Україна: відпочинок в Карпатах, Славське. Містичний Підгорецький замок. На машині по Європі. Частина 7

Де відпочити в Карпатах. Який замок України називали колись «Галицьким Версалем». Що ми дізналися про привида Підгорецького замку. Ми розповімо в цій статті про наш літній відпочинок в Славському, дивовижну карпатську природу, місцевий колорит і легенди. По дорозі заїдемо в Підгорецький замок – колись розкішний королівський палац. Його стіни зберігають містичну таємницю. Кажуть, тут вже двісті років з’являється привид Білої Пані.

Прийшов час для завершального етапу нашої автомобільної європейської мандрівки. Напередодні ми відпочивали на відомому угорському термальному курорті. Читайте про нього тут:

=== Місто-курорт Егер: термальні купальні, вино, пам’ятки. Угорщина. На машині по Европе.Часть 6

Зміст:

Відпочинок в Карпатах. Славське:

• • як дістатися до Славського
  • легенди Славського і околиць
  • де зупинитися в Славському: готелі та садиби
  • наш відгук про відпочинок в Славську

Містичний Підгорецький замок.

Ми повертаємося))). Дорога додому може бути така: від пункту А до пункту Б (((А може бути насичена яскравими враженнями та новими відкриттями))).

Маршрут на два дні такий: Егер – перехід КПП Лужанка – Берегово – Славське нічліг – Львів – с.Підгірці з замком – Київ – Богуслав.

У цій подорожі ми поставили рекорд по проходженню кордону, правда, при поверненні в Україну))). За 20 хвилин пройшли угорську та українську митниці на КПП Лужанка, поруч з Берегово. Хоча черга з машин в сторону Угорщини, як і раніше, була великою. (Ми в такий простояли на початку подорожі 1,5 години).

Проїхали Берегово, Мукачево. Про них ми докладно писали в 1-й частині звіту про подорож. Читайте тут:

=== Україна: Сколе, замок Паланок, Берегове. На машині по Європі. Звіт про поїздку – частина 1.

Відпочинок в Карпатах. Славське.

На ночівлю в цей раз ми вирішили зупинитися в Карпатах. Адже відпочинок в горах, навіть короткий, чудово відновлює сили і наповнює життєвою енергією. Для цього вибрали селище Славське. Знаходиться всього в 25 км від основної траси Київ-Чоп, в 130 км від Львова. Поворот на нього – всього в декількох кілометрах від Сколе.

Читайте також:  Відпочинок в Карпатах. Місто Сколе: пам’ятки, готелі, легенди

Як дістатися до Славського

• поїздом, електричкою, маршруткою або автобусом зі Львова
• автомобілем

Раніше в сторону Славського була дуже погана ділянка дороги. З інтернету ми дізналися що в 2016 році її відремонтували. І дійсно – дорога була відмінною. А навколо – краса!

Легенди Славського і околиць.

Дорога проходить по долині уздовж річки Опір, через колоритні карпатські села Гребенів, Тухля, за Славським – Волосянка. У кожного є своя історія і легенди.

Село Гребенів – в оточенні мальовничих гірських «гребенів» Сколівських Бескидів. Ще один варіант походження його назви – «гребені» – кам’янисті пороги на річці Опір.

Мало хто знає, що на початку XX століття Гребенів був відомим в Європі бальнеологічним курортом. Тут працював санаторій, гостей приймали на віллах. Гребенів впевнено конкурував з Моршином і Трускавцем. До 1939 р сюди навіть ходив потяг з Відня. Поруч із селом на горі Зелемянка і зараз б’ють джерела цілющих мінеральних вод.

На початку села Гребенів, на правому березі річки Опір в урочищі «Святослав» є великий курган. На ньому встановлено пам’ятник. Це могила древлянського князя Святослава, вбитого тут в 1015 р рідним братом Святополком. «Скололи» всю сім’ю князя: дружину Парашку і семеро синів. Річка і долина була всіяна тисячами загиблих. Тут були поховані-“погребені”  дружинники Святослава, звідси ще варіант назви села – «Гребенів». На згадку про цю битву названа також річка Опір, найвища точка Сколівських Бескидів гора Парашка, селище Сколе, річки Славка і Святославчик. Дружинники князя Святослава, які вижили в бою, але відмовилися служити братовбивці Святополку, заснували своє селище – Славське.

