Батурин – Гетьманська столиця. Що подивитись.

Батурин – Гетьманська столиця, резиденція п”яти гетьманів України. У місті відкрито Національний історико-культурний заповідник. Що подивитись у Батурині за день. Як дістатись. Де зупинитись. Який графік роботи заповідника і вартість квитків. Ділимось інформацією та враженнями у цій статті.

Це пам`ять про жахливу Батуринську трагедію, про розквіт і занепад Гетьманщини. Тут відбудована Цитадель фортеці – місце козацької слави і горя. Стіни єдиного вцілілого з тих часів будинку Генерального суду зберігають історію забороненого кохання гетьмана Івана Мазепи та юної Мотрі Кочубей. У Батурині доживав віку останній Гетьман України. Вражає красою Палац Кирила Розумовського. А ще у Кочубеївському парку можна дізнатись про колись найбільшу пасіку світу.

Батурин був частиною нашої подорожі Чернігівщиною. Про весь маршрут поїздки читайте тут:

= Чернігів – путівник. Козелець, Седнів, Батурин. Маршрут мандрівки на вихідні.

Невелике місто Батурин розташоване в Чернігвській області, в 180 км від Чернігова, в 220 км від Києва. Тут у 2007 році створено Національний історико-культурний заповідник “Гетьманська столиця”. Основні пам’ятки: Батуринська фортеця, Воскресенська церква, Покровська церква, Музей Археології, Палац Кирила Розумовського, Миколо-Крупицький монастир, Будинок Генерального судді В. Кочубея.

---

Зміст: 

1.Пам’ятки Батурина.

• Батуринська фортеця.
• Музей археології.
• Воскресенська церква-усипальниця К. Розумовського.
• Парк Кочубеївський. Будинок-музей Генерального судді В. Кочубея.
• Палац Кирила Розумовського – останнього гетьмана України.

2. Графік роботи. Вартість квитків. Екскурсії.

3. Де зупинитись у Батурині.

4. Батурин на карті. Як дістатись.

---

Пам”ятки Батурина. Що подивитись.

Батурин був заснований поляками у 1625 році на високому пагорбі над річкою Сейм на місці давньоруського городища. Це була одна з семи фортець Путивльської оборонної лінії на кордонах Речі Посполитої. Серед них – фортеці у Глинську, Ромнах, Конотопі. Навколо фортифікацій розбудовувалось передмістя з хатами ремісників, купців. У 1648 році Батурин перейшов у володіння Війська Запорозького, став центром козацької сотні.

Чим відоме місто? Батурин протягом 23 років (з 1669 по 1708 і з 1750 по 1764) був Гетьманською столицею, резиденцією гетьманів Лівобережної України. Тут діяли п’ять гетьманів: Дем’ян Ігнатович (Многогрішний), Іван Мазепа, Іван Самойлович, Пилип Орлик, останній гетьман України Кирило Розумовський. На Майдані Гетьманської Слави (біля фортеці) встановлено пам’ятник “Гетьмани. Молитва за Україну” на честь п’яти гетьманів України, що пов’язані з Батуриним.

Батуринська фортеця.

З 1669 року укріплену фортецю обирають як місце резиденції гетьмана Дем’яна Многогрішного. Протягом 9 років у Батурині головували гетьмани Іван Самойлович та Іван Мазепа. За цей час тут зводились храми, будинки. В 10 км від Гетьманської резиденції відбудували Миколо-Крупицький монастир, що став релігійним і культурним центром Лівобережної України, мав велику бібліотеку. Місто росло і розквітало. Тут жили понад 15 тисяч люду.

Після переходу Мазепи на бік шведів, у 1708 році Батуринська фортеця за наказом Петра І була захоплена московським військом Меншикова. Загарбники знищили, спалили вщент місто, розграбували й зруйнували всі храми, влаштували велику різанину – вбили майже все мирне населення Батурина, не шкодуючи жінок і малих дітей. Загинуло від 11 до 15 тисяч людей. Після Батуринської трагедії фортеця більше не відбудовувалась.

