Мальчезіне – місто, що дарує натхнення. Гора Монте Бальдо. Відпочинок на озері Гарда. Італія.

Мальчезіне – красиве старовинне місто на східному березі озера Гарда, у підніжжя гори Монте Бальдо. Сюди приїжджають доторкнутись до стін древнього замка Скалігерів, прогулятись колоритними вуличками й площами Старого міста, відпочити на пляжах, піднятись канатною дорогою на Монте Бальдо. З гори відкриваються фантастичні види на озеро Гарда. Як дістатись. Де зупинитись. Що подивитись. Ділимось враженнями про нашу мандрівку у Мальчезіне.

Місто Мальчезіне знаходиться в 65 км від Верони, в 60 км від Тренто, в 180 км від Венеції, в 15 км від Ріва- дель- Гарди. Під час нашого сімейного відпочинку на озері Гарда ми відвідали гору Монте Бальдо і колоритне місто Мальчезіне. Неймовірні враження від цих місць! Красою Мальчезіне і озера Гарда захоплювались такі відомі особистості як Йоганн Гете, Франц Кафка, Густав Клімт. Тут жили відомі італійські художники: Бароні, Оттавіо Джакомаззі. Натхненні краєвидами, вони зробили Мальчезіне відомим у Європі.

Картина Густава Клімта “Malcesine on Lake Garda”, написана у 1913 році.

Як дістатись до Мальчезіне.

Автобус. Найближчі залізничні вокзали – у Вероні, Песк’єра (Peschiera del Garda), Роверето. Далі  з цих міст можна доїхати автобусами №483/484. З Роверето треба робити пересадку  на цю автобусну лінію у Ріва-дель-Гарда.

Човен або пором. Романтичний, цікавий проте значно дорожчий вид транспорта – Ходять з Песк’єри, Дезенцано, Лімоне. У високий літній сезон також багато пропозицій водних екскурсій з різних міст узбережжя озера Гарда. Наприклад, ціна квитка на пором до Мальчезіне від Ріви-дель-Гарди в один бік – 9,80 євро, від Дезенцано – 13,70 євро. Сайт поромів озера Гарда: www.navigazionelaghi.it.

На машині: вздовж східного берега озера проходить траса SR249. Читайте також:

= На машині в Італію. Оплата доріг, ПДР, комплектація авто, парковки, вартість пального, місця відпочинку.

Ми виїхали на машині з Ріва-дель-Гарди і вже за 20 хвилин були у Мальчезіне. Наш маршрут на мапі:

Де зупинитись в Мальчезіне і на озері Гарда.

Навколо озера багато готелів, апартаментів, кемпінгів. Найкраще бронювати житло заздалегідь, так більше вибір і значно дешевша ціна. Ми зупинились у місті Ріва-дель – Гарда в апарт-готелі Spiaggia Residence. Він має чудове розташування – в 50 метрах від мальовничого пляжа на озері Гарда, поруч з кафе, супермаркет. Номер з власною кухнею, що дозволяє заощадити загальний бюджет подорожі. Забронювати цей готель можна за цим посиланням:

• Spiaggia Residence

В Мальчезіне великий вибір готелів і апартаментів. Забронювати житло можна за цим посиланням:

• Готелі Мальчезіне

Акції готелів зі знижками у місті Мальчезіне дивіться тут:

Booking.com

Гора Монте Бальдо (Monte Baldo).

Монте Бальдо – довгий гірський хребет, що тягнеться між Тренто і Вероною. Розташований між долиною річки Адідже і східним берегом озера Гарда. Це найвищий гірський масив у цьому регіоні. Висота гори Cima Valdritta досягає 2218 метрів. Хребет Монте Бальдо дуже популярний серед туристів і спортсменів. Тут прокладено багато піших і велосипедних маршрутів, відбуваються польоти з парапланами. Взимку приїздять покататись на лижах. З гори відкривається неймовірно гарна панорама озера Гарда.

Канатна дорога на Монте Бальдо.

Піднятись на гору Монте Бальдо можна на фунікулері за 15 хвилин. Канатна дорога La Funivia Malcesine Monte Baldo знаходиться в місті Мальчезіне. Має три станції. Нижня – на вул. via Navene Vecchia. Середня – San Michele, на висоті 580 м. Верхня – Località Tratto Spino, або Monte Baldo, на висоті 1760 м. Цікаво, що кабіна фунікулера під час руху обертається на 360 градусів. Тому кожен пасажир може роздивитись краєвиди.

