Чехія, Прага. На машині по Європі. Звіт про подорож. Частина 2

Так у нас склалося, що в кожній подорожі є головний пункт маршруту, навколо якого будується весь план поїздки. Цього разу основним містом стала Прага. Ми давно мріяли її відвідати, побачити визначні  пам’ятки: Празький Град, Карлів міст, Старомістську площу, спробувати місцеву кухню і знамените чеське пиво. Чи виправдалися наші очікування, я розповім в цій частині нашого звіту про поїздку на машині по Європі.

Читайте першу частину звіту з повним маршрутом нашої подорожі в цій статті:

= Звіт про подорож – Частина 1. Україна: Сколе, замок Паланок, Берегове

Після пробігу по Україні у нас було пару днів відпочинку і акліматизації до європейського ритму життя. Провели ми ці дні в гостях у наших рідних в передмісті Будапешта – Будакесі.

Читайте наші статті про Угорщину тут:

= Подорожі Угорщиною 

= На машині в Угорщину. Оплата доріг, ПДР, комплектація авто, вартість бензину, місця для відпочинку в дорозі.

І ось настав довгоочікуваний момент. Головний етап нашої подорожі – пробіг по таким європейським країнам: Словаччина, Чехія і Німеччина. Першим пунктом поїздки була Прага.

За день запланували проїхати 525 км від Будапешта до Праги. Наш маршрут на мапі:

Хвилювання додавав той факт, що нам потрібно було за один день проїхати два кордони і три країни. У нас в подорожах було подолання трьох кордонів, наприклад, На машині до Болгарії. Але тут інша ситуація, цікаво побачити відсутність офіційних кордонів всередині Євросоюзу.

Частина маршруту проходила по території Словаччини. Ми ще в Україні через інтернет сплатили словацькі дороги. Як це зробити читайте в цій статті:

= На машині до Словаччини. Оплата доріг, ПДР, комплектація авто, вартість бензину

Звичайно, є в цій країні варіант проїзду безкоштовними дорогами, з маленькою втратою в часі. Але ми вибрали платні автобани, адже у нас головна мета на цьому етапі не Словаччина, а саме Прага.

Угорськими прекрасними дорогами наближаємося до Словаччини.

На прикордонних із Словаччиною угорських заправках можна купити чеську віньєтку.

Цікаво, що Братислава в XVI – XVII століттях була столицею Угорщини. Називалося місто в той час – Пожонь. Так ось, угорці досі Братиславу називають Пожонь. Це видно на дорожніх знаках . На дорогах біля Будапешта спочатку було незрозуміло, куди їхати в бік Братислави. Але ближче до кордону Словаччини на знаках почали писати обидві назви угорську і європейську

Так зараз виглядає Угорсько-Словацький кордон. Точніше, те що від нього залишилося.

При в’їзді в кожну європейську країну висить знак з основними ПДР. Ось ПДР Словаччини.

Відразу з’явилися знайомі і зрозумілі слова. “Одпочивадло” – місце для відпочинку))

У Словаччині дороги хорошого європейського рівня. По ним ми мали їхати близько 90 км.

А ось і кордон з Чехією. Те, що від нього залишилося. Приємно і просто так пересуватися між країнами, коли немає кордонів.

І знову на кордоні знак з ПДР країни, куди ви в’їзжаєте.
А цей знак повідомляє про початок платного чеського автобану.

Про наш невдалий досвід придбання чеської віньєтки, незрозумілому обміні валют і про те, що потрібно знати про поїздку в Чехію на автомобілі, ми написали в цій статті:

= На машині до Чехії. Оплата доріг, ПДР, комплектація авто, вартість бензину. Парковка У Празі.

На першій станції при в’їзді в Чехію з боку Братислави у нас відбулася перша і остання розмова з чеськими поліцейськими. Вони перевірили наявність віз. Я бачив, що поліція перевіряла всі іноземні машини.

Читайте також:

=Які документи потрібні для подорожі до Європи БЕЗ ВІЗИ.

