В це казкове місто закохуєшся з першого погляду. Аннесі (Ансі) вражає колоритом й красою. Входить до списку найкрасивіших міст Франції. Сьогодні це популярне туристичне місто. Його відвідало багато знаменитостей. Серед гостей Аннесі – Королева Вікторія, Черчіль, імператор Наполеон III, Чарлі Чаплін, Жан Рено, Ленні Кравіц. Чим так приваблює це французьке місто? Приїхали подивитись і ми)).
Альпійська Венеція, Альпійський Рим, місто квітів, місто фестивалів – так називають Аннесі. Місто розкинулось на березі мальовничого озера Аннесі в 40 км від Женеви, 150 км від Ліона. Як дістатись, що подивитись, де зупинитись, чому так називають місто – розповімо у цій статті.
Читайте про весь маршрут мандрівки по Швейцарії та Франції і про прогулянку по Женеві тут:
= Женева за 3 години. Що подивитись. Звіт про подорож Швейцарія-Франція. Частина 1.
Аннесі (Ансі) – столиця департаменту Верхня Савойя, у складі регіону Овернь-Рона-Альпи. Перше місто Буте заснували на березі озера римляни у 1 ст. до н.е. У XI столітті навколо пагорба, на якому “виросла” фортеця, починає розбудовуватись місто. В Аннесі розмістились резиденція Женевського графа у XIII столітті та Савойських герцогів у XV столітті. Місто стало важливим адміністративним центром. А у 1630-х роках перетворилось на релігійний католицький центр. Саме в Аннесі втекли від протестантів женевські єпископи. Був в історії міста “індустріальний” період. У XVII столітті тут відкрились великі фабрики-мануфактури, на яких виготовляли тканини. Після приєднання у 1860 році Савойї до Франції в Аннесі почав активно розвиватись туризм.
Мальовниче місто й озеро, оточене горами, приваблює щороку більше 2 млн туристів. Найбільше гостей приїжджають взимку та влітку. Вдень Аннесі відвідують багато туристичних груп. Найкраще знайомитись з містом без натовпу – зранку або ввечері. Саме тому ми вирішили зупинитись в Аннесі на одну ніч.
Як дістатись до Аннесі.
З Женеви до Аннесі можна дістатись за 50 хвилин автобусом і за 1,5 години потягом з однією пересадкою. Ми доїхали на автобусі. Автобус зручний, чистий, з туалетом та розетками. Вартість квитка була 5 євро, купували через інтернет на сайті Infobus за місяць до поїздки. У місцевих женевських автобусних компанії ціна квитка до Аннесі – 10-14 євро.
З Ліона, Гренобля, Шамбері, термального курорту Екс-ле- Бен, гірськолижного курорту Шамоні, Куршевель зручно дістатись потягом або автобусом. Квитки можна придбати через інтернет на сайті французької залізниці – https://www.sncf.com/fr. Більш бюджетно доїхати автобусом. З Аннесі до Ліона ми подорожували автобусом. Відстань 150 км, 2 години в дорозі. Квитки купували через інтернет сайті Infobus Вартість – від 7 євро.
Автобусна станція і залізничний вокзал Аннесі знаходяться поруч, недалеко від історичного центру міста.
Де зупинитись в Аннесі.
Забронювали апарт-готель для нашої родини Privilodges Le Royal – Apparthotel . Він має чудове розташування поруч з історичним центром міста: в 10 хвилинах ходьби від автобусної станції/залізничного вокзалу і в 5 хвилинах ходьби від озера й набережної. До супермаркета 3 хвилини, ринку – 5 хвилин. Поруч, у саду, дитячий майданчик.
Готель старовинний і цим цікавий. В цій будівлі у 1852 році був відкритий перший в Аннесі розкішний готель d’Angleterre. В ньому зупинялись мандрівники до дорозі на відпочинок в Альпах або на термальний курорт Екс-ле -Бен. Гостями готелю були Королева Вікторія та останній французькій імператор Наполеон III. У 2006-2010 роках будівлю реконструювали і перетворили на комфортний сучасний апарт-готель.
