Тальне. Старовинний Палац Шувалова.

Тальне – невеличке містечко на Черкащині. Тут знаходиться старовинний Палац Шувалова – мисливський особняк у французькому стилі. Маєток належав двом Ольгам і Софії, доньці, онучці і правнучці знаменитої Софії Потоцької, з ім’ям якої пов’язаний парк “Софіївка”. Поруч – Костел Св. Анни, що налічує вже більше 300 років. Тальне знане також як місто козаків і гайдамацької слави. Про них розповідають місцеві легенди. Це Батьківщина відомого казкаря Діда Панаса, актора Петра Весклярова. Ми заїхали в Тальне на кілька годин, щоб побачити цікаві пам’ятки міста. Ділимось враженнями у статті.

Місто Тальне розташоване у Черкаський області, в 45 км від Умані і 140 км від Черкас. Через місто протікає річка Тальянка і Гірський Тікич. На ньому знаходиться вже відомий красою Буцький каньон. Це лише 35 км від Тального. Про нашу подорож до цієї природної пам’ятки читайте тут:

= Буцький каньон – справжнє диво природи.

Недалеко від Тального було знайдено 11 великих трипільських поселень, яким біля 6 тисяч років. Серед них – “Тальянки”, найбільше поселення часів мідної доби у світі. В унікальному селі Легедзине, в 20 км від Тального, діє цікавий Музей Трипільскої культури. З задоволенням відвідали його. Читайте більше:

=Легедзине. Музей Трипільської культури.

Річка Тальянка дала назву місту Тальне. Її береги вкриті густими кущами верболозу, що колись називались “тал”. Вперше про поселення згадується у 1646 році.  Місто відоме як козацьке. Мешканці Тального служили в Уманському полку і брали участь у визвольній війні Богдана Хмельницького. Місцевим шляхтичам не давали спокою численні гайдамацькі загони. Через Тальне пройшов шлях козацького отамана Максима Залізняка до Умані.

За століття Тальне належало багатьом заможним власникам. З 1725 року воно стало власністю відомої родини польских магнатів Потоцьких. У 1823 році місто перейшло у володіння Ольги Потоцької-Наришкіної, доньки Станіслава Потоцького і Софії, на честь якої створений парк “Софіївка”.

Читайте також:Пам’ятки Умані. Літній та осінній шарм Софіївки

Цікаво, що вулиця Софіївська в Одесі також названа на честь Софії Потоцької. Її донька Ольга була першою власницею Палацу Потоцьких, збудованого на цій вулиці. Тепер у будівлі – Одеський Художній музей.

Читайте: Одеса. Путівник: готелі, маршрути прогулянок, пам’ятки, їжа, пляжі, фото, відгуки.

За нових власників Тальне почало розбудовуватись. Тут діяла паперова фабрика, кінний завод, на якому вирощували елітних арабських, англійських орловських скакунів. Граф Лев Наришкін, чоловік Ольги, звів Свято-Троїцьку церкву, до якої, за переказами, перевезли прах Софії Потоцької. (храм не зберігся). На честь відомої бабусі назвали онуку. Красуню Софію Наришкіну видали заміж за графа Петра Шувалова. Він став новим власником Тального. У 1849 році на місці паперової фабрики граф побудував цукровий завод, згодом цегельний і пивоварний. На річці працювали два великі водяні млини. Були відкриті лікарня, школа і міністерське училище. Поруч з містом у 1891 році прокладена перша місцева залізниця.

У 1920-х роках місцевий курінь вільних козаків чинив спротив більшовикам. У місті проходили численні бої між військом УНР і Червоною армією. У 1933 році Тальне пережило голодомор, втративши більше 1500 душ.

Місто Тальне.

Сьогодні Тальне – це невеликий районний центр Черкаської області. У ньому збереглись кілька пам’яток епохи Потоцьких: Палац графа Шувалова, Костел Св. Анни, старі міщанські дома, будівля залізничної станції і цукрового заводу.

В центрі площі – Пам’ятник 4-м Гетьманам України – Петру Дорошенку, Богдану Хмельницькому, Івану Мазепі, Дмитру “Байді” Вишневецькому.

У сквері вздовж центральної вулиці Соборна – пам’ятник Тарасу Шевченку, що бував у Тальному.