По дорозі до Праги ми планували зробити паузу, трохи відпочити. Вирішили поєднати відпочинок з оглядом цікавих пам’яток. У маленькому містечку Ледніце є приголомшливо красивий замок і парк. Це палац князів Ліхтенштейнів, побудований в XVII столітті. Він разом з сусіднім замком Вальтіце включений в список Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Коли ми їхали по вказівниках до замку, не звернули увагу на те, що назва Ледніце на всіх знаках була перекреслена червоною лінією. (Як на фото).

І тільки коли ми «вперлися» в будівельну техніку і ремонт дороги, зрозуміли – нас довго попереджали, що проїзд в замок Ледніце закритий))) Будемо тепер знати, якщо перекреслено назву міста, значить шансів потрапити в це місто по цій дорозі у нас немає.

Як же потрапити в Ледніце. Місцевий житель на чеській розповів, що потрібно повертатися назад на автобан, а потім через 15 км повернути на інші містечка і через них ще стільки ж км їхати до замку. Такий «гак» в наші плани не входив, адже попереду чекала Прага. Довелося «пожертвувати» відвідуванням однієї визначної пам’ятки заради інших.

Відпочили ми на заправці біля м. Брно. Місце для відпочинку з красивим видом на місто.

У Чехії немає окремих місць для відпочинку, як, наприклад, на автобанах Угорщини. Вони завжди поєднані з заправками, і туалети на цих заправках в більшості випадків платні.

І ось через 7 годин шляху ми під’їжджаємо до Праги. Тут ми зупинимося на дві ночі.

Ми зупинилися в апартаментах в районі Прага-2. Район дуже красивий, тихий і недалеко від туристичного центру. До фортеці Вишеград можна дійти пішки, поруч супермаркет.

Бронювали квартиру в Празі на сайті букінг. Детальніше про зручні райони та кращі готелі/апартаменти в столиці Чехії читайте в нашій статті:

=  Де зупинитися в Празі. Який район вибрати. Кращі готелі та апартаменти Праги.

Booking.com

Основним нашим транспортом в Празі був трамвай №18. На ньому за 10-15 хвилин ми доїжджали до Карлового мосту, за 20-25 хвилин – до Празького граду.

Читайте: Громадський транспорт Праги. Як заощадити на проїзді.

Трамваї сучасні, зручні крісла, інформативне кольорове табло про маршрут проходження. Кондуктор оголошує наступну зупинку. Краса!

Які у нас плани на Прагу? Що подивитися в Празі за 2 дні. У перший день по максимуму погуляти по історичному правому березі Праги: Старомєстська площа, Єврейський квартал, Карлів міст. На другий день подивитися такі пам’ятки як Празький Град, Петршин пагорб, острів Кампа на протилежному лівому березі Влтави. У Празі всі основні визначні пам’ятки поруч. Їх можна обійти пішки.

Як же без маленької мрії))) Моя гастрономічна мрія: спробувати в Празі «вепреве коліно» і свіжозвареного чеського пива. Якщо це не зроблю, значить Прага пройшла повз мене))).

Перший день у Празі.

Швидко поселилися в апартаменти і на трамваї вирушили в центр. Трамвай нас довіз до зупинки Staroměstské náměstí. (Поруч станція метро з такою ж назвою.) Перші враження – чудова архітектура і дуже-дуже багато туристів. У цей день ми не поспішаючи пішли по площах і вулицях Старого кварталу Праги, насолоджувалися новим для нас містом, його дивовижною красою.

Старомєстська площа. Тинська церква

Є у нас традиція. У подорожах намагаємося хоч раз одягнути вишиванки. Ось і в Празі чули компліменти на свою адресу: «как красиво, вся семья в вышиванках» (почули російською)))). На вулиці, коли ми розглядали карту Праги, до нас підійшла жіночка з дитиною і чистою українською запитала  «Чим я можу вам допомогти?». Познайомилися. Виявляється, вона вже 20 років живе в Празі. Сумує за Україною. Побачила нас у вишиванках і вирішила допомогти. Підказала нам цікаві місця і ресторанчик зі смачною чеською кухнею. Так приємно))) Одягайте вишиванки в подорожі!

До речі, в Чехії нам було дуже комфортно. Чеська мова часто була зрозуміла. Чехи розуміють українську мову, а ми могли збагнути, що нам говорять чеською (якщо чеські співрозмовники це робили повільно)). Цікаво читати вивіски «дівадло» -театр, «єзденка» -квиток. Чеська валюта крона до гривні приблизно як 1:1, тому ціни легко порівняти з нашими.

