Печера Проходна – природне диво Болгарії.

Хочеш подивитись в Очі Бога? Печера Проходна або Божиї Очі – найдовший печерний тунель Болгарії з найбільшим склепінням. Дивовижне магічне місце! На світі є багато подібних печер, але тільки Проходна має унікальну особливість – два мігдалевидні отвори у стелі середнього залу, схожі на великі очі. Через них печера отримала другу назву Очі Бога/Божії Очі та була проголошена пам”яткою природи. Вона входить до переліку 100 Національних туристичних об”єктів Болгарії. А недалеко від неї – мальовничі казкові місця. Розповімо про історію та легенди печери Проходна, чому вона є відомим у світі кіногероєм, як дістатись, що цікавого подивитись поруч.

Печера Проходна знаходиться в Ущелині річки Іскир в 2 км від села Карлуково. Це –  в 120 км від Софії, в 207 км від Русе, в 50 км від міста Ловеч, в 10 км від міста Луковит. Її зручно відвідати на шляху Русе-Софія під час подорожі до столиці Болгарії, до Греції, Північної Македонії, Сербії тощо. Варто лише трохи з”їхати з траси. Після печери ми планували побачити скельний монастир Св. Марини і казковий Златен Парк в Луковиті. Але нам це не вдалось зробити. Чому? Читайте в статті.

Печера Проходна – природне диво Болгарії.

Печера є частиною Геопарку Іскир-Панега, розташованому між двома річками Іскир і Златна Панега. У ньому знайдено багато картсових печер, але Проходна – неймовірне природне диво. У передчутті ми спускаємось стежкою від парковки. Здалеку видно вхід в печеру.

Стежка після дощів може бути слизькою.

Проходна вважається найдовшим печерним тунелем Болгарії. Довжина печери – 262 метра. Це гіганський прохід, що має два входи. Звідси й назва печери. З боку парковки розташований Малий вхід, з іншого боку – Великий вхід. Висота печери сягає 56 метрів. Грандіозний Малий вхід в Печеру Проходна має висоту 35 м.

Від Малого входу крізь печеру веде стежка до Великого входу. Проходна утворилась більше 60 млн. років тому. Протягом тисячоліть річка Іскир старанно відшліфовувала стіни карстової печери. Її русло тепер знаходиться значно нижче Проходної. Всередині – природнє освітлення через два отвори в стелі. Вони схожі на два величезні ока. Ця особливість печери Проходна подарувала їй другі назву – Очі Бога або Божиї очі. (болг. Очите на Бога, Божиите Очи). Це унікальний природний феномен.

Археологі виявили у печері стоянки людей часів неоліту. Поруч з печерою у 1953 році знайдений “Луковитський скарб” –  срібні прикраси IV-III ст. до н.е., часів панування на цих землях фракійців. Існує версія, що тут було фракійське святилище, приурочене Богині-Матері. 21 березня, у День весняного рівнодення, крізь печеру проходить промінь сонця, висвітлює її середину під особливим кутом. У давні часи в цей день здійснювались ритуали, приурочені родючесті та Богині Матері.

У Середньовіччі район села Карлуково був релігійним центром. Тут діяв великий монастир. Печера Проходна була його частиною. Навколо нього у скелях у X-XIV століттях було створено 12 печерних монастирів. У них мешкали ченці – ісихати, відлюдники, що дали обітницю мовчати. Вони вміли зцілювати людей. Тепер на місці стародавнього монастиря знаходиться психіатрична лікарня. Існує думка, що печера має особливу енергетику – цілющу силу скель, здатну долати душевні хвороби.

За переказами під час османського правління у печеру були скинуті дівчата. Вони загинули через відмову приймати віру загарбників. Це горе зворушило навіть скелі і вони заплакали, як люди.  Дотепер під час дощу з “Очей” капають “сльози”.

Сьогодні відновлено 2 місцеві скельні монастиря: Св. Марина, Св. Никола (Глигора). До них ентузіастами прокладено туристичні стежки. На стіні печери Проходна в світлі “очей Бога” розміщена Ікона Ісуса Христа. Це подарунок ченців Троянського монастиря. Вона встановлена тут у 2016 році, має розмір 1,50 м на 1,60 м. Тож печера Проходна дотепер є місцем дива.

Це неймовірно! Обриси печери нагадують обличчя людини: очі, ніс. Мимоволі виникає якесь містичне відчуття, коли бачиш таке диво природи. Кажуть, ці “очі” з”єднують небо і землю.

Якого кольору Очі Бога?! Кольору неба!

За переказами, бажання загадане під очима Бога має обов”язково здійснитись. Мабуть тому, туристи будують тут на щастя, на долю піраміди з каменів.