Недалеко – Тальнівський краєзнавчий музей.

Вздовж вулиці Соборна можна побачити одноповерхові старі будинки XIX – початку XX століть. В них зараз розміщені крамниці. Вражає красою новий Свято-Петропавлівський храм. Належить до Православної Церкви України. Вишукана церква зведена у 2009 році.

Костел Святої Анни.

По дорозі до Палацу Шувалова зупинились біля Костелу Св. Анни – найстарішої збереженої будівлі Тального. Католицький храм зведений у 1702 році, про це свідчить дата на його фасаді. Розташований на вулиці Самойлова, 22.

Костел був зачинений, тому, на жаль, всередину ми потрапили.

Палац графа Шувалова.

Палац Шувалова знаходиться на околиці Тального. До нього веде вулиця Замкова. Нею ми доїхали до Тальнівського будівельного коледжу, далі повернули праворуч у парк. До маєтку веде асфальтована дорога. Палац знаходиться за будівельним парканом, навпроти місцевого стадіону. Охоронець впустив нас на територію і дозволив зайти всередину.

Перше враження – Яка краса! Елегантний старовинний палац серед яскраво-осіннього парку. Уявляєш, як до нього прибували карети з гостями і проходили пишні бали. Теперішня кам’яна будівля зведена у 1903 році на місці старого дерев’яного палацу Потоцького XVIII століття, що згорів у пожежі разом з цінними колекціями творів мистецтва. Граф Шувалов запросив на будівництво голландського архітектора. Він спроектував мисливський замок у стилі французького ренесансу. Граційності палацу додавали три вежі.

Над центральною вежею зберігся герб Шувалових.

Після окупації більшовиками Палац Шувалова був пограбований, але не зруйнований. У ньому облаштували педагогічну школу.  У Другу світову війну в кімнатах маєтку розташовувався шпиталь для німецьких льотчиків Люфтваффе. У 2005 році поблизу палацу знайшли 12 могил з останками німецьких військових. Вони були перепоховані. Після війни тут розмістився спочатку технікум, згодом Музей хліборобства. Тепер колишній мисливський палацу на реставрації, що тягнеться вже довгі роки.

Всі наші романтичні уявлення про минуле колись багатого маєтку Шувалових розвіялись, коли ми підійшли ближче і зайшли всередину. Від колишньої розкоші частково збереглась ліпнина на колонах і мармурова підлога на першому поверсі. Все решта – розруха і спроби зробити у палаці “євроремонт”. Дуже символічними вийшли світлини з радянським написом “Політбюро ЦК КПСС” на тлі побаченого.

Збереглись парадні сходи палацу. Тепер вони з стандартним для радянських часів синім кольором стін.

Пройшлись залами, коридорами і кімнатами колишнього Палацу графа Шувалова. У свій час у ньому були новинки прогресу – електричне світло, водогін вентиляційна система. Для будівництва використовували якісні матеріали з різних країн: черепицю з Голландії, цеглу з Данії, піщаник з Ямполя, мідь для куполів з Одеси. Були найняті майстри з Данії, Литви, Богемії.

Палац складався з двох основних частин: господарської – у стилі англійського будинку і житлової – у стилі французького мисливського замку. У ньому було 78 вишуканих кімнат. Власники володіли великою колекцією картин і скульптур. Кажуть, що стіну одного з залів прикрашало панно з зображенням Софії Потоцької, бабусі Софії Шувалової. Воно було оздоблено дорогоцінним камінням.

Коли це все побачили, згадався замок Сент-Міклош на Закарпатті. Так, він досі реставрується і не в хорошому стані. Але в ньому проходять фестивалі, екскурсії, концерти класичної музики, майстер-класи.

Читайте: Львів та замок Сент Міклош. Звіт про подорож до Хорватії. Частина 1.

А в цій кімнаті – пам’ятка “єврореставраторам” – будівельне знаряддя і гіпсокартонні стелі. Роботи почались у 2006 році, коли на Черкащині запускався туристичний проект “Золота підкова”. У маєтку планували відкрити Музей Трипільської культури. За кілька років проект звернули і фінансування припинилось.

Вузькими гвинтовими сходами піднялись нагору.

Тераса Палацу Шувалових. Мідний купол був виготовлений в Одесі. Флюгер на старій вежі похилився.