Тухля – легендарне село. Про нього і околиці писав Іван Франко в повісті «Захар Беркут». (Перед тим як їхати в ці місця, рекомендую прочитати / перечитати книгу.))) Біля дороги – колодязь Івана Франка, пам’ятник письменнику і скульптурна композиція – Захар Беркут з яструбом на плечі і тухольські воїни.

На горі Путіще, недалеко від села, встановлена дерев’яна фігура Захара Беркута. Згідно з легендою, на вершині – могила цього мудрого старця. Іван Франко пише, що «село й присілки лежали не там, де лежить теперішня Тухля, а геть вищє серед гір». Можливо сучасне село, це та місцевість, куди переселилися після знищення татаро – монгольського загону жителі старої Тухлі.

У X- XIII століттях по долині річки Опір, через сучасні села Славське, Тухля, Гребенів проходила «дорога в угри» – торговий шлях від Дністра до Дунаю, до мадярських племен. При в’їзді у Сколе є перевал «Тухольські ворота». На цьому місці була колись могутня фортеця.

У Славському та околицях в XVI – XVIII століттях діяли загони опришків – селян, які боролися проти польського, угорського та австрійського поневолення. Найвідоміші серед ватажків опришків – Андрій Дзігановіч, Олекса Довбуш. У печері гори Довбушанка деякий час переховувався Олекса. У його честь і названа гора.

Славське – відомий гірськолижний курорт. Ще в 1820-х роках австрійські підприємці барони Гредлі і Шмідти помітили туристичний потенціал села. Вони побудували в Славському готелі і лижні трампліни, підйомники на гори Ільза і Погар. У 1970 -1980 роках в селищі звели 10 нових гірськолижних трас, відкрили спортивні лижні школи. Але й влітку в Славському дуже красиво. Тут добре відпочивати)))

Трохи далі Славського – село Волосянка. Його назва також пов’язана з легендою про прекрасну довговолосу дівчину Славку. Вона вбила османського візира, який зазіхав на її честь. За це Славку прив’язали до коней за волосся і стратили на горі. Її довге волосся перетворилося в річку Славку, а село назвали Волосянка.

Де зупинитися в Славському.

У Славському багато готелів і приватних садиб. Є також відпочинок з харчуванням. Готелі в Славському і околицях можна забронювати за цим посиланням:

• готелі та садиби у Славському і околицях – від 150 грн (за двомісний номер на добу)

Більше спецпропозицій готелів зі знижками можна побачити в формі нижче:


Booking.com

Ми заздалегідь перед подорожжю забронювали через інтернет готель Смерекова Хата. Цікаво, що резервували номер на кінець липня ще в квітні, і він був єдиним вільним на наші дати. Готель знаходиться на в’їзді в Славське. Швидко його знайшли і оселилися. Машину поставили поруч – на парковці готелю.

У холі «Дошка пошани» готелю з нагородами і фото із знаменитими гостями. Були приємно здивовані.

Ми забронювали номер люкс без балкона. Гарний, затишний. З недоліків: погана звукоізоляція (але така проблема є в усіх готелях, побудованих зі зрубу. Ми це знали і все одно вибрали екологічність, аромат дерева і колорит.) Для нас, 4-х гостей, застелене було
тільки двоспальне ліжко в номері. Ми за поїздку вже «розбалувалися» європейським сервісом, тому було незвично, що нам не розклали і не застелили диван. Довелося втомленими з дороги робити це самостійно. А в іншому – все добре.

Вид з вікна номера на Славське і гори.

Канатна дорога на гору Високий Верх.

