Австрія, Каринтія. Заксенбург, Хайлігенблут, озеро Вайсензее. Заповідник Високий Тауерн.

Каринтія –  федеральная земля на півдні Австрії, що межує з Італією та Словенією. Вона вважається найтеплішим та найсонячним регіоном країни. Тут неймовірна природа: альпійські гори з кришталево чистими озерами, мальовничі долини, водоспади, рідкісні рослини. Значна територія Каринтії, а такoж земель Зальцбург та Тіроль належить Національному парку Високий Тауерн. Це один з найбільших заповідників Європи. Назву йому дав горний хребет Високий Тауерн, його найбільша вершина Гросглокнер – 3798 м.

Каринтію здавна населяють люди: кельти, римляни, словенці, з XIII століття це коронна земля Габсбургів, тому вона багата на історичні пам’ятки й стародавні замки.  З кельтскої мови назва перекладається “місце зібрання друзів”. Ми на собі відчули привітність місцевих жителів, побачили красу природи заповідника Високий Тауерн та затишок маленьких альпійських містечок Заксенбург, Хайлігенблут. Ось таку Австрію ми полюбили!

Столиця землі Каринтія – місто Клагенфюрт на озері Вертер – Зее. Про неї читайте у звіті минулого дня нашої Сімейної Подорожі по Австрії та Угорщині “По дорозі з хмарами”:

===Відпочинок на озері Балатон, дорога до Австрії, Клагенфюрт і парк мініатюр Мінімундус

Продовжую розповідь. Після того як напередодні у нас відбулось перше знайомство з Австрією, а саме з парком Minimudus, у нас  в планах було відвідування мальовничої гірскої дороги Grossglockner, названої в честь найвищої точки Австрії. Проходить ця високогірна дорога як раз біля цієї вершини. Та коли ми зранку проснулись – побачили таку картину за вікном.

Йшов густий дощ, а вершини гір не було видно за хмарами. А коли зайшли на сайт –https://www.grossglockner.at/ цієї дороги, то побачили, що наші плани міняються. Зображення з веб-камери.

Вся дорога була засипана снігом, і це в середині червня! Ще напередодні Мікаела попередила, що дуже часто буває, що дорога Grossglockner закрита. Іноді щоб по ній проїхати влітку!!! потрібно мати або зимову гуму, або ланцюги протисковзання. Хто ж таке планував у середині червня)))

Після такого зображення на веб-камері, я зрозумів що моя мрія відвідати цю мальовничу дорогу відкладається. Розчаруванню не було меж. Але нічого, ми внесли корективи у наш маршрут, і вирішили проїхатись до початку цієї дороги в селище Хайлігенблут , і відвідати мальовниче озеро Вайсензее (Weißensee).

У нас вийшов такий маршрут.

Закрили будинок і поїхали, ще більше занурюючись у природу Австрії, у багатства Національного парку Високий Тауерн. Незважаючи на дощ, країна дуже сподобалась. Вершини гір іноді пробивались крізь хмари, схили вкриті зеленими лісами, а між ними стоять автентичні австрійські будиночки.

Хайлігенблут

Так потихеньку ми доїхали до селища Хайлігенблут. Чим нас привабило це селище, крім того, що тут бере початок дорога Гросглокнер. Тут знаходиься церква Св.Вінценца (Sankt Vinzenz), а в ній зберігається реліквія – Свята Кров Христа. Назва селища так і перекладається – Свята Кров. За легендою, ця реліквія була сюди привезена датським лицарем Бріціусом, який у 914 році віз її з Константинополя. Але  у цьому місці його накрила лавина. Тіло лицаря знайшли на місці де проросли три колоси ( вони зображені на гербі Хайлігенблута) І от на цій землі побудували церкву Св. Вінценца. В церкві зберігся вівтар 1520 року та склеп з могилою Бріціуса.

Церква Св.Вінценца.

А навкруги красива австрійська природа парку Високий Тауерн.

Хайлігенблут раніше процітав завдяки видобутку золота. Зараз живе за рахунок туризму та альпінізму. Ще в селищі є унікальний залізничний тунель. Влітку він не працює – залитий водою. А взимку навпаки працює  – через тунель йде дорога до гірськолижного курорту. Також в Хайлігенбуті є кілька готелів з прекрасними видами на гори.

