Патріарший Храм Святого Георгія в Стамбулі.

Стамбул відоме як мусульманське місто. Дивовижно, що саме тут знаходиться духовний центр світового Православ’я. Храм Святого Георгія – головний Кафедральний собор Вселенського Патріархату. Більше 400 років у ньому розташована резиденція Константинопольского Патріарха. Недалеко від Собору можна побачити єдину у світі залізну церкву. Навколо – колоритний міський район Фенер із залишками колись розкішних будинків. Як дістатись до Патріаршого Храму Святого Георгія в Стамбулі. Про його історію, реліквії, легенди розповімо у цій статті.

А ви знали, що християнство прийшло у Стамбул (тоді ще Візантій) до 38 року нашої ери. Засновником нової релігії у місті був Святий апостол Андрій Первозваний, учень Ісуса Христа. Він став першим Візантійським Патріархом. (До речі, Св. Андрія вважають основоположником християнства на українській землі. За легендою саме Св. Андрій, стоячи на горі над Дніпром, передбачив появу великого міста Київ).

У 330 році місто стало новою столицею Римської імперії, а згодом Візантійської імперії. Його назвали Константинополь на честь засновника – імператора Костянтина Великого. Він побудував тут палаци і християнські храми. Константинопольські Патріархи займали високий статус. Титул “Вселенський” з’явився у 451 році після Четвертого Вселенського Собору, разом з ним була проголошена рівність з Римським папою. У 1054 році багатовіковий конфлікт між Римом і Константинополем привів до розколу християнської церкви на православну і католицьку. Це відбулось у Соборі Святої Софії (Айя-Софія).

Читайте також: Колоритний Стамбул. Звіт про подорож.

Патріархат засновував нові церкви по всьому світу. З Константинополю (Царгорода) прийшла християнська віра у Київську Русь. У 860-х роках Патріарх Фотій вперше хрестив київського князя Аскольда і відкрив нову митрополію у Києві. Через століття у Константинополі приймає хрещення княгиня Ольга. І тільки у 988 році її онук, князь Володимир Великий, хрестив Київську Русь.

Район Фанар у Стамбулі.

Патріарший Собор Св. Георгія знаходяться у стамбульскому кварталі Фенер, що є частиною муніципального району Фатіх. Fener (Фенер, або Фанар) – цю назву легко запам’ятати і має вона свою історію. У часи Візантії на цьому березі Золотого Рогу на високій колоні висів ліхтар. Він служив маяком. “Fener” перекладається з грецької як ліхтар, з турецької  як “маяк”. Звідси й назва району. (Виявляється, болгарське слово “фенер” і російське “фонарь” є запозиченими.)

У цьому невеликому районі з візантійського періоду жили греки. Під час захоплення Константинополя османською армією на початку XV ст. вони не чинили спротив і так вберегли свої будинки і церкви. Згодом храми все одно були перетворені турецькою владою на мечеті. Тільки Церква Марії Монгольскої протягом століть залишилась парафіяльним храмом грецької громади, у якому проводились богослужіння. Вона єдина не стала мечеттю.

Після завоювання Константинополя султан Мехмед II (Магомет Великий) вирішив заручитись підтримкою християнської частини населення міста. У 1453 році він дозволив створити Константинопольський патріархат. Замість захопленого Собору Святої Софії (Айя Софії) під резиденцію патріарха віддавали кілька церков, але всі вони потім були перетворені на мечеті. І тільки у 1601 році Константинопольський патріархат розташувався у колишньому Православному жіночому монастирі у районі Фенер. Відтоді місце резиденції патріарха не змінювалось.

В Османській імперії Константинопольський Патріарх займав важливе місце. Він був головою всієї християнської конфесії країни. Навколо резиденції селились заможні аристократичні грецькі родини. Район Фанар став центром грецької громади імперії. Мешканців цього району називали “фанаріотами”, а Патріархат – “Фанар”.  Представники знатних сімей займали посади в адміністрації Патріархату, спонсорували його діяльність. У XVIII ст. багаті “фанаріоти” призначались воєводами Молдови і Валахії.

У XX ст. грецька меншина Туреччини зазнала жорстоких гонінь. У вересні 1955 року у Стамбулі та інших містах стався черговий і найбільший погром греків. Були зруйновані будинки, школи, спалені церкви. Після цих подій більшість греків виїхали. Від громади, що 1923 році нараховувала більше 200 тисяч людей, у Стамбулі залишилось майже 3 тисячі етнічних греків. Так завершилась 2-тисячна історія грецької громади міста. Район Фенер заселили турки. Й досі тут поруч з відновленими жилими домами можна побачити багато старих напіврозвалених будинків. На світлині – вуличка, що веде до Патріархату.

Як дістатись до Патріархату.

Від причалу Еміненю до Собору Св. Георгія близько 2 км. Дістатись можна на автобусі або на катері вапуру. Зупинка автобуса і потрібний причал вапуру знаходяться на площі района Еміненю. Ліворуч від Галатського мосту (якщо дивитись на протилежний берег і Галатську вежу).