1242 м – висота гори Високий Верх. Звідси відкриваються чудові краєвиди на околиці. Тут на північному схилі гори серед букового лісу є легендарне джерело і печера «Писана криниця». Його також називають «Криниця Довбуша» та «Криниця коваля». Колись першим поселенцем на місці села Волосянка був коваль. Високо в горах для зручності він викопав собі колодязь. Кажуть, що вода з джерела дарує велику життєву силу. Нею славився знаменитий ватажок опришків Олекса Довбуш. Одного разу він посперечався з другом, хто сильніший. І розписався рукою на скелі поруч з джерелом. Цього не зміг ніхто повторити. З тих пір джерело називають ще «Криниця Довбуша» і вірять в силу його води.

У нас на цей день були плани піднятися на гору «Високий Верх» на крісельному підйомнику «Захар Беркут». Він знаходиться недалеко – в сусідньому селі Волосянка, поруч з дорогою. Це єдиний підйомник в цій частині Карпат, що працює влітку. Він один з найдовших в Україні. Довжина канатної дороги майже 3 км і час підйому (або спуска) близько 50 хвилин. Ми спеціально виїхали сьогодні раніше з Егера, щоб встигнути.

В інтернеті знайшли інформацію, що у підйомника час роботи влітку з 10-00 до 16-00 (в понеділок з 13-00 до 16-00). Останній підйом в 16-00, останній спуск до 17-00. Вартість підйому в будні для дорослого 70 грн, для дитини до 12 років – 40 грн. У вихідні та свята ціна: 80 грн – дорослий і 50 грн дитина. Важливо взяти з собою теплий одяг і зручне взуття, в горах може бути холодно.

Але канатна дорога в 14-30 чомусь була вже закрита, хоча до закінчення роботи було 1,5 години. Напевно «не сезон» або негода? Засмутилися трохи … Але нічого, ми проїхалися по Славському, познайомилися з місцевістю, купили в магазині їжу в дорогу на завтра, подивилися на гарні краєвиди, хоч і з вікна автомобіля.

Пішли купатися в басейн. Вода після ранкового дощу в Славському ще не встигла нагрітися і була освіжаючо-холодною. Але після довгої дороги плавання нас швиденько підбадьорило))

Нагуляли апетит)). На території готелю Смерекова Хата є «Колиба» – колоритний карпатський ресторанчик. Тут ми і вирішили відзначити завершення нашої подорожі.

Одна з альтанок була вільна, вирішили повечеряти на свіжому повітрі

і з видом на Карпати.

Зробили замовлення. Поки готувалася їжа, прогулялися по доглянутій території готелю. Містки, ставок, доріжки із зрубу, альтанки, багато зелені. Увечері цю красу доповнює красиве освітлення. Нам дуже сподобалося тут.

Казкова Смерекова хата))) Майже на курячих ніжках)))

Несподівано погода зіпсувалася, похолодало. Ми перенесли нашу вечерю в колибу. Тут колоритно)))

Кухня смачна і недорога, обслуговування швидке і доброзичливе. Рекомендуємо)))

Після вечері в холі готелю – більярд. Із задоволенням зіграли з сином.

Люблю Карпати вранці, коли хмари дбайливо закутують вершини гір. А ще повітря в цей час особливо чисте. Дихати легко і приємно.

Хотіли поснідати, але виявляється, сніданок є в Колибі тільки з 10-00. Спасибі, що адміністрація готелю врахувала наш відгук на букінгу і тепер сніданки з 8-30))). Добре, що у нас був запас їжі в дорогу. Ось так позитивно поснідали в номері))) Пластівці і йогурт – наше фсьо)))

Ще один момент при виїзді. В 8-00 ми нікого з персоналу готелю не могли знайти, все було зачинено))) Віддали ключі від номера сонному працівникові. І по дорозі з хмарами поїхали додому.

Містичний Підгорецький замок.

Ще один пункт нашого шляху по дорозі додому – Підгорецький замок, якому вже майже 4 століття. Він входить до туристичного маршруту «Золота підкова Львівщини», разом з Золочівським та Олеським замками. «Галицький Версаль» – так називали цей палац в XVIII столітті. Кажуть, в замку з’являється час від часу «Біла Пані», привид убитої тут дівчини. А ще в ньому знімався відомий фільм «Д’Артаньян і три мушкетери». Підгорецький замок, розкіш і краса якого свого часу вражала навіть самих знатних гостей, входить в сотню пам’яток світу, що потребують термінової реставрації.  Зараз він, на жаль, в жалюгідному стані.