В дитинстві ми мріяли про подорожі. Один з улюблених фільмів того безтурботного часу – “У пошуках капітана Гранта“- допомагав нам пізнавати світ. Але тільки зараз ми дізнались, що Патагонія, Кордільєри та Нова Зеландія у фільмі – це природні ландшафти Болгарії, у тому числі – Печера Проходна. Саме через нею у Новій Зеландії тікали від племені людоїдів Паганель і компанія.

Печеру Проходну можна побачити у 6-й серії, яка називається “У полоні канібалів” з 42 по 44 хвилини, а також з 58 хв по 60 хв. Паганель навіть під час втечі не перестає дивуватись красі цього місця: “Подивіться, друзі, як гарно!”. Кілька кадрів з фільму “У пошуках капітана Гранта”.

Божите око або Проходна стала героєм ще багатьох кінострічок, серед них фільм “Конан-варвар” 2011 року, з Джейсоном Момоа, Стівеном Ленгом, Роном Перлманом, фільми “Турецький Гамбіт” та “Він-дракон”, французькі кінострічки “Останній Неандерталець” і ” Верцингеторикс: легенда про короля друїдів”, американський фільм про втечу польского військовополоненого з ГУЛАГу “Шлях додому” з Коліном Фарреллом та Едом Харрісом, болгарський фільм “Сирна неделя” та “Борис І”. У відомому болгарському фільмі “Време разделно” (Пора насилля) за романом Антона Дончева священик молиться під Очима Божими. І це ще не всі фільми! Тож Печера Проходна є знаменитим світовим кіногероєм)).

На цьому короткому відео Євгеній йде шляхом Паганеля та його друзів.

З іншого боку печери Проходна – грандіозний Великий вхід висотою 45 метрів. Це найбільше печерне склепіння Болгарії. З цієї висоти екстремали стрибають з банджі-джампінг.

Монастир Св. Марини був заснований ченцями – ісихастами у XIV столітті на місці древнього фракійського святилища Богині-Матері. Від Великого Входу до монастиря Св. Марини веде стежка. Ми спробували нею дістатись до скельного храму. На шляху є вказівники на монастир.

За кілька сотен метрів стежка привела нас до величезної печери.

За легендою в ній переховувались місцеві мешканці від нападів турків. Тепер тут свіжі сліди перебування туристів – залишки вогнища.

Краєвид з входу печери неймовірний! Масштаби вражають!

Чим далі в ліс, тим стежка ставала більш екстремальнішою. Дерев”яні сходи прокладені не всюди, багато поламаних сходинок. Після нещодавнього дощу стежка була дуже слизькою, а донизу – крутий схил. Тож нам довелось повертатись. Не рекомендуємо йти цією стежкою взимку, у дощову погоду або після зливи.

Пташиний спів звучить навколо, відлунує від стін печери. Це дивовижно! На відео неймовірне диво природи: печера Проходна, Великий вхід до неї і пісні птахів.

Коли можна відвідати Печеру Проходна.

Печера Проходна доступна у будь-яку пору. Вхід вільний. Взимку тут варто бути обережним – на стелі та біля “вікон” утворюються великі бурульки, що можуть впасти, може бути слизько.  Після дощів стежки до печери та до скельних монастирів слизьки. Зазвичай у літній сезон тут багато туристів, альпіністи підкорюють скелі, стрибають з банджі, співають творчі колективи, біля входу торгують сувенірами. Нам пощастило побачити печеру без натовпів. Ми були практично одні, у другу половину дня червневого понеділка.

Як дістатись до печери Проходна.

Від Русе до печери Проходна – 207 км, відстань від Софії – 120 км. Сюди можна дістатись на автобусі з Софії до Луковита, далі на таксі або місцевому автобусі. Оптимальний варіант доїхати до печери на машині. Ми орендували авто в аеропорту Софії, щоб подивитись найцікавіші віддалені локації Болгарії.

Читайте про це більше тут: Оренда авто в Болгарії. Наш досвід.

Щоб побачити печеру варто з”їхати на машині з траси Русе-Софія і зробити ґак довжиною 17 км. Сільські дороги біля Луковита хорошої якості. За вказівником звертаєте на ґрунтову дорогу і паркуєтесь на майданчику серед поля. Далі потрібно пройти кілька хвилин до Малого входу в печеру.

Місцева дорога з краєвидом на місто Луковит.

Вздовж дороги від села Румянцево – незвичні вказівники, що дарують відчуття казки: Метелик, Квіточка.

Ні, це не будинок Баби Яги. Над дорогою стоїть казкова кам”яна хатка. Це чудовий орієнтир – за сто метрів від будиночку знаходиться з”їзд по вказівнику на ґрунтову дорогу до печери Проходна.

Виявляється, це своєрідний місцевий інформаційний центр. Двері відчинені. Цікаво зазирнути всередину – там ні душі. У чарівному будиночку є зображення Природного парку, величезна книга з описом навколишніх пам”яток, лавочка для відпочинку втомлених туристів.