В готелі є безкоштовний Wi-Fi, тренажерний зал, пральня, невелика приватна парковка (15 євро за ніч). Для нас дуже важливо, що була камера зберігання, адже ми виселялись зранку, а автобус до Лиона вирушав о 15-00. Виявилось, що камери зберігання на вокзалах в Аннесі, як і в багатьох містах Франції, відсутні. Щоб залишити свій багаж на час прогулянки містом потрібно домовлятись з власниками апартаментів, сувенірних крамниць, ресторанів, пунктів прокату велосипедів. При цьому немає ніякої ґарантії, що вашу валізу візьмуть. Звісно ця послуга буде платною. Тому ми вибрали готель з безкоштовною послугою камери зберігання.
Сніданки можна замовити окремо, в теплу пору року їх подають на мальовничій терасі готелю з видом на єпископській сад та Церкву Notre-Dame de Liesse. Ми сніданки не замовляли, готували самі. Для всіх гостей (без сніданку) доступні безкоштовні чай/кава на цій терасі після 11-00. Ми з радістю відпочили тут за кавою, милуючись краєвидом.
В багатьох готелях Франції є така особливість – рецепція працює обмежений час. Якщо ви приїхали не в робочі години, отримати ключ можна у спеціальному сейфі, код до якого вам вишлють на email за кілька днів до заїзду. Вхід в готель після закінчення роботи рецепції тільки по коду. Його нам сказали при заселенні. Цікава система, по ній в готель вночі ніхто сторонній потрапити не зможе.
Всі номери обладнані міні-кухнею з усім необхідним для приготування їжі, набором з чаю/кави, новим кухонним набором губка/миючий засіб/рушничок, сейфом, телевізором, ванною кімнатою. Єдине, що на кухні не вистачало солі. Докупили її разом з продуктами у супермаркеті. Вечерю та сніданок готували самі. Апартаменти з кухнею суттєво заощаджують бюджет. Ось так виглядали наші апартаменти. Вони мали одну спальню, вітальнею з міні-кухнею, телевізором. Чисто, затишно, комфортно.
Окрема подяка готелю за сервіс і приємне обслуговування. Все легко і з посмішкою. В день нашого від’їзду на рецепції працювала дівчина Світлана, з Одеси. Дуже уважна, ввічлива, доброзичлива. Затишна тераса, кухня в апартаментах, камера зберігання і розташування готелю стали основними факторами при виборі готелю))).
Впевнено рекомендую цей апарт-готель в Аннесі. Забронювати номер тут можна за цим посиланням:
Інші варіанти проживання в Аннесі можна забронювати за цими посиланнями:
Спеціальні акції та пропозиції із знижками готелів Аннесі дивіться тут:
Для бронювання житла в подорожі ми користуємось сайтом – Booking. Це зручний і головне надійний сервіс. Як ним користуватись, читайте в нашій статті:
Вечірній Аннесі.
Вечірня прогулянка по Аннесі подарувала перше враження про місто: ми попали в середньовічну казку.
Аннесі на світанку.
Наступного ранку я з дочкою традиційно зустріли схід сонця, як це ми робили влітку у Празі, Стамбулі. Як сказала Аня, восени зустрічати схід сонця дуже зручно. Не потрібно просинатися о 4-ій ранку і цим “ламати” весь день , а достатньо вийти у місто приблизно о 7- 00 ранку і красою забезпечений. Казкова атмосфера панує в Аннесі рано вранці. Ще немає натовпу туристів, місто просинається в перших променях сонця, а озеро виглядає неймовірно гарно й загадково.
Озеро Аннесі вважається одним з найчистіших в Європі. Воно утворилось 18 тисяч років тому в наслідок танення альпійських льодовиків. За розмірами озеро Аннесі друге у Франції. Має 14 км в довжину та від 800 м до 3,5 км в ширину. Середня глибина озера 40 м, а максимальна -80 м. Влітку на берегах озера багато відпочиваючих. Середня температура води +22 градуси. Навколо озера гірські масиви Французьких Альп.