Краєвид з тераси. Тут був великий красивий англійський парк із скульптурами, гротами, фонтанами, водоспадами, закладений у XVIII столітті графом Потоцьким, засновником “Софіївки”.

По інший бік будівлі – парадний вхід у Палац графа Шувалова.

Остання власниця маєтку – княгиня Ольга Шувалова, заміжня за князем Олександром Долгоруким. Після подій 1917 року емігрувала до Франції. На початку 1920-х років з палацу вивезли до Умані меблі, колекцію картин, настінне панно, бібліотеку. Подальша їх доля невідома.

Родова каплиця родини Шувалових знаходилась в центрі Тального, у Свято-Троїцькій церкві. Храм був повністю зруйнований. Кажуть, більшовики розрили могили графської родини і викрали з них все цінне. Про подібний випадок вандалізму совітів ми дізнались, коли відвідали село Седнів. Читайте про це в статті:

= Чернігів – путівник. Козелець, Седнів, Батурин. Маршрут мандрівки на вихідні.

Дивом збереглись надгробні плити могил Софії, Петра та їх сина Павла Шувалова, а також частина кам’яного склепу Софії Потоцької. У 1992 році працівники Музею хліборобства, що розміщався на першому поверсі палацу, перенесли їх і встановили біля будівлі.

Поруч з маєтком складена 100-річна голландська (або датська) черепиця, яку зняли з палацу під час “реставрації” даху. Палац тепер вкрито металочерепицею.

І як “вишенька на торті євроремонту” –  кондиціонер!!!, встановлений на фасаді старовинного палацу.

Тальнівський парк навколо Палацу Шувалових є пам’яткою садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.

Кажуть від маєтку до річки вів потаємний підземний хід. Є в парку своя Скеля Кохання. Легенда про неї дуже схожа на історію Наталки і Яна з Палацу Лопухівних-Демідових, що у Корсуні.

Читайте: Корсунь-Шевченківський – самобутнє місто над Россю

За переказами, бідний хлопець закохався у заможну красуню – доньку власників Тального. Їм заборонили бачитись, тож юнак у відчаї вкоротив собі віку, стрибнувши у річку з крутої скелі. Відтоці вона називається “Скеля Кохання”.

Ось так тепер виглядає парк, що колись змагався красою із самою “Софієвкою”. Недаремно мешканці Тального називають його просто “ліс”.

Палац Шувалова у Тальному на мапі:

Відвідування Палацу Шувалова залишили подвійні враження. З одного боку – недолугий “євроремонт”, що затягнувся, і через це будівля потихеньку руйнується. До палацу вже приїжджають туристи, але місцева влада Тального, напевне, не зацікавлена в них і в розвитку туристичного напрямку.

З іншого боку, палац не розібрали по цеглинці, як багато інших пам’яток в Україні. Будівля охороняється. Спочатку кілька років це робили волонтери, згодом вони стали охоронцями. Поки ми роздивлялись палац, приїхали ще кілька сімей. Охоронець пустив їх на територію. Запропонував магніти з видами Тального. Купили і ми на знак подяки. На тлі бездіяльності влади, охоронці проявили власну ініціативу: виготовили магніти, розповідають туристам історію палацу і вже проводять екскурсії по маєтку і Тальному. Контакти гіда можна знайти на цій сторінці у ФБ: www.facebook.com/groups/ShuvalovPalace.

Тож жевріє надія, що колись Палац Шувалова постане у всій красі і буде цікавою туристичною пам’яткою. А поки.. Як казав Дід Панас, що народився у Тальному: “Ось така… ,малята)).

Бажаємо яскравих подорожей!

До речі, готелі в різних містах України і Європи ми бронюємо на цьому сайті:

Booking.com

 

Читайте також: 

=Богуслав. Індивідуальні екскурсії “Туристичне намисто Богуславщини”. Найцікавіші пам’ятки, легенди.

=Стеблів – Батьківщина І.С. Нечуй-Левицького.

=Пархомівка. Церква Покрови Пресвятої Богородиці.

= Україна: відпочинок в Карпатах, Славське. Містичний Підгорецький замок. 

= Мукачівський замок «Паланок»: як дістатися, історія, легенди, фото.