• Маршрут на автобусі. Найшвидший варіант. З автобусної зупинки біля причалу Еміненю до Патріархату ходять автобуси №44B, 48E, 99, 99A ,99Y. Їхати 5-7 хвилин (якщо без заторів) до зупинки Fener. Переходите дорогу і біля мечеті звертаєте у провулок. Далі пішки 100 м до Собору Св. Георгія.

Це корисно знати: Громадський транспорт Стамбулу: вартість проїзду, де купити квитки, як зекономити.

• Маршрут на вапуру. На катері до Храму Св. Георгія їхати значно довше, проте цікавіше і романтичніше. Можна по дорозі милуватись берегами Золотого Рогу, влаштувати собі круїз по затоці. Вартість поїздки на автобусі й на вапуру однакова. Вихід на причалі Fener. Потім йдете через парк, переходите дорогу і біля мечеті звертаєте у провулок. Далі пішки 100 м до Собору Св. Георгія.

• На екскурсійному автобусі Hop on Hop off. Патріархат входить до Великого Синього  автобусного туру. Квитки на автобус зі знижкою 10% можна придбати онлайн на на цьому сайті .

“Залізна” – Болгарська православна церква.

Спочатку можна відвідати єдину збережену Залізну церкву в світі. На березі Золотого року, в 300 метрах від причалу і зупинки автобуса, височіє елегантний Храм Св. Стефана. Він належить болгарській релігійній громаді, яка з’явилась у місті у XVIII ст. Перша дерев’яна церква на цьому місці була відкрита у 1849 році. Освячена на честь першомученика апостола Св. Стефана. Вона була перероблена з будинку, що подарив громаді князь Стефан Boґоріді (Богоріді), християнин, радник турецького султана, Воєвода Молдови. Храм став центром релігійного і культурного життя болгарської громади, при  ньому була відкрита школа і друкарні. Тут проголосили автокефальну Болгарську церкву.

У 1898 році на місці старої церкви постала нова – унікальна, з заліза. Створена австрійською фірмою за проектом вірменського архітектора. Залізні елементи майбутнього храму доставили з Відня у Стамбул кораблями по Дунаю, Чорному морю і Босфору. Важили ці частини майже 500 тон. Нову Церкву Св. Стефана зібрали практично як конструктор, тільки “важковаговий”. Корпус виготовлений зі сталі, стіни зібрані з бляхи. Всередині встановили витончений різний дерев’яний іконостас. Внутрішнє оздоблення храму стало першим прикладом стилю модерн у Стамбулі.

Створення таких залізних храмів-конструкторів – це британський винахід XIX ст. Таким чином церкви перевозились і встановлювались у далеких колоніях країни. Такі храми стали трендом епохи. Була залізна церква побудована навіть у Києві (Церква Іоанна Златоуста – тепер на її місці сквер біля Київського цирку). На сьогодні Болгарська церква Св. Стефана – єдина в світі збережена залізна церква.

Патріарший Храм Святого Георгія (Юрія).

Сьогодні Православна церква об’єднує майже 300 мільйонів віруючих по всьому світу. Складається з незалежних помісних церков, серед яких Константинопольский Патріархат є “першим за честю”, “старшим братом”.  Він представляє Православ’я у світі, зберігає його канони, історію, координує роботу і виступає арбітром. Вселенський Патріарх має право надавати автокефалію церквам різних країн.

Собор Святого Григорія (Юрія) є Кафедральним собором Вселенського Патріархату. Саме тут 5-6 січня 2019 року сталась визначна подія – відбулось підписання та отримання Томосу про автокефалію Православної церкви України.

Вхід у комплекс Вселенського Патріархату і Собор Святого Георгія ( турецькою мовою – Aya Yorgi Rum Patrikhane Kilisesi) безкоштовний. Тут є контроль безпеки. Головні ворота завжди зачинені як знак пам’яті про Партіарха Григорія V. На цьому місці у Великодню неділю 1821 року його жорсткого вбили за підозру у змові з грецькими революціонерами.

Собор Святого Георгія був частиною Жіночого православного монастиря, у будівлі якого в 1601 році переїхала резиденція Константинопольского патріарху. Відтоді минуло майже 420 років. За століття Церква зазнала кількох великих пошкоджень через пожежі, землетруси. Але кожен раз її відновлювали. Остання реконструкція храму була на початку 1990-х років.

Поруч з Собором ( на світлині праворуч) звели нові адміністративні будівлі Патріаршої резиденції. У комплексі Вселенського Патріархату розташовані також бібліотека, скарбниця, каплиця Патріарха. Ліворуч від Собору – Павільйон для Святого Мира. За давньою традицією у ньому під час Страстного тижня освячується мир, який потім доставляється у різні церкви для проведення таїнств.

Собор Св. Георгія невисокий і скромний. До 1840-х років він був ще нижче. Дзвіниці на храмі немає, дзвони розташовані у внутрішньому дворі. Це пов’язано з тодішньою політикою османської влади – храми інших релігій не повинні були виглядати розкішно, а їх висота не мала перевищувати вершника на коні. Яскравий приклад таких правил ми вперше побачили у болгарському Несебрі – місті сорока храмів.