На кожному розі продаються ось такі місцеві солодкі штуки, з начинкою або порожні усередині. У Чехії називаються «трдельнік» ( в перекладі з чеської – дурень)))) До речі, в Угорщині також зустрічали такі ж національні солодощі під назвою «кюртош-калач», що означає «калач у формі мисливського рогу».

Через трдельнік погляд на Прагу цікавіший)))

Астрономічний годинник на Старомєстській ратуші. Коли б’ють дзвони, з віконець виїжджають фігури Ісуса і його учнів, а також фігури Смерті, Блазня і т.д. Але в цей час до Ратуші не підійти. Площа перед Ратушею «забита» туристами))До речі, Астрономічний годинник можна відвідати, квитки купуються тут

Столиця Чехії прекрасна. Ми не перестаємо захоплюватися кожним будинком.

 

По дорозі до Порохової Вежі.

Вуличні музиканти грають класику і сучасну рок-музику на класичних інструментах. Чудово звучить!

Пам’ятаєте веселого і кумедного Кртека – героя старого чеського мультика? Як в США є Міккі Маус, так і в Чехії – Кртек. Він зустрічається в сувенірних магазинах – на чашках, футболках, багато іграшкових кротів різних розмірів. Чехи молодці, зробили популярний бренд навіть з героя мультфільму. Нам би так))

Читайте: Що привезти з Праги. Топ-10 чеських сувенірів та подарунків.

Недалеко від Порохової вежі зайшли в цей казковий магазин.

Здійснилася мрія дитинства)) Лєна зустрілася з Кртечком)))

Магазин милий і затишний. Там ми купили два Кртечка: додому в колекцію іграшок і для конкурсу «Подарунок з Праги»

Тепер вирушаємо в старовинний єврейський квартал Праги.

До речі, не знаєш по якій вуличці йти? Повернути ліворуч або праворуч? Зіграй на «ю-зе-фа»! Новий туристичний метод вибору маршруту від сім’ї Пузатків))

По красивим празьким вуличкам прийшли до Іспанської синагоги.

Біля синагоги – оригінальний пам’ятник письменнику Францу Кафці. Доньці було цікаво глянути на цей шедевр. Вона читала багато творів Кафки. Лєна також намагалася “подужати” книги цього письменника. Від пам’ятника «зносить дах» так само, як і від повістей Кафки.

А на розі, навпроти Іспанської синагоги, ресторан «В колковні» – той, що порадила нам на вулиці мила українська жінка з дитиною. (Про це ми писали трохи вище). Тут дорого, смачно, атмосферно. За столиками багато місцевих жителів, а це для нас важливий показник якості їжі в ресторані.

Офіціанти «В Колковні» розмовляють на чеській або англійській мовах. Судячи з цих наклейок на склі, це «заслужено-зоряний» мішленовский ресторан.

Їсти ХОТІЛОСЯ жахливо)) Задумалися, скільки нам замовляти «вепревого коліна» на сім’ю з 4-х чоловік. Офіціант сказав, що порція розрахована на одну людину. Попередньо ми читали, що порції в Чехії великі, тому замовили дві порції. Але слова офіціанта внесли сумніви, а раптом у цьому мішленівському ресторані подають «вепрево коліно» в стилі високої кухні: два малесеньких шматочки, але з шикарною презентацією.))) А у нас діти голодні))) Лєна запропонувала ще качку замовити …

Ціни «В Колковні» вище середніх. У ресторанчиках Праги ціна Вепревого коліна починається від 200 крон. Тут було 300 Крон. (Забіжу наперед – воно того варте, дуже ніжне і смачне м’ясо). До речі, в Чехії прийнято залишати 5-10% на “чайові” офіціантові за гарне обслуговування. (Але це робити не обов’язково, якщо вам не сподобався його сервіс).

Поки ми чекали замовлення, трішки озирнулися. За найближчими столиками сиділи в основному чехи. Вільних місць практично немає.

Зал ресторану «В Колковні» затишний, автентичний. Тут багато старовинних предметів і фотографій.

Офіціанти ресторану відзначили наші вишиванки. Запитали: – Зіс із зе фестиваль? – Ноу, зіс із юкрейніан стайл, – відповів я.)))

