Тракай – край озер і середньовічних замків.

Є у світі місця, які наповнюють енергією, дарують приємні емоції, у яких легко дихається. Саме таким ми відчули місто Тракай з його легендами, мальовничим озерами, романтичним середньовічним замком, караїмським колоритом і старовинною чудотворною іконою Божої Матері – захисниці Литви. Це багатонаціональне місто, у якому поєднались культура, релігія і традиції різних народів. Здавна тут живуть литовці, караїми, татари, поляки, євреї. Тракай – важливе місто в історії Литви. У XIII-XIV столітті місто було столицею Великого князівства Литовського, резиденцією його правителів. Що подивитись у Тракай, як дістатись, де зупинитись і поїсти – розповімо у цій статті.

Поїздка в Тракай була частиною нашої подорожі до Вільнюса: Читайте також:

= Вільнюс. Путівник: пам’ятки, транспорт, готелі, литовська кухня, маршрути прогулянок, цікаві місця.

Наказав побудувати місто Тракай князь Гедимін (1275-1341 рр), той самий, що заснував за кілька років Вільнюс. Любив князь полювати. Для цього виїжджав далеко за межі своєї столиці – древнього міста Кернаве.  Дуже сподобався йому цей озерний край і пагорб серед мальовничого лісу. Назва Тракай, “trakas”, значить  “високе місце у лісі”. За кілька років (у 1337 р) тут звели замок, який став новою столицею Литовського князівства. Згодом він перейшов у спадок сину Гедиміна – князю Кейстуту (1297-1382 рр).

Через напади Тевтонських Лицарів, що знищували країну, литовці змушені були оборонятись і будувати нові захисні фортеці у важкодоступних місцях. Тому князь Кейстут звів нові замки: один – на півострові, другий – на острові серед озер. Сюди переніс свою резиденцію. А фортецю у Старому Тракаї, що знаходилась в 3-х км, віддав ченцям-бенедиктинцям. Так був заснований один з перших литовських монастирів.

Новий Тракай став основною резиденцією князя Вітовта (1350- 1430 р), сина Кейстута та онука Гедиміна. Тут розмістилась столиця Великого князівства Литовського. Проводились прийоми іноземних послів, важливі зустрічі та бали. У 1407 році Тракай отримав Магдебурське право. Протягом XV ст. був багатим торговим містом. З переїздом столиці у Вільнюс у XVI ст. Тракай втратив своє значення. А після руйнування замків під час нападу Московії у 1660-х роках став маленьким провінційним містечком. Сьогодні відновлюється славетна історія і замки Тракаю. У цьому унікальному озерному краю діє Історичний Національний парк.

Як дістатись до міста Тракай.

Тракай знаходиться в 30 км від Вільнюса. Це популярне туристичне місце. Тому сюди варто приїхати вранці, коли ще немає натовпу туристів. Наша поїздка з Вільнюса з неспішним знайомством  з пам’ятками Тракаю тривала півдня, близько шести годин включно з часом на дорогу.

Автобусом.

З Вільнюського автобусного вокзалу, що знаходиться за адресою вул. Sodų g. 2, до міста Тракай ходять маршрутки і автобуси. Відправлення кожні 10-20 хвилин з приміських платформ №6, №7, №8, а також з міжміських платформ №28, №29 – у напрямку Alytus. З Вільнюса до Тракаю їхати 30-40 хвилин. Розклад автобусів на сайті: autobusustotis.lt.  Вартість поїздки – 2 євро. Квиток можна придбати у касі автовокзалу або за готівку у водія автобуса.

*Від автовокзалу міста Тракай до Тракайського замку потрібно йти 2,3 км, приблизно 25-30 хвилин.

Потягом.

З Вільнюського центрального залізничного вокзалу, що знаходиться на вул..Geležinkelio g. 16, до Тракаю можна доїхати потягом. На відміну від автобусів, потяги відправляються не так часто – кожні 1-2 години. Вартість квитка у 2-му класі – 1,80 євро. Розклад руху та квитки –  на сайті: litrail.lt. Квитки можна придбати в касах залізничного вокзалу, через інтернет, у потязі за готівку. Але при купівлі у потязі квиток може бути на 2 євро дорожчій. Така плата за додаткову послугу стягується, якщо каса вокзалу на момент посадки у потяг працювала.

*Від залізничного вокзалу міста Тракай до Тракайського замку пішки 2,8 км, приблизно 35-40 хвилин.

Автомобілем.

