативна пам’ятка Вроцлава.

Вулиця Oławska.

Площа Ринок. Ми на фоні улюблених “доміків”.

У вихідні площа Ринок заповнена людьми. Тут співають вуличні музиканти, продають різноманітні сувеніри та картини.

Зайшли у приміщення Ратуші. Цікаво подивитись на її інтер’єр.

На постійну виставку у Ратуші  вхід вільний, але людей всередині було зовсім мало. Тут є галерея знаменитих мешканців Вроцлава.

Окремий куточок присвячений Івану Павлу ІІ – почесному жителю Вроцлава.

Так виглядав Кабінет міського муніципалітету у 18-19 ст.

Квартал Чотирьох Храмів знаходиться недалеко, на захід від площі Ринок, між вулицями Kazimierza Wielkiego, Świętego Mikołaja и Pawła Włodkowica. Його называють ще районом Чотирьох святинь та Районом примирення. Він в цілому визнаний унікальною історичною пам’яткою Вроцлава. В одному кварталі, близько один від одного  мирно співіснуть церкви чотирьох релігій: Православний храм Різдва Пресвятої Богородиці, римсько  – католицький Костел Св. Антонія Падуанського, синагога “Під білим лелекою” та євангелісько- лютеранська церква Божого Провидіння. І це не просто географічне сусідство. С 1996 р. тут почала працювати міжконфесійна рада.

Ця скульптура стала своєрідним символом Квартала Примирення.

Євангелісько- лютеранська церква Божого Провидіння.

Синагога “Піл білим лелекою” є найбільшою у Вроцлаві.

Район Примирення є осередком культурних та освітніх подій, художніх виставок. У першому в Польщі мультиплексі “Cinema New Horizons” щороку проходить Міжнародний кінофестиваль.

У Львові є двір “загублених іграшок”, а у Вроцлаві на вул. Ruska 46 ми знайшли двір “загубленої реклами” – Неоновий двір. Стару неонову рекламу з магазинів, кінотеатрів, вокзалів, готелів вирішили не викидати, а зібрали її у цьому дворі. Вийшов такий атмосферний, цікавий куточок.

Атмосферу доповнюють мурали на стінах. Поруч є “тиха дискотека”, на якій танцюють під музику у навушниках.

Повертаємось до площі Ринок по вул. Kazimierza Wielkiego. Королівський Палац вже зачинено для відвідувачів. Він був побудований у 1717 році й належав пруським королям. Зараз тут знаходиться  Історичний та Міський музеї Вроцлава.

День підходив до кінця. Діти “ухандокались” та залишились в апартаментах. А ми вирішили спробувати польське свіжезварене пиво. Спочатку зайшли у пивоварню Piwnica Świdnicka. Це найстаріша пивоварня Вроцлава, їй вже більше 700 років. Всередині колоритно, але геть пусто. Зайняті були всього кілька столиків. Вдруге здивував офіціант, виявляється, у цьому популярному туристичному закладі до оплати приймається  тільки готівка, розрахунка картою немає.

Це нас не влаштувало і ми пішли далі шукати привабливе місце. Поруч у будівлі Ратуші зайшли у пивоварню-ресторан “Spiż”. А ось там було так багато людей, що навіть вільний столик знайти проблема. До речі, дуже часто бачили у Вроцлаві таку картину: в одному закладі людей дуже багато. а в сусідньому -майже немає, хоча зовні і всередині він досить пристойно виглядає. Невже вся справа у цінах та якості надання послуг.

Spiż – це ресторан і пивоварня. Ми пішли в зал пивоварні. Там весело, гамірно. Поляки відпочивають, на столах лише пиво. І від цього якось затишно й атмосферно.

Ми знайшли вільний столик і замовили пиво. Обслуговувала нас швидко й доброзичливо дуже приємна офіціантка. До першого бокалу  в Spiż безкоштовно дають одну скибку хліба щедро намазану смальцем. А смалець не простий, зі всякими спеціями та травами. Смачно й дуже жирно. Цікава закуска до бокалу пива.

У Польщі ми відкрили для себе фруктове пиво, я його назвав десертним. Нам дуже сподобалось вишневе, медове та карамальне ( karamelove). На мій смак цікаво вживати це пиво на десерт.

Згодом ми тут купили вишневе пиво з собою. Власне пиво у Spiż розливають у пляшки і продають.

Коли наступного дня (понеділок) купував вишневе пиво , людей знову було багато – значить ця пивоварня дуже хороша. Вхід у Spiż видно з вікна наших апартаментів. Ось на такій “пивній” ноті ми завершили передостанній день нашої подорожі.

Вроцлав. День 3. Музей Університету, Афрікаріум, Зала Століття.

І знову улюблені “доміки” на площі Ринок. Добре бронювати апартаменти у самому центрі, виходиш і одразу попадаєш у таку казку. Оригінальний скляний фонтан – сучасна пам’ятка Вроцлава.

Дорогою до Вроцлавського університету запланували глянути на ще одну сучасну скульптуру Вроцлава. А поки розглядаємо мурал.

