Старовинні замки зберігають багато таємниць. Про давні фортеці Рівненщини складають легенди. Губківський замок – одне з найміцніших укріплень того часу. Середньовічний Корецький замок пам’ятає ще князів Острозьких. І хоч від них залишились лише руїни, тут відчувається особлива енергетика. Як доїхати до замків і чим цікава їх історія.
#Мандротерапія – це спосіб підтримати один одного під час карантину, коли ви згадуєте свої яскраві подорожі і ділитесь ними з іншими мандрівниками. З вас розповідь або фото-звіт, з нас – майданчик блогу і широке коло читачів-однодумців. Невідомі маєтки і замки України відкриває для нас невтомна мандрівниця, активна учасниця проекту Олена Крутоголов. Це вже її друга стаття для #мандротерапії.
Читайте також:Загублені Маєтки Київської області: Мироцьке, Копилів, Руде Село.
Тож ми щиро вдячні Олені Крутоголов за нові пригоди у таємничих замках Рівненщини.
Рівненщина: Губківський і Корецький замки.
Якось після неймовірно напруженого робочого тижня, прокинувшись у суботу зранку ми з чоловіком вирішили просто їхати світ за очі по Житомирській трасі, доки стане пального. Якби бак був повний, то, певно б, доїхали до Львова). Але нам пощастило і на Рівненщині ми почали звертати увагу на інформаційні знаки на коричневому фоні (хто не знає, то такий фон інформує про пам’ятки, визначні місця)
Губківський замок.
Знаходиться над річкою Случ в селі Губків Рівненської області, в 300 км від Київа, в 70 км від м. Рівне і Новоград-Волинський.
Тож їду я за кермом і бачу покажчик, що до якогось там замку 36 км. Дивлюсь на чоловіка і за його мовчазної згоди повертаю у бік замку. Навігатор видає дивні речі – 36 км їхати 1,5 години. Ми дуже здивувались, але буквально за кілометр зрозуміли чому саме так. Стан дороги був неймовірно жахливим. У нашої машини високий кліренс, проте ми були вкрай обережні, рухаючись маршрутом. Якщо ваш автомобіль типу седан – не їдьте, принаймні не заїжджайте до пам’ятки з цього боку.
Десь кілометрів за 20 пропадає з’єднання з інтернетом і перестають працювати гугл-карти. Проте навігатор, що є в автомобілі, працює, і ми продовжуємо рух. Доїжджаємо до місця, де на карті має бути міст, вже майже біля самого селища Губків. Річка є, на картах міст є, а в реальності його нема. Я вже, було, подумала повертатись. А чоловік запропонував проїхати трохи далі і – міст знайшовся, тільки інший, через 2 кілометри.
Заїхали ми в маленьке село Губків. Руїни я помітила відразу. Але як до них дістатися уточнювали у місцевого. Насправді там невеличка дорога, що впирається в хату, а далі стежка довкола паркану. Подолавши цей заплутаний шлях, вийшли на гору, з якої відкрився казковий краєвид на р. Случі.
Незаймана природа, відчуття спокою і гармонії…
Від замку залишились лише руїни, проте вони точно залишаться в моєму серці серед тихих ресурсних місць.
Трохи історичної довідки:
Історія Губківського замку надзвичайно рясно всипана легендами та переказами і перебуває під завісою таємничості до нинішнього часу. Про те, коли саме збудували один із найпотужніших та найдосконаліших у Волинській оборонній школі комплексів, достеменно не знає ніхто. Історія древнього Хубкова як великого поселення сягає ще часів Доруської доби. Археологічні дані свідчать, що приблизно у VII-VIII ст. на місці замку стояла дерев’яна фортеця, а на сусідньому пагорбі були поселення.
У XVII ст. замком володіли Даниловичі, а після них – Цетнери. На початку XVIII ст. – під час Північної війни – Губків руйнували спочатку російські війська (1704 р.), а потім шведські (1708 р.). Незважаючи на спустошення, у 1708 році місцевий люд відбудовує церкву. Вона була дерев’яна, освячена на честь Параскеви й простояла до Другої світової війни.