З Вільнюса до Тракаю- спочатку прямуєте по трасі А 1, далі А 4 та А 16.

Таксі.

Якщо ви подорожуєте з друзями чи родиною, можна замовити таксі, яке підвезе вас до туристичного центру Тракай і до мосту на Тракайський замок. Ми скористались послугами відомої світової мережі UBER, що пропонував найвигідніший тариф – 16-20 євро в один бік.

Де зупинитись у Тракай.

Ми приїхали у Тракай у квітні, на півдня. Зупинились у Вільнюсі, у готелі  Ivolita Vilnius.

Природа і краса Тракайського краю дуже вразила. Думаю, в теплу пору року сюди варто приїхати на кілька днів, подивитись пам’ятки міста і на озерах відпочити. У невеличкому Тракаї великий вибір житла для туристів. Забронювати можна за цим посиланням:

• готелі Тракай – від 45 євро за двомісний номер
• гостьові будинки – від 32 євро за двомісний номер
• апартаменти – від 30 євро за двох.

Спеціальні пропозиції та акції готелів дивіться тут:

Booking.com

Тракай. Що подивитись. Пам’ятки й цікаві місця.

Місто Тракай знаходиться на півострові, в оточенні блакитних озер. Дуже здивувались, коли вперше побачили мапу. Озерний край Тракай схожий на янгола з великим крилами – озерами Akmena та Skaistis, з тілом і головою – озером  Galvė і пагорбом Янголів, двома “озерними” ногами Totoriškių і Bernardinų (Lukos). Може тому тут так добре)).

Маршрут пішої прогулянки по Тракаю на мапі. На ньому: сині позначки – це пам’ятки, червоні – це вокзали та туристичний центр, жовті – ресторани караїмської кухні з гарними відгуками, кав’ярні.

Острівний Тракайський замок.

Знайомство з пам’ятками Тракаю ми почали з Острівного замку – унікальної фортеці на озері. Кажуть, це єдиний замок на воді у Східній Європі. Тракайський замок почав будувати князь Кейстут, а завершив у XIV столітті онук Гедиміна – князь Вітовт. Замок звели посеред озера Гальве на великому острові, який створили з трьох маленьких, засипавши простір між ними ґрунтом. Князівська резиденція була недоступною фортецею. У 1511 році столицю Князівства Литовського перенесли у Вільнюс. Замок став “елітною” в’язницею. Під час нападу Московії у 1660-х роках Тракай був спалений, а Острівний і Півострівний замки зруйновані. Залишки мурів і фортець довгі століття нагадували про славу міста.

Проекти відновлення Тракайського замку з’явились у XIX столітті. Протягом 60-ти років – до 1987 року – тривала реконструкція замку. Він постав таким, яким був у XV столітті у розквіті слави. Сьогодні у ньому розмістився Музей Історії Тракай.

Історичний Музей у Тракайському замку працює: з травня по вересень щоденно 3 10-00 до 19-00, в холодну пору року з 10-00 до 18-00 (листопад-лютий 9-00-17-00), понеділок – вихідний. Квитки 8 євро – дорослий, 4 євро – дитячий, фото – 1,5 євро. Влітку, у період великих черг, квитки можна придбати у спеціальному терміналі самообслуговування навпроти кас. Актуальна інформація на сайті: www.trakaimuziejus.lt.

До речі, подорожуючи Австрією, ми побували у Озерному замку Орт. Цікаво було їх порівняти.

Читайте: Австрія. Озерний край Зальцкаммергут. Озеро Траун, місто Гмунден, озерний замок Орт

До Острівного замку ведуть мости. Зранку тут ще мало туристів. Це оптимальний час для знайомства з замком.

Фортеця складається з двох частин. Княжого замку і великого двору з вежами, складами, господарчими будівлями, арсеналом. У дворі влітку проводяться середньовічні фестивалі – реконструкції.

Княжий палац був відділений від двору і додатково захищений глибоким ровом, колись наповненим озерною водою.

Вхід у Княжий палац через ворота з підйомним мостом.

Двір Княжого палацу. У XIII-XV столітті тут розміщалась резиденція правителів Великого Князівства Литовського. Жила княжа родина. Проводились прийоми іноземних монархів і послів, давались урочисті бали.

У високий туристичний сезон на сходах бувають черги туристів. А зранку гостей мало. Тут цікаво й атмосферно. Ось такою була князівська резиденція у Середньовіччі.

У залах Острівного замку діє цікава експозиція Музею історії Тракай. Макет Острівного замку.