Тільки через 300 років, у 2008 р. Батуринська фортеця була відновлена за зразком фортифікаційних споруд початку XVIII століття. Тепер це музейний об’єкт, що зберігає пам’ять про часи Гетьманщини, про мирних батурінців, що загинули від рук московського війська. Тут ніби повертаєшся в минуле.

Вартість відвідування: Квиток для дорослого коштує 20 грн, для учня, пенсіонера – 10 грн.

Вхід у фортецю через головну В’їзну вежу висотою 29 м і дерев’яний Замковий міст.

Навколо фортечних стін глибокий ров.

З обох боків від оборонних стін – замкові башти.

Двір Батуринської фортеці реконструйовано за результатами археологічних розкопок. На території фортеці відбудували дерев’яну церкву Воскресіння Господнього.

У мурованій підземній крипті храму поховані захисники і мирні мешканці Батурина вбиті у 1708 році.

Всередині церква Воскресіння Господнього дуже схожа на Георгіївську церкву з міста Седнів.

Читайте також: Стародавній Седнів. Пам`ятки, легенди, цікаві місця.

Це діючий храм. Тут можна поставити свічку по загиблим під час Батуринської трагедії.

У фортечному дворі змуровано Гетьманський Будинок. Так виглядала канцелярія і офіційна резиденція гетьмана у XVII столітті. Будинок зведений за традиціями української народної архітектури – як хата на дві половини.  Праворуч – фортечний колодязь глибиною 29 м та Скарбниця, в якій зберігались державні кошти, цінності, клейноди.

Старовинні гармати різних часів, якорі – тут ціла “гарматна” експозиція.

В пам’ять про загиблих у Батуринський трагедії 1708 року на високому фортечному пагорбі встановлено у 2004 році Хрест. Саме з цього пам’ятника почалась реконструкція і відродження Батурина, легендарної Гетьманської столиці.

З оглядового майданчика і фортечних стін відкривається мальовничий краєвид на річку Сейм та околиці.

У Головній в’їзній вежі – сходинки на гору, але оглядовий майданчик на вежі ще не працює. Серед інформаційних стендів на стінах звернули увагу саме на цей. Уривок з поеми Тараса Шевченка “Великий Льох”, в якому йдеться про Батуринську трагедію.

Музей Археології.

Про Батурин стародавній, козацької доби і часів гетьманства можна дізнатись у Музеї Археології. Вартість квитка – 20 грн – дорослий, 10 грн – дитячий.

Воскресенська церква-усипальниця К. Розумовського.

З 1750 по 1764 року Батурин знову стає резиденцією останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Він прибув сюди з Петербургу. Почав знову відбудовувати місто, що було у занепаді. У Батурині з’явились палаци, нові храми, будинки, планувалось відкриття університету. К. Розумовський запровадив цілу низку реформ Гетьманщини, дбав про відродження української державності, економіки й культури. У 1764 році за наказом Катерини ІІ гетьманство в Україні було скасовано. Останні 9 років життя Кирило Розумовський провів у Батурині.

За заповітом у 1803 році його поховали у Воскресенський церкві, що будувалась ним як родова усипальниця.  Після революції радянські вчені відкрили склеп К. Розумовського, забрали всі коштовності, а потім засипали землею.

В цій подорожі ми побували в місцях, де народився і помер останній Гетьман України: Козелець і Батурин.

Всередині Воскресенської церкви спокій і краса. Це діючий храм.

Поруч з храмом – новий Будинок культури, сувенірний ринок, парк скульптур.

Серед кам’яних скульптур здивувала ось ця. Дивне якесь уявлення автора про українську жінку…

Парк Кочубеївський. Будинок-музей Генерального судді В. Кочубея.