•  Готелі Хайлігенблуту
• Готелі у Національному парку Високий Тауерн

Тим часом GPS навігатор показав висоту на яку ми піднялись.

Нам потрібно повертатись. По дорозі, біля придорожнього кафе, побачили мальовничий гірський водоспад. Вирішили зробити маленьку зупинку.

Ось так  в Австрії піклуються про братів наших менших. Поїлка і миска для їжі.

А далі наш шлях лежав  до мальовничого озера Вайсензее.

Озеро Вайсензее

Ще вдома одним із варіантів відпочинку було купання в цьому озері, або навіть зупинка на ночівлю. Купання не вийшло через  погоду. А от з ночівлею добре що не склалось, так як на місці побачили, що тут дуже тихий і спокійний відпочинок,(для нас аж занадто тихий, от в поважному віці сюди добре повернутись для гарного відпочинку).

Озеро виявилось дуже красивим, незважаючи на дощову погоду.

Заксенбург.

Всі замерзли і зголодніли, тому прийняли рішення повертатись до австрійського будинку нашого каучсерфера Микаели в Заксенбурзі. Ми запланували відвідати місцевий ресторанчик і спробувати австрійську кухню. І заодно побачили, що це за містечко Заксенбург. 

Воно складається з однієї головної вулиці і багатьох другорядних.

Має традиційну головну площу, де сконцентровані основні заклади містечка: ресторанчики, магазини, органи місцевої влади.

Є пам’ятник солдату часів Першої світової війни.

Є початкова школа.

Є два готелі.

• готелі Заксенбурга

Є навіть дуже гарний і сучасний супермаркет, якого у нас у місті з 16 тисячами жителів на той час ще не було.  Основне підприємство тут це деревообробний комбінат. Містечко Заксенбург досить миле і затишне, тут всі один одного знають  так, що навіть не закривають двері у будинках.

Знайшли порекомендований Мікаелою ресторанчик, замовили дитячу порцію шніцеля. І не помилились, порція вийшла досить велика. Вечеря на 4-х с пивом та соками обійшлася нам в 25 євро.

Розговорились з офіціантом, він виявився власником ресторану, а кухарем у нього працює його дружина, родом з Польщі. Тобто ми потрапили в типовий сімейний ресторанчик. Ще сподобалась сцена в залі біля барної стійки – там сиділо кілька чоловіків, щось жваво обговорювали. Коли ми зайшли в ресторан, вони до нас всі привітались. А коли ми вже покидали ресторан, то до цих чоловіків йшли усміхнені їхні дружини з дітьми. Напевно обговорювати місцеві новини, та і відпочивали після робочого дня. Жінки теж до нас привітались. Дуже мила ситуація для маленького містечка. Вечір ми провели за бесідою та настільними іграми з Мікалелою, яка нам все розповіла про Заксенбург.

Ось так пройшов наш день в Австрії. На наступний день ми зачинили будинок, залишили ключі Мікаелі і поїхали далі знайомитись з Австрією.

Про продовження пригод у нашій мандрівці Австрією читайте тут:

=== Замок Хоенверфен, Ліхтеншейнська ущелина та Зальцбург.

Яскравих Вам подорожей!

Ми бронюємо готелі та апартаменти на сайті Букінг.

Booking.com

Читайте також:

= Казковий Гальштат – унікальне містечко регіону Зальцкаммергут

=Ліхтеншейнська ущелина. Австрія. Місце народження райдуги.

=Відпочинок на озері Балатон, дорога в Австрію, Клагенфюрт та парк мініатюр Мінімундус

= Грац. Путівник. Що подивитись за 1 день.

= Відень за два дні. Як дістатись, де зупинитись, що подивитись. Звіт про подорож.

Схожі записи

Замок Хоенверфен, Ліхтенштейнська ущелина та Зальцбург. Подорож по Австрії.

Казковий Гальштат – унікальне містечко регіону Зальцкаммергут

Австрія. Озерний край Зальцкаммергут. Озеро Траун, місто Гмунден, озерний замок Орт