Острівний Тракайський замок був основною резиденцією князя Вітовта. За його правління Велике Князівство Литовське досягло вершини своєї могутності і стало великою державою з найбільшою за всю історію територією – від Балтійського до Чорного моря. Про народження славетного правителя розповідає легенда. 

Князь Кейстут зустрів на березі Балтійського моря і закохався у дивовижної краси дівчину на ім’я Бірута. Він попросив руки красуні, але у відповідь почув відмову. Адже Бірута була язичницькою жрицею – вайделоткою, що дала обітницю невинності. Тоді Кейстут викрав дівчину і одружився на ній у своїй резиденції у Тракай. Вітовт – четвертий син подружжя. Князь Кейстут був підступно схоплений і страчений своїм племінником – князем Ягайло. Біруту за однією версією втопили, а за другою – вона повернулась на батьківщину у Палангу, знову стала жрицею у святилищі. За переказами її поховали на високому пагорбі Бірути. Княгиню шанували у Литві як язичницьку богиню і святу.

Князь Вітовт був хрещений тричі: як католик, православний і знову як католик. У Тракай він заснував католицький храм  – Базиліку Явлення Пресвятої Діви Марії. У ній й досі зберігається чудовторна ікона, що була подарована князю.

У 1397-1398 роках після одного з переможних походів війська Вітовта на Золоту Орду з Кримського півострова були привезені 383 сімей караїмів і кілька сотен татар. Вони князя поважали і називали  “Ватат-Бей”, що значить “Князь, що перемагає ворогів”.

Караїми – стародавня тюркська народність. У Тракаї вони мали дві групи – військові та цивільні. Караїмські воїни були елітними охоронцями князя Вітовта, мостів і замків. Їх селили на вулиці, що була прокладена між двома замками: Півострівним і Острівним. Сьогодні це центральна вулиця міста – Караїм. Тож кожен, хто прибував у Тракай,  мусив спочатку пройти повз будинки воїнів, а потім через міст до замку. Так забезпечувалась додаткова охорона князя Вітовта. Цивільні караїми займались садівництвом, скотарством, ремісництвом, торгівлею, вирощували городину. Цікаво, що у Тракай вони вперше привезли з Криму огірок, і почали тут розводити цей овоч.

Татари служили у війську князя Вітовта і охороняли південний в’їзд у Тракай.  Їх поселили на західній частині півострова.  У давнину тут були будинки татар і дерев’яна мечеть.

В експозиції Музея можна дізнатись про етапи відновлення Острівного замку з руїн. Проект реставрації був розроблений у XIX столітті, .

Двір Острівного замку поступово наповнюють туристичні групи. “Фото-лицарі”вже готові зустрічати гостей).

У залах Княжого двору – продовження експозиції Музею історії Тракай.

Тут можна побачити старовинні меблі, інтер’єри, оригінальну колекцію люльок для куріння.

З задоволенням прогулялись стежкою навколо Острівного замку. Цим шляхом у давнину ходили охоронці фортеці.

Від Тракайського замку видно парк і білосніжний палац Тишкевичів  – відомого старовинного роду Великого Князівства Литовського.

По озеру ходять туристичні прогулянкові човни: звичайні, дерев’яні “під старовину” і ось такі сучасні.

Біля замкових мурів зранку тихо й затишно. Чути тільки спів пташок, хвилі озера і гуркіт прогулянкових човнів, що катають туристів.

Тут приємно посидіти відпочити, помилуватись красою природи. Чудове мальовниче місце!

Повернулись на берег по мостам, повернули праворуч і вздовж сувенірних лавок прогулялись набережною до оглядового майданчика з видами на Тракайський замок.

Трохи далі на воді – відновлене науковцями Вільнюського університету старовинне судно “Вітіна” XV-XVI століть. На такому вітрильному плоскодонному човні перевозили вантажі й товари (сіль, злаки, мед, залізо, деревину) по річці Німан до багатьох Європейських міст.

У центрі міста, навпроти мосту до Острівного замку, Туристичний офіс. Тут можна взяти безкоштовну мапу міста, дізнатись про найближчі події.