Ось він – пам’ятник стулу. Такий собі стільчик для Гулівера в країні ліліпутів висотою 9 м.  Знаходиться в кінці вул.Rzeźnicza навпроти набережної.

Головний корпус Вроцлавського Університету колись належав роду князів Пястов. Це один з найстаріших навчальних закладів Польщі. Заснував тут єзуїтську академію у 1702 р австрійський король Леопольд I.

Посеред площі скульптура “Фехтовальника”, яку називають ще “Голий студент”. Встановлена в 1904 році. Пов’язано створення скульптури з історією про студента на ім’я Хуго. Він приїхав в університет навчатися мистецтву скульптора. В перший ж вечір щедрий Хуго пригостив випивкою нових друзяк- студентів, а потім програв їм у карти все, навіть дорогий одяг. При ньому залишилась тільки шпага. За “дивним збігом обставин” автора скульптури теж звали Хуго Ледерер. Напевне, це своєрідна настанова для нових студентів не повторювати гіркий досвід.

Вхід до Музею Вроцлавського університету вишукано – урочистий.

В музеї можна відвідати знамениту Аулу Леопольдина, виставку про історію університету, Математичну Вежу з оглядовим майданчиком та концертну залу Ораторіум. Квитки продаються мінімум на дві експозиції на вибір. Ми купили сімейний квиток. Він дає можливість побувати у всіх залах музею. (Правда, коли ми прийшли у Ораторіумі саме був студентський концерт. Тому ця зала буда зачинена для відвідувачів музею). Ціна на нашу сім”ю -30 зл.  В касі не приймали оплату банківської карткою, тому прийшлось бігати шукати банкомат і знімати готівку.

Стеля у  фойє головного корпусу.

Кілька залів Виставки приурочені історії Вроцлавського університету, викладачам, знаменитим студентам, дослідженням та винаходам. Багато цікавої інформації можна дізнатись з сенсорних екранів. Працівники музею також підходили й з захопленням розповідали про експонати. Зала історії.

Зала метафізики.

На інтерактивному екрані можна погратися, і більш докладно вивчити будову тіла

Дітей здивувала справжня мумія єгипетської цариці, яку досліджували студенти історичного факультету. За сучасними технологіями вони відтворили її приблизний портрет.

Розкішними сходами піднімаємось на другий поверх до головної нашої мети – Аули Леопольдина.

На цьому фото видно як виглядав університет відразу після війни у 1945 році  і як виглядає зараз. Німецькі професори по закінченню Другої світової війни покинули університет. Новий викладацький склад було сформовано з професорів львівського Університету Яна Каземира (так називався тоді Університет ім. Франка ),  що евакуювали зі Львова.

Вхід в Залу Леопольда.

Aula Leopoldina -це зал для урочистих подій університета, наукових конференцій та концертів. Його побудували у 1732 р. й оформляли італійські майстри в стилі барокко. Назвали на честь засновника університета короля Леопольда I. Тут неймовірно гарно. У вартість квитків входить аудіогід.

А далі ми пішли на Математичну вежу – ще один “пункт відоковий” Вроцлава. Математична вежа – це астрономічна обсерваторія,  яку організував вчений – єзуїт  Jungnitz  у 1791 році. По дорозі розглядали експозицію зі старовинними астрономічними приладами та таблицями, фотоапаратами, кінокамерами, афішами. Так захопились, що пропустили лінію меридіану на підлозі та стіні вежи. Її виміряли та встановили тут у 1791 р.

 Висота Математичної вежі 42 м. З тераси відкривається мальовнича панорама Вроцлава на всі 360 градусів.

Несподівано на вулиці біля університету зустріли привітного крокодила та гігантську бабку. Це оригінальний вхід до студентського театру “Каламбур”, що діє у Вроцлаві з 1904 року.

Пора до зоопарку!)) Далі ми поїхали в Афрікаріум, що входить до Вроцлавського зоопарку. Сімейний квиток у зоопарк коштував 120 злотих.

Афрікаріум – це величезний комплекс, в якому представлена флора і фауна Африканського континенту. Тут жарко й парко. Є платний гардероб, залишити верхній одяг тут коштує 1 евро. Оплата готівкою.

Афрікаріум подарував нам всім яскраві враження. Ми милувались підводним світом африканських морів та річок, побували у джунглях та пустелях. Всі тварини дуже близько до відвідувачів.

Бегемоти – вид зверху.

Бегемот… теж вид … нічогенький)))

Сподобався скляний підводний тонель. Так дивно, як над тобою пропливають черепахи, акули, скати, різнокольорові рибки.  Якісні фото робити дуже важко, бо темрява, не можна вмикати фото-спалах і тварини постійно рухаються.

У Вроцлаві зоопарк типовий європейський . Все зроблено для комфорту тварин і відвідувачів. На дворі зима, тому не всіх тварин можна побачити. Але все одно прогулянка принесла велику радість нам і особливо дітям.

У тварин вольєри величезні, максимально наближені до умов справжнього місця існування.