У 1755 р. власником Губкова та його околиць стає Фелікс Бічинський. З 1795-го – після приєднання Волині до Російської імперії – Губків входить до Рівненського повіту. Під час Другої світової війни Губківський замок мав іще два поверхи і підвальне приміщення. Після розрухи місцеві жителі розібрали його на матеріал для будівництва хлівів та погребів. Люди розповідають, начебто півтисячолітня червона цегла настільки міцна, що не кришиться донині. Цікавим є також і той факт, що не піддалися часу й фрагменти дубових балок, вмуровані в кам’яні стіни фортеці.
Обійшовши все довкола, насолодившись красою природи, вирушили додому. Цього разу їхали іншою дорогою – набагато кращою і виїхали за околицями м. Рівне (будете їхати – заїжджайте з цього боку).
Корецький замок.
Насправді, Корецький замок ми подивились в іншу нашу подорож (їхали до Тараканівського форту), але я рекомендую побудувати маршрут: Київ-Корецький замок-Губківський замок-Київ. Орієнтовно вся подорож займе у вас +/-11 годин.
Ця історична пам’ятка знаходиться в місті Корець Рівненськох області, в 35 км від с. Губків, в 260 км від Києва, 65 км від Рівного. За’їзд туди легкий та зручний з Житомирської траси. Дорога нормальна, ями є, але їх є де об’їхати.
В самому місті є ще Свято-Троїцький жіночий монастир, заснований у 1620 році. Це один з 9 монастирів України, що не були закриті під час радянської влади. Але ми не фанати церковної архітектури, тож подивились пам’ятку проїздом. Не подивитись було неможливо – вона в центрі міста.
Від Корецького замку теж залишились руїни, красиві руїни…
Для любителів полазити в підземеллях є чудова можливість – в хорошому стані збереглися 3 кімнати, кожна з яких має вихід з виглядом на річку Корчик.
Щодо історії місця:
У більшості історичних джерел зазначається, що засновником фортеці був князь Острозький. З трьох сторін замок був оточений глибоким ровом, який захищав фортецю від нападу. Із заходу вона була надійно прикрита річкою. До замку Острозьких можна було дістатися лише через міст, який з’єднував його з навколишнім світом. А в XVI ст. новим власником замку, князем Богданом (Богушем) Корецьким, до фортеці були добудовані нові укріплення.
Протягом XVII—XVIII століть, Корецький замок був перебудований на зразок палацу. Востаннє, 1780 року, його перебудував князь Юзеф Клеменс Чарторийський. 1832 року палац-замок згорів і відтоді в ньому не проводилося жодної суттєвої реконструкції. Щоправда, в 1920-х роках власник руїн Корецької фортеці Бнінський намагався провести ремонт, але через деякий час роботи були припинені. Цікаво, що на сучасному гербі міста Корець зображено надбрамну вежу замку Корецьких.
В цілому на Рівненщині ще багато цікавого… На цьому поки все. Keep calm and love Ukraine!
Автор статті: Олена Крутоголов. Спеціально для #Мандротерапія від Блогу Олени та Євгенія Пузатків.
На жаль, стан багатьох замків в Україні – це занедбані руїни. Нам згадався замок в угорському селі Жамбек, недалеко від Будапешта. Там теж руїни, але сьогодні залишки замку перетворили на цікаву туристичну локацію. Як це виглядає, читайте в нашій статті:
Бажаємо яскравих подорожей!
***Долучайтесь до #Мандротерапіі! Діліться спогадами, враженнями і досвідом своїх незабутніх подорожей. Піднімайте настрій собі й іншим мандрівникам. Свої розповіді і світлини присилайте на наш email. Приходьте в гості на наш блог і запрошуйте друзів.
Booking.com
Читайте також інші статті рубрики #Мандротерапія:
= Відень весною – місто натхнення.
=Канарська автентичність – свято Ромерії.
Коментарі (0 ком.)
Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.