Принесли нам «вепреве коліно» з капустою і соусами. І це порція на одну людину?! Я не уявляю як це можна з’їсти самому. Добре, що ще качку не встигли замовити))). Моя маленька мрія в Празі здійснилася – «вепреве коліно» шалено смачне, з чеським пивом дуже добре гармонує. Без пива буде важко його з’їсти – жирнувате.

Всією сім’єю за один раз ми страву  не змогли «перемогти». Попросили упакувати з собою. Офіціант все красиво склав в пластикові контейнери, і ми понесли наше коліно додому. На наступний день в два приходи його здолали)))

Після ситної вечері продовжили прогулянку по Празі. У старовинному єврейському кварталі було тихо, туристів мало.

Стародавнє єврейське кладовище. Воно існує вже більше 550 років (близько 300 років назад було чинним) і вважається найстарішим в Європі. На маленькому шматочку землі поховано більше 100 тисяч людей. Деякі могили мають 10-12 рівнів вглиб.
Єврейський музей Праги

На набережній з видами на Карлів міст і Празький град зустріли захід сонця.

Відпочиваємо біля набережної і знайомимося з нашим новим членом сім’ї – веселим Кртеком. Зараз він у нас вдома, розповідає нам як йому жилося в Празі, і як йому Україна)))

Дійшли до Карлового мосту.

А там людей море. Дочка сказала, що це нагадує їй перехід на станції метро Хрещатик в годину пік. Поштовхалися трохи і поїхали відпочивати додому. Ще вдома у мене з’явилася ідея поїхати на Карлів міст рано вранці. Ось завтра ми її і здійснимо.

Прага. День другий.

Світанок на Карловому мосту. Ранкова Прага зовсім не схожа на побачену нами вчора. Це абсолютно інша атмосфера без метушні і натовпів туристів.

Завдяки сервісу Google Maps ми побачили, що наш трамвай №18 перший рейс робить в 5-04. Відштовхуючись від цього запланували наш вихід з дому. Але всіх розбудити не вдалося))) Тільки найсильніші пішли дивитися ранкову Прагу. Поки чекали трамвай захоплювалися спокоєм і красою Праги.

Громадський транспорт Праги не підвів. Трамвай прибув вчасно. Коли ми під’їжджали до Карлового мосту зрозуміли, що ця ідея вдала. Міст був майже порожній!

Тут зустріли багато цікавих персонажів. Вони вносили якусь свою родзинку і настрій в ранкову атмосферу міста. Це і весела напідпитку молодь, яка гуляла всю ніч. І вуличні музиканти в костюмах, для нас залишилося секретом чи це вони йдуть з роботи, чи вже на роботу)))

Було цікаво спостерігати за професійними фотографами. Серед них зустріли ось такого оригінального фото-майстра.

Була молода китайська пара, робили в Празі весільну фотосесію.

Ну і, звичайно, була прекрасна ранкова Прага. Вона потихеньку прокидалася і освітлювалася променями сонця, що сходить.

Петршин пагорб, на який ми підемо сьогодні.

Вдалині видно шпилі собору Святого Віта, Празький град. Ми туди піднімемося вдень.

Ну і головні герої празького ранку)))

Нагулявшись на Карловому мосту, вздовж ранкової Влтави ми пішли додому.

Карлів міст з головними визначними пам’ятками Праги.

Міст Легії.

Потихеньку дійшли до оригінального Танцюючого будинку.

Далі сил вже не вистачило. Ми поїхали додому висипатися, а потім нас чекала денна Прага.

*** Якщо бажаєте побачити дуже красиву спокійну “іншу” Прагу, вранці спати заборонено. Все проспите)))

Другий день в Празі.

У нас в планах дві основні точки в Празі – Празький град і Петршин пагорб. Ці дві пам’ятки знаходяться на височині. До них можна дістатися пішки від Карлова моста, АЛЕ! На Петршин пагорб можна піднятися фунікулером, а до Празького Граду прийдеться топати по сходах вгору пішки. Перспектива не дуже, особливо в літню спеку.