Що подивитись поруч з Луковитом.

Після дивовижної печери Проходна ми планували заїхати у місто Луковит, точніше на його околицю. Там є казкове місце “Златен парк“, розташований на греблі річки Златна Панега. Його, як будиночок біля печери і скульптури вздовж дороги, створив місцевий художник, підприємець, спелеолог Андріан Йорданов, псевдонім Ачо. Це справжній ентузіаст, що відроджує культуру свого краю, популярізує печерний туризм, організовує фольклорні фестивалі, відновлює скельні монастирі, облаштовує туристичні стежки – за свої фінанси створює казковий образ Луковита.

На місці сміттєзвалища Ачо збудував дивовижний Златен парк з казковими героями, загадковими кам”яними будинками, лататтям та плавучою хаткою на річці для качок та лебедів. Вхід до нього вільний. Крім парку в околицях Луковіта, митець створив Каменните Къщи біля річки Іскир – чудернацькі кам”яні будинки, а також кумедні скульптури, які місцеві мешканці назвали “Флінстоуни“. Тож подорож до Луковита та околиць – це можливість повернутись хоч на трошки у чарівний світ дитинства.

Тут мали бути світлини з казкового Златен парку. Але на парковці біля входу в парк ми зустріли Бабу Ягу та Змія Горинича, що в дійсності були місцевими бомжами жіночого і чоловічого роду з неадекватною поведінкою. У понеділок біля 18-00 з парковки парку виїжджала остання машина.  Ми вирішили також поїхати звідси і не ризикувати безпекою. Казочки з місцевою Ягою та Гориничем, що повільно наближались до нашої машини, нам вистачило))).

У 100 національних туристичних об”єктів Болгарії  входить також “Печерний будинок ім. Петра Трантеєва“. Це турбаза з простими умовами проживання. Її побудували у розломі скель, деякі стіни приміщень – це природні скелі. З унікального Печерного будинку відкривається чудовий краєвид на долину річки Іскир. Звідси прокладені туристичні пішохідні стежки до Великого входу печери Проходна та двух скельних монастирів: Св. Марини та Св. Св. Николи (Глигора). Їх вважають одними з найважчих у Болгарії, для дітей буде складно.

Златна Панега – одна з найчистіших річок Болгарії. Витік річки знаходиться біля села з такою ж назвою. Це друге за величиною карстове джерело Болгарії, дайверам і досі не вдалось визначити його глибину. Кажуть,  у давнину тут були лазня і храм фракійського бога медицини, а джерело мало цілющі властивості.  Річку назвали Панаки, згодом Панега, на честь доньки фракійського медичного божества. Вздовж каньйону річки створена мальовнича еко-стежка Іскир-Панега.  В Геопарку також багато печер, серед них Темна дупка, Свірчовиця.

Печера Проходна на карті.

На карті – дорога до печери Проходна, прокладена з траси Софія-Русе. Також на мапі позначені цікаві місця навколо Луковіта, про які ми написали вище.

Де зупинитись. Готелі поруч.

Печера Проходна – цікава локація нашого маршруту на машині по Болгарії. Напередодні ми зупинились у колоритному готелі Guest House The Old Lovech, що знаходиться у місті Ловеч. Ввечері дістались міста Враца, готель Раде 3-Враца .  В Луковіті невеликий вибір готелів. Є лише кілька з хорошими відгуками:

• Diplomat Plaza Hotel & Resort
• Hotel Diplomat Park

Підібрати і забронювати найближчий готель можна за допомогою цієї форми.

Booking.com

Печера Проходна – природне диво Болгарії. Нам пощастило бути у печері самим. Це неймовірні, дещо містичні враження. Коли ти стоїшь під Божими Очіма, відчуваєш себе маленькою часткою величної природи, десь між небом і землею… Околиці Луковита дуже мальовничі: річки, скелі, ліси, печери, рукотворні парки, чудернацькі скульптури і кам”яні будинки. Ми б з задоволенням повернулись сюди, щоб побачити більше, пройтись туристичними  екостежками, пробудити в собі дитинство в цьому казковому місці.

Бажаємо вам яскравих подорожей!

Читайте також:

=Крушунські водоспади – найбільші каскади Болгарії.

=Грандіозна Печера Деветашка. Болгарія.

=Аеропорт Софія. Як дістатись у місто вдень і вночі.

=Морські курорти Болгарії. Який курорт вибрати для відпочинку на морі

Схожі записи

Болгарія, Свети Влас. 15 кращих готелів та апартаментів для сімейного відпочинку

Ущелина Вратцата – дивовижні скелі Болгарії.

На машині до Болгарії. Вибираємо оптимальний маршрут Україна – Болгарія