На світанку озеро Аннесі навіть дещо містичне. Є у нього своя легенда про Леді Ангон. Це місцевий фольклор. Колись у замку Ангон на березі озера жила одинока сирота, красуня на ім’я Берноліна. Вона зустріла Лицаря, своє велике й єдине кохання. Молоді одружились і прожили у шлюбі 2 роки, аж допоки молодій дружині не захотілось отримати у подарунок яскраву зірку з неба. Лицар дуже кохав дівчину і вирішив здійснити її мрію. 100 днів блукав він горами й долами. Нарешті знайшов омріяну Берноліною зірку. На березі моря Сірена віддала її за однієї умови: Лицарь мусив подарувати дружині зірку до початку цієї ночі, інакше дівчина помре.
Лицар дуже поспішав додому, але виснажений під час бурі переплутав береги. Щоб дістатись до замку потрібно було перетнути озеро. Рибалка запропонував таку послугу в обмін на душу Лицаря через 10 років. Якщо це не виконається, то його дружина помре. Юнак погодився на умову диявола у подобі рибалки. Через 10 років щасливого подружнього життя Лицарю довелось сплатити жахливу ціну “перевізнику”.
Берноліна неймовірно страждала. Тоді до неї прийшов диявол з наступною пропозицією: щодня він буде присилати до неї незнайомих людей, якщо дівчина впізнає серед них свого чоловіка, то він повернеться додому. Але Берноліна так і не відчула коханого серед незнайомців і не змогла його повернути. У відчаї вона кинулась у крижане озеро з високої скелі Рок-де-Шер. І тепер душа Леді з замку Аргон блукає у водах озера Аннесі і тягне у глибину до себе тих нещасних, хто вирішив поплавати, з надією впізнати свого чоловіка…
В озеро Аннесі впадають кілька гірських річок. По головному каналу Thiou, що прокладений через усе місто, води озера витікають у річку Fier, а вона, в свою чергу, впадає у Рону. Завдяки багатьом каналам Аннесі називають Альпійською (або Савойською) Венецією. Але, на відміну від оригіналу, вода в них чиста, прозора.
Канали, лабіринти автентичних вулиць Старого міста – це візитівка Аннесі. Замок-фортеця Le Palais de I’lle найчастіше зустрічається на всіх світлинах й листівках.
Ще один символ міста – Замок Château d’Annecy – височіє над містом. Про нього та інші цікаві місця я розповім далі.
Аннесі. Що подивитись за день.
По Аннесі у нас ще вдома був складений маршрут прогулянки. На рецепції готелю отримали безкоштовну мапу. Але містечко невеличке, компактний історичний центр. Тож можна просто в своє задоволення гуляти- “блукати” вуличками, площами, набережною. Краса навколо неймовірна! Звісно по дорозі варто роздивитись визначні пам’ятки Аннесі: старовинні будинки, палаци, храми, замок-фортецю Le Palais de I’lle, Замок Château d’Annecy, ринок, канали й мальовниче озеро Аннесі.
Ось такий маршрут прогулянки по Аннесі ми запланували. Зайняв він приблизно 5 годин.
Наш апарт-готель Privilodges Le Royal – Apparthotel розташований на старовинній вулиці Rue Royale, що значить “Королівська вулиця”. Побудована вона у 1823 році. З розвитком туризму в Аннесі на ній відкривались розкішні готелі, будувались палаци. Сьогодні тут розмістились бутики відомих брендів, ресторани, кав’ярні.
Вулиця Rue Royale переходить в колоритну Rue du Pâquier. Особливості багатьох будинків в Аннесі – це аркади. Вони захищають від дощу, від сонця спеку.
Про те, що тут в середні віки стояв монастир ордену Святого Жана, нагадує Колодязь Св. Жана. Під бортиком збереглись написи. Їм більше 320 років. На колодязі вибиті прізвища людей, які допомагали відбудовувати місто.
На цій ж вулиці знаходиться колишня Резиденція Савойських герцогів – Hotel de Sales. Звів її в кінці XVІІ століття герцог Бенуа Морис де Сальський.