Вартість підйому на фунікулері:  Дорослий квиток Мальчезіне-Монте Бальдо в обидва боки – 15 євро.  До 18 років – 10 євро, діти зростом до 120 см – безкоштовно. Вартість підземного паркінгу канатної дороги: до 3-х годин – 4,5 євро, кожна година ще + 1 євро. Квитки можна придбати онлайн, але ми вирішили не ризикувати і орієнтуватись на погодні умови. Не хотілось підніматись в дощ, бо квиток вже купили.

Режим роботи – з 31 березня по 10 листопада щодня, без перерви та вихідних. Підйом розпочинається з 8-00 з інтервалом 30 хвилин.  Спуск влітку до 18-00, з 14 по 26 жовтня – до 17-00, з 27 жовтня по 10 листопада – до 16-00. Актуальні тарифи і розклад – на сайті: funiviedelbaldo.it/it.

А якщо ви хочете піднятись ще вище, то можна скористатись крісельною канатною дорогою Prà Alpesina. Знаходиться на східній стороні Монте Бальдо, біля дороги на  Avio. Працює з 15 червня по 15 вересня, з 9-00 до  13-00, з 14-00 до 18-00.  Дорослий квиток – 5 євро, до 18 років – 4 євро, до 120 см зросту безкоштовно.

Порада: Було дивно і шкода спостерігати за туристками на підборах і в легеньких сарафанах, що “підкорювали” стежки Монте Бальдо. (Вгадайте – звідки вони))). На горі холодно і вітряно. Варто мати зручне взуття, теплий одяг, воду, капелюха, сонцезахисний крем.

У високий літній сезон на канатну дорогу великі черги, тому краще приїхати зранку о 8-9 годині. В цей час у липні ми без проблем знайшли вільне місце на підземному паркінгу. Без черги придбали квитки і піднялись на гору.  А коли вже їхали донизу, побачили все, про що читали у відгуках: черги до кас, ще більші черги до фунікулера, відсутність вільних місць на парковці. Ось так виглядає черга до кас о 8-30 ранку.

Першу канатну дорогу в Мальчезіне побудували у 1962 році. Нову сучасну з кабіною, що обертається на 360 градусів, відкрили у 2002 році. Тепер ця канатнаа дорога стала однією з найбільш відвідуваних у світі.

Зранку на фунікулер теж були одними з перших. Ми у передчутті… Вершина Монте Бальдо ще у тумані.

15 хвилин підйому пролетіли непомітно. Чим вище, тим гарніша панорама.

Під час руху кабіна крутится навколо своєї осі. Роздивились околиці.

На верхній станції – ресторани, кав’ярні з терасами й панорамними вікнами, оглядовий майданчик.

На вершині дух захоплює від дивовижних краєвидів на озеро Гарда й гори.

Сміливі люди ці парапланеристи, не бояться висоти й керують силою вітру. Вперше політ параплану ми побачили у Мариборі, коли подорожували по Словенії. Але тут зовсім інші враження: багато спортсменів, яскравих різнокольорових парапланів на фоні гір і неймовірної блакиті неба й озера Гарда.

“Пташечки” розліталися.

Яка краса навколо! Приємно ось так сидіти разом у альпійському різнотрав’ї, вдихати чисте гірське повітря, милуватись чарівним пейзажем. Спів птахів… Вітер… Шелест трав…

На Монте Бальдо багато піших і велосипедних маршрутів. Наприклад, ця стежка на відео веде на північ, на оглядовий майданчик з видом на міста Ріва-дель-Гарда та Лімоне-суль-Гарда.

На озері побачили спортивну регату. Яхти з висоти мов біленькі цяточки. Гарда – популярне місце для віндсерфінгу і яхтінгу.

По іншу сторону Монте Бальдо – гірська панорама з озерами й лісами, поодинокими будинками й фермами.

Один з символів Монте Бальдо – бабак. Ця кумедна тваринка розповсюджена в багатьох регіонах Альп. Нам пощастило зустріти і зняти на відео бабака в горах біля австрійського міста Санкт-Гільген.  А на Монте Бальдо неочікувано для себе побачили альпаку. Недалеко від верхньої станції підйомника є альпакова ферма. Навпроти кілька кафе і готель. З шерсті цієї милої тварини виготовляють шарфи, светри, шапки, носки. Цю теплу продукцію можна придбати тут, у сувенірній лавці.