Тераріум зоопарка невеликий, але цікавий.

Приємно вразив павільон метеликів. Стільки радості й здивування, коли десятки маленьких яскравих метеликів літають кругом тебе.

У зоопарку діти вирішили помститись нам за те, що ми їх “мучали”, коли водили по всім туристичним пам”яткам))) Вони з “особливою жорстокістю” тягали нас по всім куточкам вроцлавського зоопарку. “Ухандокали нє -по – децкі”))). Поки ми, знесилені))), на лавочці милувались жирафами, діти пройшлись до контактного зоопарку з домашніми тваринами.

Через дорогу від вроцлавського зоопарку знаходиться знаменита споруда – Зала Століття. Вона унікальна  тим,  що на час введення в експлуатацію у 1913 році мала найширші у світі бетонні перекриття. Це була новація у архітектурних та будівельних рішеннях. Зала Століття побудована й названа на честь століття битви народів під Лейпцигом ( 1813 рік). Тоді армія Наполеона була розбита військами союзників. Після цієї поразки французський імператор вперше зрікся престолу.

У Залі Століття під час німецької окупації виступав Адольф Гітлер. Після війни в ньому проводяться  різноманітні спортивні змагання., концерти та урочисті заходи. Наприклад,  у 1997 році проходив Конгрес за участі Папи Римського Івана Павла ІІ. Зала може вмістити до 10000 глядачів. На разі ця пам’ятка Вроцлава внесена до Списку Світової Спадщини ЮНЕСКО.

У Залі Століття  нас зацікавала постійна виставка ” Стародавній Львів”.  Цю експозицію моделювали з 1929 р.  й на протязі 17 років. Демонстрували спочатку у Львові, але після Другої Світової війни виставка переїхала у Вроцлав. Це макет – панорама Львову  ХVIII століття. Ціна сімейного квитка – 36 злотих.

Нас дуже приємно вразила експозиція. А діти взагалі були у захваті. Не очікували… Уявіть тільки, в середині невеличкої зали стоїть великий макет Стародавного Львову. Завдяки прожекторам, на макеті змінється пора доби, заходить та сходить сонце, запалються або гаснуть ліхтарі у будинках та вулицях. Виглядає  дуже цікаво. Доповнюють цю картину звукові ефекти.

Прбачили тут улюблені місця Львова.  Можна через камеру, яка знаходиться всередині макету, на вулицях міста,  максимально зануритись в давню архітектуру, пройтись Львовом. Ось дитина виловила і нас в камері)))

На іншому екрані, як у компьютерні грі,  можна “ходити” по вулицях, вибирати об’єкт і  отримувати інформацію про нього. Цікаво подивитись на споруди Львова, яких вже немає. Наприклад, синагога “Під золотою розою”.

На цьому туристичні плани по Вроцлаву були виконані. Ввечері відпочили у оригінальному закладі. У Львові є ресторація – кнайпа “Криївка”, оформлена в стилі польвої криївки УПА. А у Вроцлаві є “Конспіра” – це ресторан стилізований під 80 – ті рокі, період підпільної боротьби з комунізмом у Польщі.

Знаходиться “Коспіра” на Соляній площі 11, вхід через арку. Перша зала – звичайне затишне приміщення. А попасти в другу залу можна лише через двері у шафі – конспірація))) А ось тут дійсно цікаво й стильно. Квартира далеких 80-х років. Багато предметів обстановки дуже знайомі, з будинку нашого дитинства. Ніби повернулись у радянське минуле.

Подорож до Польщі була насичена відкриттями та враженнями. 25 років назад я, як і багато наших співвітчизників,  бував тут – їздив торгувати, привозив товари. За ці роки Польща дуже розвинулась.

Читайте: Королівський Краків. Звіт про сімейну подорож до Польщі. Частина 2.

Вроцлав та Краків – “must see” кожного мандрівника. Якщо порівнювати ці два найгарніших міста Польщі, то ми перевагу віддаємо Вроцлаву. Тут менше туристів, ніж у Кракові. Вроцлав здався нам більш затишним, душевним, милим та атмосферним містом. А гноміки додають радісних емоцій. Вроцлав у багатьох моментах нагадував нам улюблений Львів: площі, вулички, кав’ярні, книгарні, музеї, креатив, атмосферність. Краків теж гарний, але ця краса інша -велична, помпезно- урочиста, королівська.

Яскравих Вам подорожей!

Новинка! Бажаєте заощадити свій час у підготовці до подорожі? Отримайте наш авторській путівник з готовими маршрутами по місту. Дізнайтеся більше на цій сторінці:

Читайте також:

= Громадський транспорт Вроцлава: вартість проїзду, де купити квитки, як заощадити.

= Аеропорт Вроцлава. Як дістатись у центр міста вдень та вночі.

= Які документи потрібні для подорожі до Європи БЕЗ ВІЗИ.

= Сопот – популярний курорт на Балтійському морі.

=Різдвяний “кліматичний” Ґданськ. Як дістатись, де зупинитись, що подивитись. Звіт про подорож.