Поруч з нашим апарт-готелем Privilodges Le Royal – Apparthotel знаходиться церква – Notre-Dame de Liesse. З тераси готелю відкривається вид на єпископський сад та зворотну сторону храму. Біля Колодязю Св. Жана зверніть у вуличку Rue Notre Dame. Так можна вийти до фасаду і головного входу в церкву Notre-Dame de Liesse. На цьому місці у XIV ст. звели маленьку церкву-каплицю. В ній ховали членів родини Женевських князів. Під час Французької революції храм був зруйнований. Від старої церкви залишилась лише Дзвіниця 1530 року. Відбудували Notre-Dame de Liesse у 1850 році в оригінальному неокласичному сардинському стилі. 20 років (з 1830-го р.) Савойя була під владою Королевства Сардинія. Цей період залишився в історії та архітектурі.
Перед церквою стоїть старовинний Фонтан Левів.
Всередині краса та спокій.
А тим часом місто готується до традиційного народного Свята повернення з пасовищ. На площі Place Notre Dame перед церквою встановили сцену. Щороку, у другу суботу жовтня, в Аннесі проходить фольклорний фестиваль. Здавна восени повертались додому з гірських пасовищ стада. Їх зустрічали і влаштовували веселе свято. Сьогодні це повернення до джерел і середньовічної історії міста. Фестиваль розпочинається парадом, продовжується ярмаркою ремісників та фермерів, концертом фольклорних колективів.
Аннесі називають містом фестивалей. Щороку тут організовують багато свят. Найпопулярніші: Міжнародний фестиваль анімаційних фільмів у червні, фестиваль блюзу у липні, грандіозне Свято озера Аннесі у серпні, Свято повернення з пасовищ, Ярмарок Св. Андрія у грудні, Венеціанській карнавал у лютому.
Ліворуч від церкві Notre-Dame de Liesse ошатний будинок. До 1855 року тут була Ратуша, в якій розміщалась мерія. Потім жив єпископ. На кованих перилах – форель, символ міста. Вона зображена на гербі Аннесі.
Маленькою вуличкою ліворуч виходимо до мальовничого каналу і головного храму Аннесі -Кафедрального Собору Св. Петра. Cathédrale Saint-Pierrе побудований у 1535 році. У XVI столітті, під час Реформації, він став прихистком для вигнаних протестантами з Женеви католицьких єпископів. Аннесі перетворилось на центр, цитадель католицької віри в регіоні. Ось чому місто ще називають Альпійський Рим.
У XVI столітті Франциск Сальський 20 років був женевським єпископом у Аннесі. Він з ризиком для життя проповідував католицьку віру серед бідних протестантів. Франциска Сальського канонізували. Єпископ написав багато книг і праць. Він є Святим покровителем журналістів та письменників. Сцени з життя Святого зображені на вітражах та престолі храму.
У Соборі Св.петра співав у хорі юний Жан-Жак Руссо. Відомий храм унікальним органом XIX століття, що важить 10 тон, має 7 метрів у висоту і складається з 2000 труб.
Головний вхід у Кафедральний Собор Св. Петра з вулиці Жан-Жака Руссо, Rue Jean-Jacques Rousseau. Навпроти входу виблискує на сонечку статуя Св.Петра. Вона встановлена на будинку колишньої музичної школи, в якій готували церковних півчих. В цій школі маленький Жан-Жак Руссо навчався музиці.
У праці “Сповідь” філософ розповів про життя маленького містечка Аннесі. З першим коханням 16-річного Жан-Жака Руссо пов’язана пам’ятка у Єпископському Палаці XVIII ст, праворуч від Собора. Зараз у будівлі розмістилась Консерваторія, Поліція. Варто зайти у двір Палацу. Тут колись стояв маленькій будиночок 28-річної коханки і покровительки юного філософа – Мадам де Варенс. Познайомились вони у 1728 році. Ось таке нагадування про їх романтичне кохання.
З двору можна вийти на місточок, що прокладений через канал, у єпископський сад і на набережну Quai Madame de Warens, названу на честь Мадам де Варенс. Тут дуже мило.
Серед середньовічної краси – ось така “чудасія” на двох лапах)).
Ми повернулись на вулицю Жан-Жака Русо і пройшли по Пассажу, такий собі вуличці всередині будинку, на набережну Quai de l’Évêché, в самий центр Старого міста Аннесі, Vieille Ville Annecy. Тут панує епоха Середньовіччя. Будинки ніби виростають з головного каналу Thiou.