Хоч батьківщина альпаки це Південна Америка, але в горах Італії їй теж добре))).

Верхня станція канатної дорогі Монте Бальдо.

Час вирушати донизу, знайомитись з колоритом стародавнього міста Мальчезіне. Фортеця Скалігерів височіє над містом і озером.

Мальчезіне (Malcesine)

Мальчезіне – маленьке містечко на східному березі озера Гарда. Сьогодні тут мешкає 3500 жителів. Це популярне туристичне місто. Славиться воно сучасною канатною дорогою на Монте Бальдо і древнім замком Скалігерів. Має Мальчезіне цікаву історію.

На цьому місці люди живуть майже 2500 років. Перші поселення племен етрусків на цьому узбережжі існували приблизно 500 років до н.е. У 568 році території Північної і Центральної Італії завоювало германське плем’я лангобардів, у перекладі -“довгобороді”. Загарбники розселились і навколо озера Гарда. До речі, саме це плем’я дало назву сучасному італійському регіону Ломбардія із столицею у Мілані.  На старих фундаментах лангобарди звели нову фортецю. Відтоді почалась історія замку Скалігерів. За століття фортецею володіли франки, венеціанці, французи, австрійці. Але назву замку дав тільки один власник – рід Скалігерів, знаменитих намісників Верони. Альберто делла Скала – “народний капітан Верони” – у 1277 році видав закон, по якому фортеця належала йому особисто. Її перебудували, укріпили і назвали “Скалігер”. Лише 110 років володів замком рід веронських правителів, але назва на честь Скалігерів залишилась в історії назавжди.

Замок Скалігерів – Castello scaligero.

Сьогодні замок – національна пам’ятка. Тут проходять фестивалі, концерти, виставки. Від канатної дороги Монте Бальдо до замку Скалігерів йти хвилин 10.

Замок Скалігерів можна відвідати з березня по жовтень щоденно з 9-30 до 18-30. Квиток – 6 євро дорослий, 3 євро – дитячий, до 6 років – відвідування безкоштовне. Міцні стіни мала фортеця.

При вході в замок, ліворуч – Венеціанській палац, або Casermetta. У двоповерховій будівлі колись розміщалась охорона замку. Тепер тут знаходяться цікавий інтерактивний Музей природознавства, Музей рибальства, Музей Ґете – німецького поета, що бував у місті.

Саме в Італії, в неповторній атмосфері краси й романтики, Гете знову відчув натхнення до творчості. Своє знайомство с країною він описав і намалював у щоденнику “Подорож до Італії”. В Мальчезіне Йоганн Гете прибув у вересні 1786 року. Яскраві барви Гарди, пастель італійських міст настільки вразили поета, що згодом він створив свою теорію кольору. Вперше в світі Гете припустив, що кольори впливають на сприйняття і настрій людини. Тоді в це вчення мало хто повірив, лише філософи. Але сьогодні кольоротерапія активно використовується в психології.

У замку Скалігерів, у бастіоні, що побудували австрійці, є Зал Гете. Поруч з входом – пам’ятник поету і тераса. У кімнаті представлені малюнки поета, на яких він зобразив замок Скалігерів і місто Мальчезіне у їх справжніх барвах. З них розпочалось вчення про кольори. Цікаво, що перше знайомство Гете з Мальчезіне пройшло з пригодами. Він захопився малюванням замку Скалігерів, на той час військового об’єкту. Тож його швидко арештували і відпустили лише, коли з’ясували обставини.

У дворі замку на стіні можна побачити старовинні фрески і зображення Мадонни з немовлям. Є версія, що це залишки розписів каплиці Скалігерів або більш старішої церкви.

Сам замок невеликий. На перших поверхах – виставкові зали.

Ось такий вид знизу на високу вежу замку Скалігерів. Підйом на гору по сходам виявився досить легким.

На поверхах вежі – зразки старовинної зброї. Напевно, ця рушниця далеко стріляла.

З вежі відкривається чудовий вид на околиці. Замок Скалігерів – одне з романтичних місць на озері Гарда. У фортеці часто організовують весільні церемонії.

Вид на Монте Бальдо.  У білій будівлі – нижня станція канатної дороги.