На трамваї №18  поїхали до зупинки Чотковий сад (1 пункт на карті). Тим, хто їде на трамваї №22 підійде зупинка Празький Град. Більшість туристів виходили внизу, на зупинці Малостранська, і крокували до Празького Граду вгору по сходах. Ми вирішили проїхати на трамваї вище і не помилилися. У нашому варіанті огляд Празького Граду почався з найкрасивіших садів.

Ось такий у нас був головний маршрут на сьогодні. 1. Зупинка трамвая.2 – Празький Град, 3 – Страговський монастир, 4-Петршин пагорб і внизу острів Кампа.

У садах Празького Граду прохолодно. Ось такий звідси відкривається вид на Прагу. Видно ще одну відому туристичну пам’ятку – Жіжківську телевізійну вежу.

Сади прекрасні.

Вдалині видно нашу головну мету – гострі шпилі собору Св. Віта

Відпочиваємо на фоні величного архітектурного дива – Собору Святого Віта.

Вхід в Празький град з боку садів.

Площа в Празькому граді. Туристів поки небагато. Ранок. Але це ненадовго)))

Через арку підходимо до шедевру готичної архітектури X століття. Собор Святого Віта величезний, сфотографувати його повністю і з хорошим видом нереально.

Вхід в Празький град і Собор Святого Віта – безкоштовний. Ми спочатку планували купити сімейний квиток за 700 крон з можливістю відвідати більшість музеїв в Празькому граді. Але на сімейній раді вирішили це не робити. Тому що на огляд всіх локацій Празького Граду потрібно витратити мінімум півдня. А хочеться залишити сили і час на інші пам’ятки. Ми із задоволенням гуляли і милувалися чудовою архітектурою. Якщо бажаєте відвідати внутрішні приміщення Пражского граду, то потрібно придбати квиток

Спочатку зайшли в собор Святого Віта. Не віриться, що цю велич створено людськими руками

Прекрасна і чарівна мозаїка.

Усередині дуже красиво.

Вид на собор ззаду. Побудований він ще в 926 році, тут проходили коронацію все королі Чехії.
Туристів ну дуже багато.

Головний вхід в Празький Град. Звідси ми попрямували до Страгівського монастиря.
Краса в деталях. Гуляємо затишними вуличками Праги.
За вказівниками знайшли монастир. Територія Страгівського монастиря.

У Страгівському монастирі варять монастирське пиво. А свіжозвареного пива, про яке мріяв, я ще в Празі не пив. Мрія ще не здійснилася)) І ось ми знайшли монастирську пивоварню.
У пивоварні затишно, але жарко – ємкості, в яких бродить пиво, дуже гарячі.

Тут два зали: один – пивоварня, інший зал – це ресторан. Ми сіли за столиком на вулиці.
Вирішили зробити маленьку пивну дегустацію. Замовили перших чотири пива і яловичий суп на обід.

Ось така оригінальна монастирська пивоварня. На стінах намальований весь процес варіння пива.

МРІЯ здійснилася! Свіжозварене чеське монастирське пиво! Пиво сподобалося все, крім сезонного літнього елю. Пиво-переможець тяжко визначити
Відпочили і вирушили далі. У дворі Страгівського монастиря побачили, що школярі готують маленький концерт. Подивимося))
Думали, що почуємо щось з церковного репертуару. Але це було несподівано !! Ми були дуже приємно здивовані! Ось така вся Прага – несподівана і оригінальна. Отримали задоволення від концерту.

Що нас здивувало – дивіться відео до кінця)))

І знову за вказівниками крокуємо до наступної пам’ятки Праги до Петршиного пагорбу. Тільки вийшли на доріжку позаду Страгівського монастиря – побачили «Пекло». Несподіваний поворот! Цікава назва у цієї монастирської пивоварні. Грають на контрасті))

Йдемо до Петршиного пагорбу через парк, повз красиві галявини.

По таким затишним доріжкам.
Уздовж доріжки встановлені такі пам’ятники із зображенням сцен розп’яття Христа.
Петршин пагорб. На його вершині є міні-копія Ейфелевої вежі. Підйом платний і тільки пішки. Якщо є сили, то можна піднятися і отримати суперський вид на Прагу. Але у нас сил уже не було)))
Ми відпочивали на зеленій галявині, а поруч бігали білочки. Петршин пагорб – популярне місце для відпочинку жителів Праги. Тут ми зустріли багато відпочиваючих, які просто засмагали на траві.