За вказівниками приїхали на парковку біля входу в парк “Кочубеївський”. Праворуч від воріт – каса. Не пропустіть, якщо хочете купити квитки в Будинок-музей судді. Квиток в музей коштує 20 грн для дорослого, 10 грн для учнів, студентів, пенсіонерів. Вхід в парк також 20 грн та 10 грн – дитячий.

У парку знаходиться Будинок Генерального судді Василя Кочубея – унікальна пам’ятка кінця XVII століття. Саме про нього писав в поемі “Великий Льох” Тарас Шевченко: “На тім пожарищі Одна тільки й осталась В Батурині хата”. Це єдина будівля міста, що збереглась з часів Гетьманщини. Дивом вона не постраждала від пожежі й руйнування у Батуринській трагедії 1708 року. За три століття була свідком розквіту і занепаду козацької столиці.

Побудував садибу гетьман Дем’ян Многогрішний в XVII столітті для Генерального військового суду, найвищої юридичної інстанції козацької доби. В підвалі розміщалась в’язниця і слідча кімната. Кажуть, що від Будинку суду до Батуринської фортеці вів таємний підземний хід.

У 1700 році приміщення суду передали у власність генерального судді  Василя Кочубея. Він облаштував тут свій родинний маєток. Біля садиби збудував дерев’яну церкву. З діброви зробив мальовничий парк зі штучним ставом, який потім назвали “Кочубеївський”.  В музеї розповідається про великий рід Кочубеїв, зраду та долю сім’ї.

В експозиції зібрані старовинні меблі, одяг, предмети побуту, кахлі, піч.

Окрема кімната музею присвячена романтичній історії кохання 65-річного Івана Мазепи і 16-річної Мотрі Кочубей, донькі генерального судді. Про пристрасть гетьмана розповідають листи до дівчини, що представлені в експозиції. Він хотів одружитись з Мотрею, яка була його хрещеницею, але батьки відмовили І.Мазепі і видали її заміж за генерального писаря Семена Чуйкевича.

Останній гетьман України Кирило Розумовський придбав маєток Кочубеїв. Він полюбляв прогулянки по Кочубеївському парку, часто відпочивав на великому дубовому пні. За переказами, у тінистих алеях Кочубеївського парку проходили  таємні побачення закоханих Іван Мазепи та Мотрі Кочубей.

Маєток був у власності нащадків Кочубея до революції. Після 1917 року вони виїхали за кордон. А у покинутій садибі створили Музей бджолярства ім. Петра Прокоповича, який існував всього 7 років. Довгі десятиліття садиба руйнувалась, була у занепаді. Тільки у 1975 році її відбудували і відкрили тут краєзнавчий музей. У 2007 році Будинок Генерального суду, як цінну пам’ятку заповідника “Гетьманська столиця”, відреставрували, в кімнатах розгорнули музейну експозицію,посадили яблуневий сад, в парку встановили скульптури.

Поруч з садибою Кочубея – виставка “Пасіка ім. П. Прокоповича”. Тут можна побачити, як розвивалось бджільництво від давніх вуликів до сучасних.

В парку – пам’ятник видатному українському бджоляру Петру Прокоповичу. Він винайшов перший рамковий розбірний вулик, вдосконалив його конструкцію, розробив нові методи бджільництва. Петро Прокопович заснував у сусідньому селі Пальчики першу в світі школу пасічників, в якій в 1843 році побував Тарас Шевченко. В цей час пасіка стала найбільшою в світі і нараховувала 10 тисяч сімей бджіл.  Мед з неї поставлявся до імператорського двору. Іменем П. Прокоповича названий Український інститут бджільництва.

Палац Кирила Розумовського – останнього гетьмана України.

Кирило Розумовський – один з найбагатших землевласників.  2 роки  був Президентом Імператорської Академії наук у Петербурзі, активно підтримував М. Ломоносова, сприяв розвитку друкарської справи. Останні роки свого життя після усунення з посади Гетьмана Війська Запорізького він провів у власному розкішному Палаці, що збудував в Батурині. Тут зібрав величезну бібліотеку – понад 2 тисячі книг, облаштував вишуканий парк.

