Корсунь-Шевченківський – самобутнє місто над Россю

У 150 км на південь від Києва і 75 км від Черкас на кам’янистих берегах річки Рось розкинулося невелике містечко Корсунь-Шевченківський. Це прекрасне місце для поїздки на один день. Дістатися сюди можна на автомобілі, автобусі, а також  залізницею. У Корсуні відчувається своя самобутня атмосфера і колорит. Унікальний палацово-парковий ансамбль Лопухіних-Демидових кінця ХVIII століття – справжня окраса цього древнього міста.

Ми часто шукаємо нові враження в далеких країнах. Але наша земля також багата історією, природною красою, цікавими місцями. Ці пам’ятки знаходяться зовсім близько, всього в десятках або сотнях кілометрів від нашого або Вашого будинку.

Листопад. Закінчуються осінні шкільні канікули. На подив прекрасна сонячна погода. У повітрі літає павутина, природа ще радує золотими барвами. Бабине літо – розкішна пора! Щоб урізноманітнити наше сімейне дозвілля та дитячий відпочинок, ми вирішили з’їздити в одноденну сімейну подорож на автомобілі. Для маршруту одного дня було обране сусіднє містечко – Корсунь-Шевченківський.

Читайте: Богуслав. Індивідуальні екскурсії “Туристичне намисто Богуславщини”. Найцікавіші пам’ятки, легенди, місця сили.

Також як і наш рідний Богуслав, Корсунь був заснований в 1032 р князем Ярославом Мудрим. Обидва ці міста були великими фортецями на річці Рось. Пороська оборонна лінія, в яку вони входили, захищала Давню Русь від набігів кочових племен. Цікаво, що назву Корсунь, так називалося місто до 1944р., дали поселенню священики Десятинної церкви на честь свого рідного кримського Херсонеса.

Корсунь-Шевченківський

Зараз Корсунь-Шевченківський – тихе провінційне містечко. Дивно, але раніше це було велике поселення, що мало важливе значення в історії України. Корсунь був столицею удільного князівства волинського князя Романа Мстиславовича, одним з центральних міст українського козацтва та гайдамацького повстання. У XVI столітті Корсунь був набагато більшим, ніж такі великі сучасні міста, як Біла Церква та Черкаси.

Місто пережило великі битви. Корсунська битва 1648р, в якій війська Богдана Хмельницького в союзі з татарами здобули першу серйозну перемогу над польським військом. Героїчна переможна Корсунь-Шевченківська битва 1944 р отримала назву «другий Сталінград». За неї місто отримало нагороду Орден Вітчизняної війни I ступеня.

Були в історії Корсуня і часи повного руйнування і занепаду. 1240 р – місто знищили татаро-монголи, 1675 р. – поселення повністю спалено гетьманом Самойловичем, а жителі виселені за Дніпро. Але місто знову відбудовувалось, оживало, відновлювалось.

В кінці ХVIII століття новий власник Корсуня Станіслав Понятовський, племінник польського короля Станіслава-Августа, відіграв велику роль у відновленні міста. Він підняв економіку краю та в 1782 р почав будівництво своєї літньої резиденції і шикарного парку на берегах Росі. На початку ХIХ століття маєток перейшов у володіння сім’ї Лопухіних- Демидових. Зараз це Національний історико-культурний заповідник, який відноситься до 7-ми чудес Черкащини.

Читайте також: Пам’ятки Умані. Літній та осінній шарм Софіївки

В цей парк ми і попрямували, розглядаючи місто Корсунь-Шевченківський. Містечко досить-таки розкинуте, промислове. Багато підприємств, втім, як і скрізь в Україні, закриті або переживають важкі години. Але центр виглядає оптимістично.

Зазвичай в таких невеликих населених пунктах є одна центральна площа з адміністративними будівлями і Будинком Культури, від якої йдуть всі вулиці. У Корсуні такої єдиної площі ми не виявили. Адмін. будівлі на одній стороні міста. будинок культури – на іншій, майже поруч із заповідником. Сподобалося, що Корсунь- чисте, охайне місто. Тут панує якась затишна, сприятлива атмосфера, доброзичливі люди. У цього містечка хороша енергетика.

Будівля міської ради.

До Національного історико-культурного заповідника на острів Коцюбинського веде мальовнича дорога.

Побачене перевищило всі наші очікування. Рось з потужними гранітними крутими берегами гордовито і шумно несе води через численні пороги. Ці камені – унікальний пам’ятник природи, оголення граніту. Великі валуни, покриті зеленим і бурим мохом, розкидані всюди вздовж річки.

Над великою площею височіє красива вежа в’їзних воріт.

Праворуч – пам’ятник задумливому кобзарю Т. Шевченку на тлі флігеля палацового комплексу.

Відвідувачів мало, все-таки нетуристичний сезон. Зате по-господарськи і з гідністю крокує через всю площу великий сірий кіт. Займає перед нами чергу до каси і треться об ноги тих, хто купує квитки.

Історико-культурний заповідник.

В історико-культурному заповіднику знаходиться великий Ландшафтний парк, вхід в нього безкоштовний; музей історії Корсунь-Шевченківської битви на першому поверсі палацу і художня галерея у флігелі.