Поруч прекрасний храм.

Наші дітки теж розважалися. Пішли в дзеркальний лабіринт. Ось в нього вхід.

Дітей самих туди не пускають, тільки в супроводі дорослих. Старша дочка, після пред’явлення паспорта, пішла в лабіринт з братом, як доросла. Ціна на двох – 155 крон.

На фунікулері спустилися з Петршиного пагорба вниз. Проїзний квиток, який ми купили ще вчора ввечері, діяв також для проїзду на фунікулері. І знову гарні краєвиди на Прагу.

Внизу, в невеликому парку праворуч від виходу з фунікулера, Меморіал пам’яті жертв комунізму.

Недалеко від Карлова моста є острів Кампа. Теж гарне місце для відпочинку. Чіткої межі острова ми не побачили. Якийсь маленький струмочок відділяв його від «берега». Острів Кампа цікавий оригінальними скульптурами та музеєм сучасного мистецтва.

Гаряча жінка – в прямому сенсі))) Метал нагрівся на сонці – неможливо торкнутись.

Ще вид на Карлів міст. «Несподівані» жовті пінгвіни. Незрозуміло, але весело)))

Протилежний берег Влтави.

І знову Карлів міст, тільки денний.

І тепер порівняйте денний Карлів міст з тим, що ми бачили рано вранці)))

Основна програма другого дня в Празі виконана. Їдемо додому відпочивати і доїдати «вепреве коліно». Добре, що близько. За 20 хвилин дісталися до апартаментів.

Увечері в планах ще одна романтична подія – зустріч заходу сонця в фортеці Вишеград. Вона була в пішій доступності, але ми на трамваї проїхали пару зупинок і пішли прощатися з Прагою. На карті: 1 пункт – наші апартаменти, 2 пункт – фортеця Вишеград.

Від зупинки трамвая проходимо під мостом і піднімаємося вгору по такій затишній бруківці. На таких тихих вуличках  відчуваєш особливу чарівність і празький колорит.

Головний вхід у фортецю Вишеград. Колись це була могутня фортифікаційна споруда. ЇЇ звели в Х столітті, на високому пагорбі над берегами Влтави.

Зараз Вишеград дуже затишне і гарне місце для спокійного або активного відпочинку, для зустрічі заходу або сходу сонця. Тут гуляють закохані парочки, сім’ї з дітьми, роблять пробіжки і їздять на велосипедах.

Тут немає натовпів туристів. Приємно гуляти і насолоджуватися природою.

Є в фортеці Вишеград велична церква Святих Петра і Павла.

У фортеці Вишеград багато оглядових майданчиків. Зустрічаємо захід сонця і прощаємося з Прагою. Дуже гарні краєвиди на Прагу і прекрасну Влтаву. Справа внизу на фото – кам’яна карта пам’яток Праги, які можна звідси побачити.

У променях вечірнього сонця говоримо Празі – «До побачення»)))

Що сказати? Прага «must have» для кожного туриста. У столиці Чехії потрібно обов’язково побувати всім, хто любить подорожі. У Празі є все: смачна хороша кухня, чудова архітектура, оригінальне сучасне мистецтво, красива природа, чудові види на місто. Прага дуже зручна, адже практично все можна оглянути пішки і не потрібно витрачати багато часу на міський транспорт. Столиця Чехії займає лідируюче місце серед туристичних міст, в яких я побував.

А ми їдемо далі))) Читайте на блозі продовження нашого звіту:

=== На машині по Европі. Звіт про подорож  Частина 3 — Німеччина , Дрезден, Моріцбург, Мэйсен.

Яскравих Вам подорожей!

 

Читайте також:

• Прага. Путівник: туристичні пам’ятки, готелі, транспорт, їжа, маршрути, відгуки
•  Що привезти з Праги. Топ-10 чеських сувенірів та подарунків
•  Де зупинитися в Празі. Який район вибрати. Кращі готелі та апартаменти Праги.
• Громадський транспорт Праги. Як заощадити на проїзді.
• Як дістатися з аеропорту Праги в центр міста. Вдень та вночі.

Ми бронюємо отелі для подорожей на сайті букінг.

Booking.com