Читайте: Болгарія. Колоритний Старий Несебр.

Над входом у Патріарший храм Св. Георгія – двоголовий орел. Він був символом і державним гербом Візантійської імперії.

У Патріаршому Соборі Святого Георгія (Юрія) збереглись цінні християнські реліквії. Храм освячений на честь великомученика Георгія (Юрія) Переможця. З V століття Святий був покровителем візантійських імператорів. (Цікаво, що Святий Юрій був патроном Русі. Князь Ярослав Мудрий хрестився під іменем Юрій). У притворі (праворуч на світлині) – Ікона Св. Георгія, воїна на коні, що перемагає змія. Ліворуч – унікальна Ікона пророка Іллі. Пророк одягнений у хутро на знак подяки торговцям хутром, що провели водогін у район Фенер. У притворі можна придбати свічечку і поставити її у пісок, що покриває вишуканий підсвічник XVII століття.

У церкві спокійно і гарно. В ній панує особлива атмосфера. Тут збереглась архітектура стародавньої візантійської базиліки. Колони розділяють храм на три основних частини.

Праворуч можна побачити Патріарший Трон. За легендою він належав Святому Івану Золотоусту, що був Константинопольским Патріархом з 398 по 404 роки. У день Святого місце на троні займає ікона, на якій він зображений, і жезл.

Два аналоя (високі церковні столикі, на які кладуться книги або ікони) – реліквії, привезені з древнього монастиря Пресвятої Богородиці острова Халкі, одного з Принцевих островів.

Читайте також: Принцеві острови. Який острів вибрати.

Різьблений дерев’яний позолочений іконостас – витончений шедевр XVIII століття. На ньому – цінні історичні ікони, деякі з них збереглись з часів Візантії. На царських воротах – двоголовий візантійський орел.

Праворуч від іконостасу, у куті, знаходиться одна з найцінніших і найстаріших реліквій храму –  Стовп бичування Христа. За легендою це частина колони, до якої прив’язали і побили Ісуса Христа перед розп’яттям. Святиню доставила з Єрусалима у 326 році мати імператора Костянтина – цариця Олена.  Ще дві частини християнської реліквії зберігаються у Римі та Єрусалимі.

У Соборі Святого Георгія зберігаються мощі трьох Святих Жінок: великомучениці Євфимії, імператриці Феофанії, Св. Соломонії.

Ліворуч від Іконостасу – Чудотворна Ікона Пресвятої Богородиці Фанеромені (Явлена). Привезена з міста Кізікоса, покрита срібною і золотою оправою. Поруч – раки з мощами трьох Святителей, знаменитих Богословів раннього християнства: Василя Великого, Івана Золотоуста, Григорія Богослова. Під час 4-го Хрестового походу реліквії були вивезені в Рим. Через 800 років мощі Св. Григорія і Св. Івана повернулись у храм. Нещодавно привезені й мощі Св. Василя.

Який Стамбул без котів?! На території Патріархату вони теж комфортно себе почувають. Через двір поважно чемчикує місцевий пухнастик. Читайте також: Коти в Стамбулі. 10 цікавих фактів з котячого життя.

І ми теж почемчикували у сусідній колоритний стамбульський район Балат. Читайте  про нього тут:

=Балат – яскравий район Стамбулу.

Години роботи Храму Св. Георгія.

Церкву Св. Георгія можна відвідати щоденно з 8-00 до 17-00, крім неділі

Розклад богослужінь:

• • • понеділок-п’ятниця: 8-00, 16-30.
    • субота: 8-00, 16-00.
    • неділя і святкові дні: 8-00, 9-30, 16-00.

Вхід вільний. При вході варто дотримуватись дрес-коду: закриті плечі і коліна, покрита голова для жінок. Сайт: www.patriarchate.org

Собор Святого Георгія на мапі Стамбулу:

Патріарший Храм Святого Георгія надзвичайно скромний. Проте його значення у православному світі надважливе. Тут зберігаються цінні християнські реліквії. Собор відвідує багато прочан. Під час нашого візиту у храмі були також мусульмани, що цікавляться іншою релігією і культурою. У цьому місці панує спокій і особлива атмосфера.

Бажаємо яскравих подорожей!

Читайте: Де зупинитись в центрі Стамбулу. 15 кращих готелів.

До речи, готель в Стамбулі ми бронювали на цьому сайті.

Booking.com

Читайте також: 

=Прогулянка по Босфору. Самостійно і мегацікаво!

=Мегацікавий Музей Рахмі Коча в Стамбулі.

=Стамбульский акваріум в ТЦ Аква Флорія.

=Хмарочос Сапфір. 236 метрів над Стамбулом.

=Елегантний Палац Бейлербей. Стамбул.

Схожі записи

Балат – яскравий район Стамбулу.

Долмабахче – розкішний палац султанів у Стамбулі.

Цистерна Феодосія – секретне місце Стамбулу.