На набережній багато ресторанів. Вдень тут завжди багато туристів. А зранку можна спокійно насолоджуватись красою міста. Саме тому ми вирішили заночувати в Аннесі.
Pont Morens – найстаріший кам’яний міст Аннесі. Був збудований на каналі Thiou на початку XIV ст.
На мосту зранку відкрився місцевий ринок. Його ряди продовжуються по вулицях Rue de l’Île та Rue Sainte-Claire.
З старого мосту відкривається чудовий вид на одну з найстаріших будівель міста Le Palais de I’lle. Замок-фортеця зберігся з XII століття, зведений на природному скелястому острові у 1132 році. Спочатку належав Женевським графам. Потім протягом століть в ньому розміщались Палац Правосуддя, монетний двір, в’язниця. Зараз – експозиція музею міста. Влітку музей працює щоденно, з жовтня по травень – вівторок вихідний. Вартість квитка 3,8 євро – дорослий, 2 євро – дит/студент, діти до 12 років безкоштовно.
Фасад Le Palais de I’lle зустрічається на всіх листівках Аннесі. А ми ще звернули увагу на те, що вздовж усієї набережної до перил прикуті велосипеди. Це популярний транспорт місцевих жителів. Ось так “залізні коні” чекають своїх господарів, створюючи особливу атмосферу міста.
Крізь острівний замок проходять містки та вузенька вуличка.
Аннесі недаремно називають “містом квітів”. Будинки, канали, набережні прикрашені квітами.
Між будинками та замком на протилежному березі – ось такий краєвид.
Товсті муровані стіни Le Palais de I’lle, решітки на вікнах нагадують про в’язницю, що розміщалась тут довгі століття.
До замка Château d’Annecy прямуємо колоритним вуличками. У підніжжя фортеці -найстаріший район Аннесі. Вулиця Rue Perrière починається від старовинної брами Porte Perrière (1337 рік). Це один з чотирьох входів у середньовічне місто. Торговці, що прибували в Аннесі, сплачували тут податок і тільки тоді проходили у місто. Символ міста -форель- зображена ззовні над ворітьми.
Міський ринок – ще одна цікава пам’ятка Аннесі. На цих вуличках він існує більше 600 років. В інтернеті прочитали, що працює ринок зранку по неділям та вівторкам, але ми в Аннесі були у п’ятницю. Місцеві жителі приходять сюда не тільки за покупками, а й за приємним спілкуванням.
На ринку можна спробувати і придбати продукцію місцевих виробників. Тут можна побачити чим живе місто, які у ньому люди. Дуже колоритне місце.
По вул. Rampe du Château піднімаємось до замку Château d’Annecy. Я у захваті від цих казкових вуличок.
Замок Château d’Annecy був відомий з XII століття. Заснували його Женевські графи на високому пагорбі, на місці старої фортеці VIII століття. Біля його підніжжя розбудовувалось місто. З XVI століття замок став резиденцією герцогів Савойських. Потім тут розмістилась казарма. З 1953 року Château d’Annecy реставрували і відкрили в ньому Музей міста, Художній музей, Регіональну обсерваторію Альпійських озер. Влітку замок працює щоденно, а з жовтня по травень – вівторок вихідний. Вхід на територію Château d’Annecy та в музеї платний. Вартість квитка 5,5 євро – дорослий, 3 євро – дит/студент, діти до 12 років безкоштовно.
Протягом століть замок добудовувався, руйнувався і знову відновлювався. Королівська вежа, найбільша у фортеці, зведена у ХІІI ст. ( на фото вгорі вона праворуч від головного входу, на фото внизу, всередині замку, – ліворуч). Її висота 30 м, а товщина стін – біля 4-х м. За легендою ця вежа була збудована як в’язниця для королеви, тому отримала назву Королівська.
Вежа Perrière побудована у XV столітті, захищає вхід у місто через браму Perrière.
З тераси замку видно, як на долоні, місто Аннесі, гори та озеро. У підніжжя фортеці – середньовічні будинки з червоними черепичними дахами, далі – палаци XIX століття.
Вдалені – озеро Аннесі та гори.
На відео – краєвид та середньовічна замкова Вежа Св. Петра і Павла.