Перше, що бачиш у Тракай, – ось такі оригінальні різнокольорові дерев’яні будинки. Це автентичні хати караїмів – народності, що проживає у цьому краю вже 600 років. Спочатку князь Вітовт оселив їх на місті сучасної центральной вулиці Караїм. Згодом караїми розселились по іншим містам Литви: Вільнюс, Паневежіс, Пасваліс, Біржай.  Сьогодні караїми Криму, Галичини, Волині, Польщі, Литви утворюють єдину народність, об’єднану спільною релігією, культурою, мовою, традиціями. Караїмська мова належить до тюркської групи мов, має три діалекти: тракайський, галицько-луцький і кримський. На жаль, караїмська мова сьогодні є мовою, що зникає. Її носіями є лише кілька сотень людей у  світі.

Тракай – називають  литовською столицею караїмів. У районі мешкає близько 70 представників цього народу. Тут зберігають національні традиції. У місті є караїмський храм – кенеса,  народний музей, ресторани автентичної кухні. За підтримки ЮНЕСКО проходять літні курси караїмської мови, дитячі табори, фольклорні концерти. Майже кожен караїмський будинок з трьома вікнами на фасаді. Чому саме три? За переказами, караїми перше вікно присвячували Богу, друге – правителю Вітовту, а третє – господареві цього будинку. Кількість вікон у давнину обкладалась податком. Тож менш заможні мешканці мали будинки з двома або одним вікном.

Центральна вулиця міста Тракай – вулиця Karaimų, тобто Караїмська.

На вулиці Караїм, 30 можна побачити Кенесу – караїмський храм, синагога. Він діючий, є найстарішим у Литві. Вперше на цьому місці була зведена дерев’яна кенеса у XV столітті. Храм реконструювали для караїмської громади у 1997 році. Сьогодні Кенеса – центр караїмської релігії і культури у Тракай. Молитви і традиційні ритуали проходять караїмською мовою. Тут діє початкова школа. Поруч у буд. 22 розташований Караїмський Народний Музей, єдиний у ЄС. Експозиція розповідає про історію, звичаї, культуру народу. Працює з 10-00 до 18-00. Квиток коштує 2 євро для дорослих, 1 євро – для дитини/студента.

Караїмізм – релігія, яка дала назву народності “караїми”, що її сповідує. Караїмська віра виникла у VIII столітті у Месопотамії, сучасному Ірані. Вона заснована на Старому Заповіті та істинах Біблії, які кожен вірянин має читати і тлумачити сам, без трактувань як у Новому Заповіті, Талмуді та Корані. “Кара” – значить “читати Святе письмо”. Разом з тим, караїмська релігія поєднує риси християнства, юдаїзму та ісламу. Молодше духовенство у караїмів називається – хаззан, вищі посади – ульлу хаззан. При вході у Кенесу потрібно зняти взуття, а жінкам вдягнути хустку. Жінки моляться на балконі окремо від чоловіків.

Де поїсти у Тракай: Караїмську кухню ми спробували у ресторані Кybynlar. Тут подають караїмські національні страви. Вони готуються за старовинними сімейними рецептами, що передаються від покоління до покоління. У ресторані цікавий автентичний інтер’єр. Є літня тераса з видом на озеро и Тракайський замок. Приємне обслуговування. Адреса закладу: вул. Karaimų g. 29, (навпроти Кенеси), сайт: www.kybynlar.lt.

Знамениті караїмські пиріжки кібінас. Готуються на дріжджовому тісті з різними начинками. Варто спробувати караїмське пиво й квас. Дуже смачно!

Де ще поїсти у Тракай. Ми підібрали за відгуками в інтернет кілька закладів у місті: Senoji Kibininė – вул. Senoji Kibininė , сайт: kibinas.lt.   Markizas– вул.. Karaimų g. 25, сайт: markizas.lt.  Кібінас біля туристичних місць продають також як вуличну їжу місцеві мешканці.

Півострівний замок.

Набережною озера дійшли до залишків Півострівного замку. Він був частиною фортифікацій, що захищали Тракай – резиденцію князів і столицю Великого князівства Литовського. Збудували його за наказом князя Кейстута у 1390-х роках. Спочатку з дерева, а згодом змурували замок і мури з каміння й цегли. Колись це була одна з найбільших фортець Литовського Князівства. Її називали Великою. Оборонні стіни мали висоту 10 м. Фортифікація налічувала 11 кам’яних веж і двоє воріт. Головна брама розміщалась з боку міста, а з боку озера була запасна – зимова брама. У XVI столітті, так само як і Острівний замок, Півострівний використовували як в’язницю для високородних бранців. У 1655 році він був зруйнований. Археологічні розкопки на цьому місці і реконструкція почались у XIX столітті.