Читайте більше про історію та легенди замку тут: Містичний Підгорецький замок.

Знаходиться Підгорецький замок на сході Львівської області біля села Підгірці. Від Львова – 90 км, від Києва 460 км. За вказівниками до нього потрібно звернути з траси Київ-Чоп і проїхати трохи менше 5 км. (Хоча на таблиці вказано всього 2 км). На самій трасі вказівник на село є, а далі вказівників на замок немає, але його знайти не важко.

Навпроти замку, над дорогою – величний Костел Воздвиження та св.Йосипа. Побудований в 1752-1766 роках на замовлення власника Підгорецького замку та місцевих земель Вацлава Жевуського, як усипальниця для знатного роду Жевуських.

Музей-заповідник Підгорецький замок.

Години роботи:  Субота-неділя з 11-00 до 18-00. Акутальну інформацію можна подивитись на офіційному сайті.

Вартість квитків: Для дорослих – 150 грн, для студентів – 80 грн, для дітей і пенсіонерів – 50 грн.

Вартість сімейних квитків: 150 грн для 1 дорослий + 1 або 2 дитини, 300 грн для  2 дорослих + 1 або 2 дитини.

Вартість екскурсій: для групи до 10 осіб – 200 грн, для групи 11 – 20 осіб – 500 грн.

Хочеться вірити, що Підгорецькому замку повернуть колишню красу і він почне на повну потужність приймати відвідувачів. У «Галицького Версаля» дуже хороші туристичні перспективи – багата історія, «приправлена» містичною таємницею, замок знаходиться недалеко від однієї з головних трас країни. Навіть сувеніри тут можна купити. У цей день ми зустріли іноземних туристів, на парковці було кілька екскурсійних автобусів.

А нам пора в дорогу. Повертаємося по липовій алеї до парковки. Костел Воздвиження та Св. Йосифа звідси виглядає ще більш колоритно. Дорога додому – це особливий настрій))) Любимо слухати в дорозі «Океан Ельзи».

«Я бачу навколо каміння і квіти, Міста і вокзали, і сонце, і сніг.
Я буду чекати, я буду хотіти Їх бачити знову і знову до них!
Я їду додому, до Себе додому, Де очі знайомі і завжди нові!
Я їду додому, до Себе додому… Які ж вони довгі, ті ночі і дні!»

За 14 днів «європейського турне» на машині ми проїхали приблизно 4600 км. Відвідали чотири країни – Угорщину, Чехію, Німеччину. Словаччину, побачили колоритні нові міста, виконали багато наших мрій, привезли подарунки і сувеніри друзям і рідним.

Читайте:

=== Що привезти з Праги. Топ-10 чеських сувенірів та подарунків.

=== Чим знаменита Угорщина. 25 цікавих фактів, гастрономічних і туристичних відкриттів.

Тепер будуємо нові плани, формуємо нові цілі і готуємося до нових подорожей.

Спасибі, що читаєте нас))) Чекайте скоро свіжі цікаві матеріали – підпишіться на оновлення блогу внизу статті.

Яскравих Вам подорожей!

Весь маршрут цієї подорожі в статтях:

=== Україна: Сколе, замок Паланок, Берегове. На машині по Європі. Звіт про поїздку – частина 1.

===  Чехія, Прага. На машині по Європі. Звіт про подорож – частина 2.

=== Німеччина. Саксонія: Дрезден, Морицбург, Мейсен. На машині по Європі. Звіт – частина 3.

===  Німеччина. Саксонія: Саксонська і Чеська Швейцарія. На машині по Європі. Частина 4.

===  Братислава. Словаччина. На машині по Європі. Частина 5.

===  Місто-курорт Егер: термальні купальні, вино, пам’ятки. Угорщина. На машині по Европе.Частина 6

Схожі записи

Відпочинок в Карпатах. Місто Сколе: пам’ятки, готелі, легенди, фото.

Мукачівський замок «Паланок»: як дістатися, історія, легенди, фото.

Рівненщина: Губківський і Корецький замки.