Недалеко від замку Музей анімаційних фільмів, Базиліка й Монастир Eglise La Visitation, збудовані у XX cт. До них можна піднятись вгору вуличкою, що починається від Королівської вежі. Але час на знайомство з містом у нас обмежений. Тому від замку по вузенькій вуличці Passage Nemours спускаємось вниз до Старого міста.
Ворота Св. Клари – ще один вхід у середньовічне місто.
Праворуч від воріт Будинок Галло с фасадом XVIII століття. Галло – так звали архітектора, який придбав його для своєї родини, і перебудував у неокласичному сардинському стилі.
На площі Sainte-Claire та вулиці Rue Sainte-Claire продовжуються ряди місцевого ринку. У 1804 році тут, на місці монастиря Св. Клари, відкрилась бавовняна мануфактура. Поруч, на каналі Thiou працювала турбіна, на яку направляли воду спеціальні механічні шлюзи. Від підприємства залишились тільки будинки.
На базарчику купили знаменитий французький смаколик – макарони, справжні “домашні”. Отримали величезне задоволення від спілкування з милою продавчинею, що сама випікає ці солодощі. Добре, що донечка перекладала. І ціна майже така, як у нас: за 5 шт = 5 євро.
Час виселятись з апартаментів. Залишили багаж у безкоштовній камері зберігання готелю. До автобуса в Ліон залишилось кілька годин. Трохи відпочили на затишній терасі нашого апарт-готелю за безкоштовними кавою/чаєм і купленими на ринку смачними макаронами. Такий приємний бонус для всіх гостей Privilodges Le Royal – Apparthotel . Поруч найрідніші, милий краєвид з тераси, гарна погода, зручні крісла, смачна кава й макарони – в такі моменти хочеться зупинити час.
Наступний маршрут по Аннесі починається від Замку-фортеці Le Palais de I’lle. Прямуємо до набережної і озера. З одного боку мосту – такий вид.
А з іншого боку – канал Thiou, храми, будинки, озеро, гори.
Église Saint-François de Sales – Церква Святого Франциска. Її називають ще італійською. Саме тут, у 1610 році Св. Франциском Сальським та Св.Жанной де Шанталь був заснований перший монастир ордена Visitation. Святих засновників і найважливіших релігійних діячів Савойї поховали у цій церкві. З XVIII століття їх мощі перенесли на гору, у монастир Eglise La Visitation. Майже 100 років з 1795 р. у приміщенні храму розміщалась фабрика тканин. Сьогодні Церква Святого Франциска належить італійській громаді міста.
Поруч Église Saint Maurice – Церква Святого Мориса – найстаріших храм Аннесі, зведений при домініканському монастирі у XV столітті. Св. Морис – покровитель міста Аннесі і Савойі.
Праворуч на набережній – причал, звідки ходять прогулянкові катери по озеру. Розклад та ціни можна подивитись на сайті компанії – http://www.annecy-croisieres.com/
До набережної озера Аннесі ідемо через затишний парк Jardin d’Europe, Сад Європи. Він був відкритий на півострові у 1863 році. В парку багато лавочок, квіти, фонтани, скульптури, дитячі майданчики – все зроблено для комфортного відпочинку.
На набережній пам’ятник хіміку Клоду Бертолле. Саме йому світ завдячує появою відбілювача для тканин. В Аннесі у XVIII столітті діяли мануфактури, на яких виробляли тканини з набивними малюнками.
Озеро Аннесі вражає красою, неймовірно прозорою, бірюзово-блакитною водою. Навколо височіють гори.
Близько до набережної – Лебединий острів. Тут живуть лебеді, качки.
Спочатку здалось, що це стовп-вказівник. На ньому написана висота міста Аннесі та навколишніх гір над рівнем моря. Коли придивились – побачили – це сонячний годинник. Його придумав у 1874 році монах -капуцин, отець Арсен.
Pont des Amours, міст кохання (1907 р), перекинутий через Canal du Vasse.
Канал і платани над ним – цей краєвид з мосту часто зустрічається на листівках Аннесі.
На мосту кохання призначають побачення. Тут дуже романтично й гарно.
