Половецьке – давньоруське городище над Россю.

Що подивитись у Київський області. Городище Половецьке – пам’ятка археології і неймовірно гарне місце на річці Рось. Знаходиться лише в 10 км від Богуслава, в 130 км від Києва. Тут у IX-XII століттях існувало укріплене давньоруське городище. Над Россю височіє великий круглий пагорб. З нього відкриваються неймовірні краєвиди на річку і околиці. Краса природи заряджає, надихає, дарує гарний настрій. Чудове місце для “перезавантаження”.

Хутір Половецький на Богуславщині – невеличкий, тут мешкає трохи бльше 100 жителів. Звідки така “екзотична” назва? Як дістатись до городища Половецького? Що тут можна побачити? Ділимось історією і нашими враженнями від цього дивовижного місця.

До речі, Екскурсії по Богуславщині можна замовити тут:

Богуслав. Індивідуальні екскурсії “Туристичне намисто Богуславщини”. Пам’ятки, легенди, місця сили.

Тематичні тури тут: Богуслав – місто натхнення. Екскурсії, тури.

Давньоруське Городище Половецьке.

На лівому березі Росі, на околиці хутора Половецький біля старої ферми видніється пагорб. Це залишки давньоруського городища IX-XII століть. На цьому місці колись була укріплена фортеця, що захищала кордони Київської Русі.

Городище Половецьке – пам’ятка археології. На вершині пагорбу – кам’яний знак. Колись на ньому ще табличка була про “пам’ятку” (але чомусь її вже немає…).

На пагорбі також встановлено дерев’яний хрест.

Чому хутір називається Половецький?

Давайте перенесемось у часи Київської Русі! Тоді вздовж річки Рось проходили кордони держави. На правому березі, на Зароссі, починався Степ – велика територія, по якій кочували різні тюркські племена. У ІX  столітті зі сходу прийшли сюди торки, берендеї і печеніги. Ці кочові племена нападали на Київську Русь, Чернігівське і Переяславське князівство, а також воювали між собою. Тож нудно на цих територіях не було нікому))).

У 1032 році Ярослав Мудрий для захисту нових кордонів Київської Русі від печенігів вздовж річки Рось збудував Пороську оборонну лінію. Вона містила укріплені городища-фортеці і високи Змієві вали, що здатні були уповільнити і зупинити стрімки раптові напади кінних печенігів. Серед таких “пороських” фортець були засновані міста Богуславль (Богуслав), Корсунь, Юр’їв (Біла Церква), Володарів (Володарка). Можливо, Половецьке Городище було частиною пороських укріплень.

Читайте: Корсунь-Шевченківський – самобутнє місто над Россю

Система оборони вдосконалилась тим, що князь використовував для захисту кордонів Київської Русі кочові племена. Вони називались Чорні клобуки, бо носили чорні шапки. До складу Чорних клобуків входили торки, берендеї, що за згоди князя осіли на берегах Росі у новозбудованих городищах пороської оборони, серед яких Торчеськ (столиця торків) та Ростовець (столиця берендеїв). У 1036 році основні сили печенігів були розбиті Ярославом Мудрим. Тож кілька родів цього кочового племені також приєlнались до Чорних клобуків, які за роки стали важливою частиною війська Київської Русі.

Згодом у XI столітті на ці землі зі сходу прийшов новий потужний ворог – половці. Після кількох поразок і перемог, руські князі стали використовувати половців у міжусобних війнах. У союзі з кочовиками нищили землі князів-суперників, а також спільно ходили у військові походи на Польщу і Угорщину. У 1090-х роках для зміцнення союзу з половцями, руські князі почали одружуватись на ханських доньках. Від цих шлюбів народилось багато руських князів.

Деякі половецькі роди оселялись на кордонах Київської Русі і поступово асимілювались з місцевим населенням. В Україні є багато географічних назв, що пов’язані з половцями (цей народ називали ще кумани або кипчаки). Наприклад, у Київський області є села Великополовецьке і Малополовецьке. Назва міста Умань, за переказами пішла від слова “кумин” – половець.