Між Півострівним замком і озером – високий пагорб. Його називають Жертовна гора. Кажуть, у дохристиянські часи тут приносили жертви язичницьким богам. Археологічні дослідження не підтвердили цю легенду. Пагорб колись був городищем, що використовувалось для додаткового захисту замку. Він мав круті схили і був оточений глибоким ровом з озерною водою. Коли ворог нападав, місцеві мешканці підіймались на городище і разом з воїнами відбивали атаку. До речі, лицарі “підкоряли” високі й круті схили городища в обладунках, що важили по 40-50 кг. Напевне, дістатись на гору у такому спорядженні було нелегкою справою. Сьогодні піднятись на городище можна по сходам, що зроблені на схилі з боку замку.

З Жертовної гори видно двір Півострівного замку. Влітку тут проходять фестивалі-реконструкції і концерти.

А з іншого боку городища – ось такий краєвид на озеро Бернардіну й Острівний замок.

У підніжжя Жертовної гори, вздовж берега озера прокладена стежка. Чудове місце для прогулянки.

Тракайські озера неймовірно красиві, а повітря чисте і легке. Думаю, влітку тут дивовижно.

Через мальовничий парк вийшли знову на центральну вулицю Караїм. Оригінальний дерев’яний синій будинок з кам’яними білосніжними колонами – колишня поштова і телеграфна контора.  Будівля, зведена ченцями у 1810 році, належала Домініканському монастирю. Після його закриття російською владою 1864 році, тут розміщалась спочатку поліція, згодом пошта. Сьогодні це приміщення дирекції Тракайського музею.

За поштою – територія і будівлі колишнього Домініканського монастиря, що був заснований у XVIII столітті. Після його закриття, приміщення зайняли в’язниця, архів, рада купців. Реставрація тут розпочалась у середині XX століття. Сьогодні у відбудованій каплиці Домініканського монастиря розміщена експозиція Музею сакрального мистецтва. В ній представлені унікальні старовинні ікони, скульптури, предмети культу, можна побачити як у давнину виглядала монастирська кухня. Музей працює з 10-00 до 18-00. Квиток: 3 євро – дорослий, 1,5 євро – дитячий.

На цьому місці – на початку центральних вулиць Vytauto і Karaimų – колись була Ратушна площа. Сьогодні височіє старовинна Колонна Святого Іоанна Непомука – один з символів міста Тракай. Він оберігає рибалок, моряків, міста на воді. Св. Непомук – покровитель Литви, поряд з Св. Станиславом і Св. Казиміром. Культ Святого привезений з Чехії. Іоанн Непомук служив священиком у Соборі Св. Віта у Празі. Був страчений королем Вацлавом IV – скинутий з Карлового мосту. Легенду про Св. Непомука читайте в статті:

= Прага. Путівник: туристичні пам’ятки, готелі, транспорт, їжа, маршрути, відгуки.

У Тракай є своя легенда про Стовп Св. Іоанна Непомука. На Ратушній площі міста його встановив у XVII столітті багатий купець на знак подяки Святому за своє врятоване життя під час бурі на озері. Статую кілька раз знімали і відновлювали. У XIX столітті російська влада наказала знести колону. Ніхто з місцевих мешканців не наважився на таку роботу. Все ж знайшовся один непорядний чоловік. Тільки-но підняв сокиру, одразу впав і зламав ногу. Після Другої світової війни радянські атеїсти зняли статую і втопили в озері. На місці скульптури Св. Непомука встановили годинник, який незабаром зламався. Працівники Тракайського музею таємно дістали статую з дна озера і сховали. Сьогодні на колоні встановлена відреставрована старовинна Статуя Св. Іоанна Непомука, що оберігає місто Тракай і його мешканців.

У Тракай знаходиться важливий храм Литви – Базиліка Явлення Пресвятої Діви Марії.  Заснував її у 1409 році князь Вітовт. У Великому князівстві Литовському правителі Базиліки були правителями країни. Зведена у XV столітті, вона кілька разів перебудовувалась і відновлювалась. 600 років цей католицькій храм був постійно діючим і належав одній конфесії. Чим ще важлива й унікальна Тракайська Базиліка?

У Тракайській Базиліці зберігається цінна реліквія – старовинна чудотворна Ікона Божої Матері – захисниці Литви. За легендою, образ Діви Марії був написаний у XI столітті у Константинополі. За давніми записами це образ Нікопеї, що у перекладі з грецької значить “Перемога”. Ікона врятувала візантійського імператора Іоанна Комніна від перської облоги. Вона була подарована князю Вітовту у 1390 році візантійським імператором Емануелем II Палеологом.