Входимо в ворота. Потрапляємо в великий внутрішній двір комплексу. Зліва невеликі господарські будівлі: манеж, каретна. Справа на пагорбі височіє Палац Лопухіних-Демидових початку ХIХ століття, побудований в стилі неоромантизму. Радує, що в заповіднику недавно пройшли відновлювальні роботи, всі будівлі оновлені.

У ХIХ столітті це була велична і розкішна резиденція, одне з найбагатших маєтків в Європі. Внизу біля сходів, що ведуть до палацу, на маленькій площі стоять літаки, військові машини, танки, гармати. Діти бігали навколо, піднімаючись на колись грізні танки і гармати. Син з цікавістю розглядав військову техніку.

Піднімаємося до палацу. Це дуже граційна красива будівля, посвіжіла після недавнього ремонту. На першому поверсі музей історії Корсунь-Шевченківської битви. Ця найбільша танкова битва відбулася в січні-лютому 1944р. Вона мала величезне значення в історії Великої Вітчизняної Війни. В ході битви 1-м і 2-м Українським фронтом була оточене і знищене велике угруповання німецько-фашистських військ: 55 тисяч солдатів – ліквідовано, близько 18 тисяч взято в полон.

Дідусь Лєни Титаренко Юхим Петрович воював на 1-му Українському фронті, він звільняв Київ. 6 листопада – день визволення Києва. На щастя, повернувся з війни живим і прожив до 90 років. Про війну він не любив розповідати, просто говорив: «Війна – це страшно».

Експозиція музею велика. Тут є різні види зброї, обмундирування радянських і німецьких військ, особисті речі та медалі солдатів, офіцерів, генералів. У порівнянні з озброєнням і одягом радянських солдатів, у німецьких все було добротно і технічно. Дивлячись на це, розумієш, якою ціною дісталася перемога, який героїзм був у людей, яких нелюдських зусиль це коштувало.

Найбільше на мене справили враження особисті щоденники, речі. Серед них сорочка, в слідах крові партизана, якого катували і вбили в катівнях гестапо. За ними стоять людські долі, великі страждання, смерть, особисті трагедії і трагедія всього народу.

В одному із залів – велика грандіозна діорама битви. Довжина її 14 м, висота 4,5 м.

Посередині – найбільший зал. У ньому князівська родина Лопухіних приймала гостей і давала бали. Тільки рояль в кутку залу, поруч вишукане крісло з накинутою шаллю, нагадує про колишню красу і розкоші маєтку князів.

Далі йдемо в парк поруч з палацовим комплексом. Це витвір ландшафтного мистецтва: несподівано великий, доглянутий, гарний. Його заклав польський князь Станіслав Понятовський. Жан Анрі Мюні, відомий архітектор ХVIII століття, на кам’янистих островах і берегах річки Рось створив парк в англійських традиціях. Сюди привезли безліч екзотичних рослин. Пізніше нові господарі додали в дизайн нотки російського романтизму. Площа парку приблизно 97 га.

Читайте також: Тальне. Старовинний Палац Шувалова.

Дійсно, це чудове і дуже романтичне місце над Россю. Затишні тінисті алеї дарують влітку прохолоду, восени – чарівну золоту красу, навесні – пахощі бузку. Скульптури, фонтани, витончені містки, реліктові дерева, загадкові гроти, джерело Русалки, острови, каньйони, гори, галявини, гаї, шумки на річці – залучають до парку туристів і місцевих жителів.

Мальовнича алея.

Каштан Тараса Шевченка.

Читайте також: Поїздка одного дня. Батьківщина Тараса Шевченка і зовсім не французська Шампань

Під ним Кобзар в 1859 р писав вірші і малював. Приблизно так)))

А ось фонтан «Ян і Наталка». За переказами, молодий польський князь Ян і бідна українська дівчина Наталка полюбили один одного. Але батьки князя були проти цієї любові. Бідні закохані кинулися разом з високої гори на гранітні камені річки Рось. Гора, у якій трагічно загинули Ян і Наталка, знаходиться навпроти фонтану. Вона названа на честь закоханих – Янталка.

Погулявши по парку, вирушаємо в дорогу назад. З моста окружної дороги бачимо посеред кам’яного острова «Зелений» на річці Рось велику фігуру богатиря в кольчузі, шоломі і з списом в руці. Це пам’ятник Росич, який створили в 1982 році. За легендою, цей могутній богатир жив за часів Київської Русі в Корсуні і обороняв місто від набігів кочівників. Пам’ятник-символ походження Київської Русі і русичів від назви річки Рось. «Звідки Русь почалася» – так кажуть про Рось.

Містечко Корсунь-Шевченківський для мене асоціюється з цим легендарним богатирем Росичем. Колись потужний, сильний, непереможний герой, зараз постарілий богатир з доброї душою. Ось такі враження від поїздки в Корсунь-Шевченківський, затишне, славне і самобутнє стародавнє місто.

А які цікаві міста або села є поруч з Вашим населеним пунктом? Напишіть, будь ласка, в коментарях)))

Читайте також:

=== Богуслав – місто натхнення. Екскурсії, тури.

=== Новий Миронівський краєзнавчий музей.

=== Мукачівський замок «Паланок»: як дістатися, історія, легенди, фото.

===Легедзине. Музей Трипільської культури.

Схожі записи

Куди поїхати в червні 2018. Найцікавіші фестивалі та свята в Україні

Одеська кухня. Де смачно поїсти в Одесі

Увага! Конкурс! Приз – романтичний подарунок зі Львову.