Доля Палацу схожа на історію Гетьманської столиці Батурин. Після скасування Гетьманщини і смерті Кирила Розумовського палац і місто приходять у занепад. Будівлю, що пережила кілька пожеж, сім раз безуспішно намагались відновити. А Батурин став селом, після революції колгоспом, пізніше селищем міського типу. В 1990-х роках підприємства міста перестали працювати, люди почали виїжджати.

Створення у 2007 році заповідника “Гетьманська столиця” посприяло відродженню містечка. Проведена масштабна реконструкція фортеці, храмів, палаців, відкриті музеї. Сюди почали приїжджати туристи. У 2008 році Батурин отримав статус міста. Сьогодні у ньому проживають майже 2500 мешканців.

Відреставрований Палац останнього Гетьмана України знову вражає красою й витонченістю.

В ньому розгорнута музейна експозиція. Вхід у Палац тільки з екскурсією. Мінімальна група – 5 чоловік. Вартість екскурсії по палацу 100 грн – дорослі, 50 грн – діти, студенти, пенсіонери. Години роботи: 10-00 – 17-30, з листопада по березень вихідний – понеділок. Вхід у парк – 20 грн, дитячий квиток – 10 грн.

Графік роботи. Вартість квитків. Екскурсії.

Години роботи заповідника: У літній період заповідник працює щоденно з 9-00 до 17-30, з листопада по березень вихідний – понеділок.

Вартість квитків: Окремий вхід на кожну локацію коштує – 30 грн/ 15 грн дитячий.

Екскурсії: Вартість групової екскурсії залежить від теми і маршруту. Є ціна 100/50 грн, є ціна 150 грн/75 грн з людини на кожну локацію. Проводяться для індивідуальних туристів по мірі наповнення груп. Екскурсії проводяться  по мірі набору груп.

Дні відкритих дверей у Батурині з безкоштовним входом на всі локації:

18 квітня – у День пам”яток історії та культури, 18 травня – у День музеїв, 1 червня – до Дня захисту дітей, 13 листопада – у День пам”яті Батурина.

Актуальну інформацію по годинам роботи, вартості квитків і по замовленню екскурсій дивіться на офіц. сайті Національного заповідника “Гетьманська столиця”.

Де зупинитись в Батурині.

На жаль, у Батурині вибору готелів і садиб немає. Один готель є у Батурині, інший – по дорозі з Києва.

• Готель Вітрила Маклая.

В Батурині можна зупинитись у Готелі Вітрила Маклая. Він має відмінні відгуки гостей. У готелі комфортні номери, сад, парковка, відкритий басейн, ресторан. Чому така назва? При готелі відкрито Музей Міклухи-Маклая, відомого мандрівника, географа, дослідника, етнографа, нащадка українських козаків.

До речі, ми бронюємо житло в подорожах на цьому сайті.

Booking.com

Батурин на карті. Як дістатись.

Батурин знаходиться в 180 км від Чернігова, в 220 км від Києва. Як дістатись:

• Потягом до станції Бахмач або Конотоп. Звідти приблизно 25 км на автобусі/таксі до Батурина.
• Автомобілем. Дороги Е95 та Е101 хорошої якості.

Маршрут Київ – Батурин  і маршрут пам”ятками Батурина на мапі:

Подорож до Батурина – це можливість дізнатись історію українського козацтва часів Гетьманства. Величне кохання і моторошна трагедія, зрада і відданість, занепад козацтва і відродження пам`яті про героїчні часи – це все про сучасне маленьке містечко Батурин, колись потужну фортецю і Столицю Гетьманщини.

Бажаємо яскравих і цікавих подорожей!

Читайте також:

= Богуслав – місто натхнення. Екскурсії, тури.

= 10 чудових СПА-готелів Закарпаття.

= Буцький каньйон – справжнє диво природи.

= Пам’ятки Умані. Літній та осінній шарм Софіївки