За мостом починається велика галявина Le Paquier з дитячими майданчиками, набережною, доріжками. Вона пов’язує парк Jardin d’Europe із знаменитим l’Impérial Palace. Це готельний комплекс та казино на березі озера, збудовані перед Першою світовою війною, відновлені у 1990 році. Його гостями були Черчіль, Чарлі Чаплін, Едіт Піаф.
На набережній багато човнів, катамаранів, які можна орендувати влітку. Колись ця галявина була болотистим пасовиськом, яке заливалось водами озера. Завдякі системі каналів і механізму регулювання рівня води озера Аннесі, яку розробив у XIX столітті інженер Sadi Carnot, тепер це улюблене місце для відпочинку. Тут проходят популярні фестивалі, концерти, покази кінофільмів, спортивні змагання.
На березі озера Аннесі приємно просто посидіти, насолоджуючись навколишньою красою.
Наостанок, емоційні естетичні враження ми доповнили враженнями кулінарними. Аннесі – столиця регіону Верхня Савойя. Місто відоме смачними стравами “савойської” кухні і місцевими сортами вина. У Старому місті, на набережній каналу – велика кількість ресторанів. Є у Франції така особливість – поїсти в закладах можна з 12-00 до 14-00 та з 19-00 до 21-30. В інші години кухня не працює, вам запропонують напої та легкі закуски. Воду гостям подають безкоштовно.
Настав час обіду. В одному із ресторанів на набережній каналу спробували знамениту місцеву страву – тартіфлет. Це запечена картопля з сиром, беконом і вершками. Замовили також ґратен – теж відкриття для мене. Я звик, що він готується з картоплі, а в Аннесі ця страва робиться з макаронних виробів. Порції великі. Все ситно і дуже смачно. Чудове завершення подорожі в Аннесі!
В готелі забрали валізи. По дорозі на вокзал Аннесі милувались будівлями XIX століття.
З автобусно компанії, у якій ми придбали квитки з Аннесі до Ліона, прийшло sms про зміну автобуса. Замість фірмового зеленого, прийде біло-синій автобус компанії-партнера.
Поїздка була комфортною: зручні сидіння, Wi-Fi, ремені безпеки пасажирів, розетки, туалет в автобусі. В дорозі насолоджувались краєвидами Франції з вікна. Дві години пролетіли непомітно.
Аннесі (Ансі) увійшло у наш сімейний ТОП – міст, де ми побували. Неймовірно гарне й автентичне місто-музей на мальовничому озері, що оточене горами. Цікаво гуляти колоритними середньовічними вуличками історичного центру. Тут сучасність поєдналась з епохою Середньовіччя та класичною архітектурою XIX століття. І не тільки красою, історією і казковою атмосферою приваблює Аннесі.
Це популярне туристичне місце. Влітку сюда приїжджають відпочити на березі озера Аннесі. Кришталево-чиста бірюзова вода прогрівається до 22-23 градусів. Для активного туризму розроблено багато піших та веломаршрутів, водних атракцій, парапланеризм. По озеру ходять круїзні катери до багатьох старовинних замків і містечок. Взимку в Аннесі їдуть покататись в горах на лижах. Гірськолижні підйомники знаходяться в 20-30 хвилинах їзди. В місті в різні пори року проходять фестивалі, свята, змагання. Тут цікаво, затишно, зручно, смачно. Аннесі варто відвідати!
Якщо Аннесі вразило нас красою, то французьке місто Ліон здивувало різноманіттям. Читайте про це тут:
= Ліон – древній і сучасний. Звіт про подорож Швейцарія-Франція. Частина 3.
Бажаємо яскравих подорожей!
Читайте також:
===Романтична Лозанна і трошки Женеви. Звіт про подорож Швейцарія-Франція. Частина 4.
=== Аеропорт Женеви. Як безкоштовно доїхати у центр міста. З Женеви – у Швейцарію та Францію.
===Громадський транспорт Женеви: вартість квитка, як заощадити, безкоштовний проїзд.
=== Німеччина. Саксонія: Дрезден, Моріцбург, Майсен.На машині по Європі. Звіт про подорож – частина 3.
Коментарі (0 ком.)
Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.