Читайте: Пам’ятки Умані. Літній та осінній шарм Софіївки

Можливо, в цій місцевості колись оселились половці. Звідси й виникла назва хутора Половецького на Богуславщині. Цікаво, що у Богуславі та навколишніх селах часто зустрічається прізвище – Половець.

Давньоруська фортеця.

Городище Половецьке у свій час було добре укріплене. Висота пагорбу близько 20 м, а площа – 0,5 га.

З одного боку давнє городище захищала річка Рось.

З інших боків пагорб оточує глибокий ров і високий вал. Напевне, ров наповнювався водою з Росі. Колись річка була широка і повноводна.

Городище має дуже вдале стратегічне розташування. Рось, протилежний берег і територія навсібіч звідси далеко проглядається.

Городище і вал були укріплені частоколом – високою стіною з дерев’яних загострених колод. Всередині розміщались житлові, військові, господарчі будівлі.

У підніжжя укріпленого городища існувало поселення, у якому жили ремісники, селяни. Коли вороги нападали, простий люд ховався у фортецю і разом з воїнами чинив спротив кочевим племенам. На місці поселення науковцями було знайдене гончарне коло, різні предмети побуту. Частину знахідок з хутора Половецького можна побачити у Музеї історії Богуславщини.

Читайте: Музей історії Богуславщини або Захоплююча Подорож у Часі

У 1240 році татаро-монгольска навала спустошила все на своєму шляху. Війська хана Батия зруйнували багато поселень Київської Русі, у тому числі і це Городище. Через сотню років сюди, на береги Росі, знову повернулись люди. Тепер у підніжжя городища, де у IX-XII століттях було поселення, “розкидані” занедбані будівлі старої ферми.

Мальовничий пагорб над Россю.

Городище Половецьке – чудове місце для “перезавантаження”. Тут неймовірні краєвиди, трави вище пояса, яскраві барви і пахощі польових квітів.

Так хочеться зануритись у це різнотрав’я, милуватись з висоти пагорба навколишньою красою, водами Росі, лелекою, що раптом здійнявся у повітря зовсім поруч…

Городище Половецьке на карті:

Знаходиться Городище Половецьке поруч із старою фермою на околицях Хутора Половецького на Богуславщині. Знайти просто. До ферми веде вимощена бруківкою, місцями грунтова, але проїзна дорога. Ми машину поставили біля ферми. Городище гарно видно на мапі як круглий пагорб біля Росі.

*На вершині пагорбу дивіться уважно під ноги – там багато викопаних ям, напевне хтось шукав “клад”.

Маршрут від Богуслава до давньоруського Городища Половецьке  на мапі:

Недалеко від Половецького також є цікаві місця Київської області, які варто подивитись. Поруч знаходиться мальовниче село Вільхівець з старовинною дерев’яною Успенською церквою і село Семигори, у якому мешкала Кайдашева сім’я” з повісті Івана Семеновича Нечуй-Левицького.

Читайте: Успенська церква у селі Вільхівець. Богуславщина.

Половецьке – давньоруське городище над Россю. Воно приваблює не тільки як історичний об’єкт, тут дивовижно гарна природа. Як на мене, Городище Половецьке – прекрасна альтернатива горі Тотоха, що відома як енергетичний центр. Чи є тут “місце сили” – невідомо. Але краса навколишньої природи заряджає, надихає, дарує гарний настрій.

Чудового вам настрою! Яскравих подорожей!

P.S. Ми зробили для вас добірку готелів для відпочинку.

Читайте: Де зупинитись в Богуславі. Готелі і садиби Богуславщини

Готелі і садиби Богуслава можна знайти також на цій мапі:

Booking.com

Читайте також:

=Стеблів – Батьківщина І.С. Нечуй-Левицького.

=Поїздка одного дня. Батьківщина Тараса Шевченка і зовсім не французська Шампань

=Буцький каньйон – справжнє диво природи.

Схожі записи

Музей історії Богуславщини або Захоплююча Подорож у Часі

Успенська церква у селі Вільхівець. Богуславщина.

Пархомівка. Церква Покрови Пресвятої Богородиці.