У 1718 році Римським папою Климентом XI тракайська Ікона Божої Матері була увінчана золотою короною. Образу надали титул “Та, що просить за хворих”. У Великому князівстві Литовському це була перша церемонія коронації і друга у Речі Посполитій. (Раніше була коронована у польскому місті Ясна Гора знаменита ікона Ченстоховської Божої Матері). Розкішний бароковий вівтар Тракайської Базиліки прикрашає золота корона під назвою “Вітовт”.

Сьогодні, як і в давнину, чудотворну Ікону Божої Матері шанують віряни різних конфесій: католики й православні. Сюди з’їжджаються паломники з багатьох країн.  З Вільнюса до Образу Тракайської Діви Марії прокладений найстаріший паломницький маршрут Литви. Його історія почалась у 1604 році, коли в країні “косила” людей чума і через повені була загроза голоду. Єпископ Бенедикт з вірянами пройшов пішки з молитвою від Вільнюсу до Тракаю. Після цього біди відступили.

У Базиліці Явлення Пресвятої Діви Марії збереглись унікальні старовинні реліквії. Серед них – Ікона Матері Божої Одигітрії, 16 століття. Одигітрія з грецької “та, що вказує дорогу”.

Всередині храму краса, тут панує спокій і дивовижна атмосфера. Такої кількості туристів як в Тракайському замку тут немає. Хоча Тракайська Базиліка є унікальною пам’яткою міста.

Старовинний орган.

Цікаво, що саме на Тракайських озерах здійснювались перші обряди хрещення у православну віру. Цьому сприяв князь Гедимін. До XVIII століття у Тракай було 8 православних церков. На сьогодні діє одна – Церква Різдва Пресвятої Богородиці, зведена у XIX столітті.

Прогулянку по Тракаю завершили на солодкій ноті – у місцевій Майстерні Шоколаду, що знаходиться недалеко від Базиліки на центральній вулиці Vytauto g. 4.

Авторський Тур – “Вільним кроком у Вільно”.

Тракай – частина маршруту нашого першого Авторського туру під назвою: “Вільним кроком у Вільно”.  З нами була чудова мандрівна команда – позитивні, чарівні, допитливі)). Усі різного віку, різних професій, з різним туристичним досвідом. У такій компанії подорож до Вільнюсу і Тракаю стала для всіх цікавою пригодою.

Ми гуляли атмосферними вуличками Старого Вільнюса , відкривали смаки місцевої кухні, відвідали зали і бібліотеку старовинного Вільнюського університету, побували у Президентському Палаці, дивувались перфомансам в Ужупісі, милувались Вільнюсом з висоти. Читайте більше:

= Вільнюс. Путівник: пам’ятки, транспорт, готелі, литовська кухня, маршрути прогулянок, цікаві місця.

Поїздка в Тракай запам’яталась середньовічним Тракайським замком і важливим для Литви храмом Діви Марії – захисниці країни, мальовничими краєвидами й чистими озерами, легким повітрям і караїмською кухнею.

Тож плануємо наш наступний авторський тур. Про напрям і пропозицію ми повідомимо згодом на нашій сторінці у Facebook)). Приєднуйтесь: https://www.facebook.com/puteschestvia

Тракай – край красивих озер, романтичного Острівного замку, колоритних караїмських традицій, важливе місце паломництва. Це один з найпопулярніших туристичних напрямів Литви. Сюди варто завітати!

Бажаємо яскравих подорожей!

Booking.com

Новинка! Бажаєте заощадити свій час у підготовці до подорожі? Отримайте наш авторській путівник з готовими маршрутами по місту. Дізнайтеся більше на цій сторінці:

Читайте також:

= Аеропорт Вільнюса. Як дістатись у центр міста.

= Де поїсти у Вільнюсі. 10 недорогих закладів із смачною литовською кухнею.

=Як забронювати готель через інтернет. Покрокова інструкція. Вибираємо кращий готель за ціною та якістю.

= Безпека у подорожах. 10 порад для мандрівників.

= Які документи потрібні для подорожі до Європи БЕЗ ВІЗИ.

Схожі записи

Де поїсти у Вільнюсі. 10 недорогих закладів із смачною литовською кухнею.

Вільнюс. Путівник: пам’ятки, транспорт, готелі, литовська кухня, маршрути прогулянок, цікаві місця.

Аеропорт Вільнюса. Як дістатись у центр міста.