У центрі міста височіє Церква Св. Стефана з дзвіницею. Названа на честь святого покровителя Мальчезіне. День Св. Стефана святкують тут 26 грудня. А 26 липня місто відзначає День пам’яті святого відлюдника Венигна Мальчезінського. Мощі Святого Венигна, його сподвижників Св. Каро і Св. Зенона Веронського спочивають у Мальчезіне, у Церкві Св. Стефана. Церква збудована у VIII столітті на місці язичницького храму богині Ісіди. У IX столітті в ній поховали тіла святих відлюдників. Нинішній вид церкви Св. Стефана зберігся після перебудови XVIII століття.

Біля набережної, на вул. Via Capitanato, 4, можна побачити білосніжний Палаццо деі Капітані  – Palazzo dei Capitani, з зубцями на фасаді. Збудований у XIII столітті родиною Скалігерів на місці старих римських фундаментів. У 1618 році знаходився у власності Верони і був резиденцією Капітана озера. Сьогодні палац належить муніципалітету Мальчезіне. Для публіки доступні бібліотека, перший поверх і сад. Тут проходять виставки, концерти, фестивалі. Поруч – Туристичний інформаційний центр і причал Мальчезіне. Люблю такі краєвиди: старовинні містечка, дахи з червоною черепицею.

Десь на горизонті місто Ріва-дель-Гарда. А ліворуч, на протилежному березі – Лімоне – суль-Гарда.

Пляжі Мальчезіне з мілкою галькою і прозорою прохолодною водою в основному безкоштовні, обладнані всім необхідним для відпочинку. З півночі починаються недалеко від замку, а з півдня – по закінченні міської набережної.

Після замку “занурились” у Мальчезіне з його колоритними вузькими вуличками і маленькими  затишними площами. Дуже подобаються прогулянки такими невеличкими містами.

Де поїсти в Мальчезіне. На міських вуличках і площах багато ресторанів, траторій, барів на різний бюджет. На лотках вуличної їжі шматок піци коштує від 2-3 євро. Цікаво, що у містечку з населенням 3500 тисячі є свій “мішленовський” ресторан Vecchia Malcesine з чудовим краєвидом на озеро, знаходиться на вул. Via Pisort, 6.

Блукаючи вуличками, ми зайшли у Bar Castello, на площі Piazza Cavour, 1. У меню – напої, салати, піца, закуски. Гарне місце, щоб трохи попоїсти і відпочити. Піадіна і домашнє вино були смачними. Це сімейний заклад, яким здавна керує одна родина. Сподобалась атмосфера бару. Тут затишно і по-домашньому: добротні старі меблі,  світлини, плакати, приємне обслуговування. За сусідніми столиками сиділи місцеві жителі, хтось читав газети. Вони прийшли сюди поспілкуватись і пропустити стаканчик холодного вина під час сієсти.

Мальчезіне – місто, що дарує натхнення. Чудові краєвиди з Монте Бальдо і вежі замку Скалігерів зачаровують. Атмосферні вулички – місце для неспішних прогулянок і приємних думок.  Недаремно відомі художники, письменники й поети знаходили тут свою музу. У Мальчезіне варто побувати.

А ми продовжуємо милуватись і надихатись мальовничими пейзажами озера Гарда. Читайте далі:

= Секрет міста Лімоне. Екстрім на Страда делла Форра. Тремозіне і Тераса Брівідо. Відпочинок на озері Гарда.

Бажаємо яскравих подорожей!

Booking.com

Читайте всі частини звіту про подорож :

= Сколе, Виноградів, Маріапоч, Будапешт. Звіт про подорож на машині до Італії. Частина 1.

= Цікаві розваги Клагенфурта. Атмосферне місто Удіне. Звіт про подорож на машині в Італію. Частина 2.

=Автентичне Тренто. Мольвено – найгарніше озеро Італії. Звіт про подорож на машині в Італію. Частина 3.

=Монастир Мадонна делла Корона – дивовижний храм у скелях. Десь між небом і землею.

Схожі записи

17 кращих готелів в центрі Риму. В якому районі зупинитись.

Цікаві розваги Клагенфурта. Атмосферне місто Удіне. Звіт про подорож на машині в Італію. Частина 2.

Монастир Мадонна делла Корона – дивовижний храм у скелях. Десь між небом і землею.